Справа № 206/5105/2012
Провадження 2/127/574/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,
при секретарі Кононенко О.Б.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про визнання незаконним рішення та скасування реєстрації права власності,-
в с т а н о в и в :
26 січня 2011 року до суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вимоги якого, в ході розгляду справи збільшила, у відповідності до яких просила суд визнати незаконним та скасувати пункти 6 та 16 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1909 від 09 вересня 2010 року в частині, що стосується ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку, виданого 09 вересня 2010 року останнім.
В позовній заяві зазначено, що позивач ОСОБА_4 являється власником квартири АДРЕСА_1.
Іншими співвласниками будинковолодіння являються, зокрема, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким належить на праві приватної власності квартира № 2 за вказаною вище адресою.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29 липня 2010 року №1568 було затверджено акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22 липня 2010 року, яким прийнято в експлуатацію самочинно збудовану відповідачем ОСОБА_5 прибудову до частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
На підставі зазначеного вище рішення та затвердженого акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, виконавчим комітетом Вінницької міської ради було прийнято оскаржуване рішення № 1909 від 09 вересня 2010 року, на підставі якого відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності на квартиру в багатоквартирному житловому будинку.
Самочинне будівництво відповідачем ОСОБА_5 призвело до перешкод в користуванні позивачем майном (квартирою АДРЕСА_1), а саме: внаслідок будівництва сіней під літерою «а2» (перерозподілу навантажень), між перекриттям та зовнішньою стіною, утворилась горизонтальна тріщина, порушена суцільність та просідання. Біля сіней відсутнє вимощення, що призводить до стікання дощових вод під зовнішню стіну квартири № 2 та її замокання.
Тому, прибудова сіней під літерою «а2», позивачу здійснює перешкоди в користуванні майном (руйнується квартира).
Внаслідок проведення будівельних робіт ОСОБА_5 двоповерхової прибудови під літерою «А1» істотно порушуються будівельні норми (прохід між житловим будинком під літерою «А» та двоповерховою прибудовою під літерою «А1» з двох сторін облаштований сходами , що не відповідає будівельним нормам (прохід має бути без дверей та сходів шириною не менше 1,5 м. і висотою не менше 2 метрів. Тоді як ширина проходу складає від 1.21 до 1.47.).
З огляду на вищевикладене, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради порушуються права позивача ОСОБА_4, щодо користування належною їй квартирою.
З підстав зазначених вище, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив суд її задовільнити, і дав пояснення аналогічні доводам викладеним у заяві про збільшення позовних вимог.
Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради - Люльчак Л.П. в судовому засіданні збільшені вимоги позовної заяви не визнала, просила суд у її задоволенні відмовити.
Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_3 вимоги позовної заяви не визнав, просив суд у її задоволенні відмовити.
Відповідач ОСОБА_6 до судового засіданні не з'явився, однак надав на адресу суду заяву у якій просив суд розгляд справи здійснити у його відсутність, заперечував щодо задоволення вимог позовної заяви.
Вислухавши думку представника позивача, представників відповідачів, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, суд дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право власності на житло, виданого виконкомом Вінницької міської ради 26 листопада 1999 року на підставі рішення № 1583 від 26 листопада 1999 року, позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка 30 вересня 2002 року зареєстрована Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», запис в реєстровій книзі № 559, реєстр № 851/49462 (т. 1, а.с. 10).
Іншими співвласниками домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, з якими у позивача виникли спірні правовідносини, являються відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким на праві приватної спільної часткової власності належить квартира № 2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку від 09 вересня 2010 року, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 1909 від 09 вересня 2010 року взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 листопада 2002 року справа № 2-2461-02 рік, свідоцтво про право власності на житло від 25 квітня 1996 року, виданого на підставі рішення виконкому міської ради від 25 квітня 1996 року № 303 (т. 1, а.с. 11).
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09 вересня 2010 року № 1909 «Про оформлення права власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам» пунктом 6 було оформлено право приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на 2/3 частини, ОСОБА_6 на 1/3 частину чотирикімнатної квартири № 3 по АДРЕСА_1 житловою площею 72,9 кв.м., загальною площею 129,3 кв.м. Літери «п/А1» - погріб. Літери «Е» - сарай. Пунктом 16 даного рішення, комунальному підприємству «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації доручено видати свідоцтва про право власності згідно з пунктами 1-15 цього рішення, зокрема, взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 листопада 2002 року справа № 2-2461-02 рік, свідоцтво про право власності на житло від 25 квітня 1996 року, виданого на підставі рішення виконкому міської ради від 25 квітня 1996 року № 303 (т. 1, а.с. 155).
Як вбачається із витребовуваних судом у виконавчого комітету Вінницької міської ради доказів, вищезазначене оскаржуване рішення було прийнято на підставі заяви ОСОБА_5 про оформлення свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 20 серпня 2010 року, рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 листопада 2002 року справа № 2-2461-02 рік, свідоцтво про право власності на житло від 25 квітня 1996 року, виданого на підставі рішення виконкому міської ради від 25 квітня 1996 року № 303 та акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22 липня 2010 року, яким прийнято в експлуатацію самочинно збудовану відповідачем ОСОБА_5 прибудову до частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, який затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29 липня 2010 року №1568 «Про затвердження актів прийняття в експлуатацію самочинно збудованих прибудов до приватних житлових будинків садибного типу, переобладнаних приміщень та господарських будівель» (т. 1, а.с. 155-162).
Як вбачається з постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року (т. 1, а.с. 145, 146), залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2012 року (т. 2, а.с. 93, 94), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, визнано протиправним та скасовано п.п. 1.3. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29 липня 2010 року № 1568 «Про затвердження актів прийняття в експлуатацію самочинно збудованих прибудов до приватних житлових будинків садибного типу, переобладнаних приміщень та господарських будівель».
Частиною 3 статті 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 6.1. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 05 липня 2002 року № 7/5 встановлено, що свідоцтва видаються органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам стандартам і правилам.
Судом встановлено, що сертифікат відповідності на прибудову до частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, ОСОБА_5 не видавався, і він не був підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а тому підстави для прийняття рішення про видачу свідоцтва про право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6,були відсутні.
Оскільки п.п. 1.3. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29 липня 2010 року № 1568, яким було затверджено акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22 липня 2010 року, щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудовану відповідачем ОСОБА_5 прибудову до частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, визнано протиправним та скасовано, що було підставою для прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1909 від 09 вересня 2010 року, тому останнє є таким, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивача ОСОБА_4
Частиною 1 статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В ході судового розгляду судом по справі було призначену судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої ставились питання щодо встановлення тієї обставини, коли було збудовано будинковолодіння АДРЕСА_1, чи проводилися капітальні ремонти вказаного будинку, чи має квартира № 3 пошкодження, які причини утворення пошкоджень, чи може бути причиною виникнення пошкоджень будівництво прибудови до квартири № 2 вказаного будинку, чи мають пошкодження тенденцію до збільшення.
Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1673/1674/12-21, складеного експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 29 квітня 2013 року, надати відповіді на запитання, які ставились для вирішення донної експертизи, експертом не вбачалось можливим (т 2, а.с. 1-19).
Експертом було надано відповідь лише на запитання щодо з'ясування причин утворення пошкоджень в кв. АДРЕСА_1, однак судом зазначена відповідь розцінюється як припущення експерта, що вбачається із самого змісту відповіді, а саме: «При проведенні дослідження встановлено, що причинами утворення пошкоджень у кв. АДРЕСА_1 нйбліьш вірогідно може бути значний фактичний строк експлуатації житлового будинку за літ. «А», закінчення терміну мінімальної тривалості ефективної експлуатації бутового фундаменту житлового будинку за літ. «А», задовільний технічний стан вимощення (відмостка) у окремих місцях біля зовнішніх стін житловому будинку «А» та прибудови «а2», відсутність відводу атмосферних опадівз даху житлового будинку «А» та даху облегшеної конструкції прохідного простору, що може сприяти осіданню фундаментів житловому будинку «А» та прибудови «а2» та незадовільний стан гідроізоляції зовнішньої стіни житлового будинку «А»».
Частиною 4 статті 60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З огляду на вище викладене суд дійшов висновку про незаконність та скасування пунктів 6 та 16 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1909 від 09 вересня 2010 року в частині, що стосується ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як було встановлено судом, що при зверненні ОСОБА_4 до суду із даною позовною заявою, останньою було сплачено судовий збір в розмірі 17 грн. (т. 1, а.с. 1) та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (т.1, а.с. 2).
В ході судового розгляду позивачем ОСОБА_4 було сплачено 37 грн. витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи при зверненні до суду касаційної інстанції (т. 1, а.с. 94).
15 серпня 2012 року позивачем ОСОБА_4 було сплачено судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. за подання заяви про забезпечення доказів (т.1, а.с. 136), а також судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. за подання заяви про забезпечення позову (т.1, а.с. 142).
09 липня 2013 року позивачем ОСОБА_4 було сплачено судовий збір в розмірі 15 грн. 00 коп. за подання заяви про надання технічного запису судового засідання (т. 2, а.с. 56).
08 липня 2013 року позивачем ОСОБА_4 було сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів (призначення додаткової експертизи) в розмірі 114 грн. 70 коп. (т. 2, а.с. 80) та 16 вересня 2013 року за подання заяви про забезпечення доказів (призначення повторної експертизи) в розмірі 114 грн. 70 коп. (т. 2, а.с. 106).
16 вересня 2013 року позивачем ОСОБА_4 було сплачено судовий збір за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в розмірі 114 грн. 70 коп. (т.2, а.с. 95).
Всього позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 596 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на загальну суму 74 грн.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_4 та її представником - адвокатом ОСОБА_1 20 січня 2011 року було укладено договір про надання правової допомоги та додаткову угоду до даного договору від 11 листопада 2012 року (т. 2, а.с. 122, 123).
На виконання вимог даного договору позивачем ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_1 було сплачено витрати на правову допомогу в розмірі 8 492 грн., що підтверджується наступними квитанціями до прибуткового касового ордеру: № 120 від 23 травня 2011 року на суму 1 000 грн. (т. 2, а.с. 120), № 129 від 24 грудня 2011 року на суму 1 000 грн. (т. 2, а.с. 119), № 145 від 11 лютого 2012 року на суму 800 грн. (т. 2, а.с. 118), № 150 від 27 лютого 2012 року на суму 1 000 грн. (т. 2, а.с. 117), № 218 від 01 серпня 2012 року на суму 800 грн. (т. 2, а.с. 116), № 309 від 16 вересня 2013 року на суму 3 892 грн. (т. 2, а.с. 115).
В обґрунтування розміру витрат на правову допомогу в розмірі 8 492 грн. представником позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_1 було надано акт № ПЄ000001 від 16 вересня 2013 року здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) (т. 2, а.с. 121), який узгоджується із вимогами Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню сплачений позивачем ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 596 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на загальну суму 74 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 8 492 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 21 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про визнання незаконним рішення та скасування реєстрації права власності, задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати пункт 6 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1909 від 09 вересня 2010 року щодо оформлення право приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на 2/3 частини, ОСОБА_6 на 1/3 частину чотирикімнатної квартири № 3 по АДРЕСА_1 житловою площею 72,9 кв.м., загальною площею 129,3 кв.м. Літери «п/А1» - погріб. Літери «Е» - сарай.
Визнати незаконним та скасувати пункт16 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1909 від 09 вересня 2010 року в частині видачі комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» свідоцтва про право власності згідно з пунктами 1-15 цього рішення, взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 листопада 2002 року справа № 2-2461-02 рік, свідоцтво про право власності на житло від 25 квітня 1996 року, виданого на підставі рішення виконкому міської ради від 25 квітня 1996 року № 303.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку, виданого 09 вересня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Стягнути солідарно з Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 судовий збір в розмірі 596 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на загальну суму 74 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 8 492 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 33842077, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 20.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 206/5105/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: