Вирок № 33842071, 27.09.2013, Піщанський районний суд Вінницької області

В И Р О К №142/1606/13-к

іменем України 1-кп/142/48/13

27.09.2013року

смт.Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Гринишиної А.А.,

секретаря - Курасевич В.В.,

прокурора - Варчука С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010260000212 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, безробітного, який перебуває на обліку в Піщанському РЦЗ, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В 2003 році, перебуваючи в м. Вінниця, ОСОБА_1 придбав у одному із мисливських магазинів бездимний мисливський порох, який використовував для власних потреб і в подальшому, не маючи передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_1. 13.08.2013 року на підставі ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 12.08.2013 року працівниками Піщанського РВ УМВС було проведено обшук домогосподарства ОСОБА_1, під час якого було виявлено та вилучено металеву банку із написом «Порох Сокіл», яка була наполовину наповнена сипучою речовиною. Згідно висновку експерта № 158 від 20.08.2013 року, надана на дослідження сипуча речовина темно-зеленого кольору масою 62,49 грам є вибуховою речовиною метальної дії - бездимним порохом.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, а саме зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. 12 вересня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Піщанського району Вінницької області, молодшим радником юстиції Шигидою В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013010260000212, з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні прокуратури Піщанського району Вінницької області було укладено угоду про визнання винуватості. Відповідно до даної угоди, прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 погодились на визнаня винуватості підозрюваним ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК та призначення покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України - погодились на звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового терміну 1 рік та на підставі п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України покладенням на ОСОБА_1 зобов"язань не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Підозрюваному ОСОБА_1 при укладенні угоди роз'ясненні положення статей 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також йому зрозуміло, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав укладену угоду щодо визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, укладену з ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ст.263 ч.1 КК визнав повністю, просив затвердити укладену між ним та прокурором 12 вересня 2013 року угоду про визнання винуватості; пояснив, що наслідки затвердження даної угоди йому відомі. Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. При цьому судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 474 КПК України з'ясовано, що обвинувачений визнає вину в обсязі підозри, а також цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому у суду не виникає необхідності витребувати документи, а також викликати в судове засідання інших осіб та опитувати їх для з'ясування добровільності укладеної угоди. Укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема узгоджена сторонами міра покарання встановлена в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України та відповідає загальній меті призначення кримінального покарання, закріпленій в загальній частині КК України та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є достатньою для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів. До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 12 вересня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Піщанського району Вінницької області, молодшим радником юстиції Шигидою В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013010260000212 з одного боку, та на час укладення угоди, підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469,472 КПК України, у приміщенні прокуратури Піщанського районну Вінницької області, узгодженої міри покарання за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового терміну один рік та на підставі п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України покладенням на ОСОБА_1 зобов"язань не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Судові витрати за проведення експертизи по справі стягнути з обвинуваченого. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до п.п.3,5 ч. 9 ст. 100 КПК України. Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 вересня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Піщанського району Вінницької області, молодшим радником юстиції Шигидою В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013010260000212 з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469,472 КПК. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий термін в один рік.

На підставі п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Заходи забезпечення кримінального провадження , в тому числі міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралися. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1, на користь держави судові витрати по проведенню судових експертиз в кримінальному провадженні № 12013010260000212 в розмірі 978,22 грн. ( дев'ятсот сімдесят вісім гривень, двадцять дві копійки) до Державного бюджету за кодом класифікації доходів 24060300 "Інші надходження" та символом звітності 115 за реквізитами: одержувач платежу: ГУДКСУ у Вінницькій області м.Вінниця МФО 802015, № рахунку 115115700453, код ЄДРПОУ 37908698 УК у Піщанському районі/ Піщанський район/24060300 та призначенням платежу: за проведення експертизи у кримінальному провадженні.

Речові докази металеву банку із написом «Порох Сокіл», яка наполовину наповнена сипучою речовиною, яка згідно висновку експерта № 158 від 20.08.2013 року є вибуховою речовиною метальної дії - бездимним порохом, які знаходяться на зберіганні в камері для зберігання зброї Піщанського РВ УМВС України у Вінницькій області - передати на склад озброєння УМВС України у Вінницькій області.

Роз'яснити сторонами, що відповідно до ч. 1 ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя: