Постанова № 33841153, 30.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 р. Справа № 805/12715/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування постанови, -

встановив:

02 вересня 2013 року Державне підприємство «Артемвугілля» (далі - Позивач або ДП «Артемвугілля») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - Відповідач або УДВС), в якому просило:

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області від 26 червня 2013 року про поновлення виконавчого провадження ВП № 33508994;

- зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області в особі Відділу примусового виконання рішень винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 33508994 (а.с.4).

30 вересня 2013 року до початку розгляду справи по суті через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області від 26 червня 2013 року про поновлення виконавчого провадження ВП № 3350894.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на відсутність правових та фактичних підстав для поновлення виконавчого провадження ВП № 33508994, зупиненого за постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. від 03 січня 2013 року на підставі п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням наведеного позивач просив задовольнити позов.

Згідно з ч.3 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, тобто: Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу якої входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, є органом державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу», але не є юридичною особою. Водночас цей орган може бути належним відповідачем у справах з приводу оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих у виконавчому провадженні. Відповідна правова позиція висловлена в п.11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами та доповненнями).

Наведене зумовлює висновок, що позов пред'явлений до належного відповідача.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.44-46), сутність яких полягала у тому, що ДП «Артемвугілля» включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», що відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження. Діючи на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та п.3.2.6. ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», 26 червня 2013 року державний виконавець виніс постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 33508994, зупиненого на підставі п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», з подальшим зупиненням цього виконавчого провадження на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 03 вересня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (далі - Третя особа або УПФУ) як стягувач у виконавчому провадженні ВП № 33508994 (а.с.32).

Сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с.64-69).

30 вересня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача проти цього не заперечував. Представник третьої особи також надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, одночасно вказавши, що проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» (ідентифікаційний код 32270533) зареєстроване у якості юридичної особи 19 лютого 2003 року Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 298084 (а.с.29).

Як свідчить довідка АБ № 566267 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, за організаційно-правовою формою ДП «Артемвугілля» є державним підприємством, основним видом діяльності якого за КВЕД-2010 є 05.10 Добування кам'яного вугілля (а.с.30).

ДП «Артемвугілля» засноване на державній власності згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 28 грудня 2002 року № 769 і належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» і наказу Міненерговугілля України від 01 квітня 2011 року № 39 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами».

Одним з основних напрямків діяльності ДП «Артемвугілля» є підземне видобування кам'яного вугілля, реалізація вугільної продукції, забезпечення вугільною продукцією споживачів відповідно до державного замовлення та за договорами купівлі-продажу, збагачення вугілля тощо, що передбачено Статутом ДП «Артемвугілля», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 травня 2011 року № 155 і зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01 червня 2011 року номер запису 12561050022000078 (а.с.12-28).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визнання способу їх приватизації» затверджений Перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до якого включені чотири структурні підрозділи ДП «Артемвугілля», а саме структурний підрозділ «Шахта імені В.І. Леніна», структурний підрозділ «Шахта імені М.І. Калініна», структурний підрозділ «Ордена Трудового Червоного Прапора шахтоуправління імені К.А. Румянцева», структурний підрозділ «Шахта імені А.І. Гайового».

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження ВП № 33508994 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/6966/2011, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 14 травня 2012 року, про стягнення з Державного підприємства «Артемвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 4 484 527,60 грн.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. від 03 січня 2013 року виконавче провадження ВП № 33508994 зупинено на підставі п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» на термін до трьох років з моменту завершення приватизації (а.с.48-49).

Вказана постанова мотивована тим, що ДП «Артемвугілля» є вугледобувним підприємством з часткою державної власності у статутному фонді 100%, стосовно якого прийнято рішення про приватизацію на підставі Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», що відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження.

В подальшому постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. від 26 червня 2013 року виконавче провадження ВП № 33508994 поновлено на підставі ч.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.50).

Зазначена постанова обґрунтована тим, що ДП «Артемвугілля» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. від 26 червня 2013 року виконавче провадження ВП № 33508994 зупинено на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із включенням позивача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с.51).

З приводу дотримання позивачем строку на звернення до суду із вказаним позовом суд відзначає наступне.

Постанова про поновлення виконавчого провадження від 26 червня 2013 року надіслана на адресу ДП «Артемвугілля» із супровідним листом від 26 червня 2013 року № 5/53-13П та отримана останнім 15 серпня 2013 року, що підтверджено штампом реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені ст.181 КАС України, однією з яких є скорочені строки звернення до суду.

Так, відповідно до абз.2 ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, перебіг строку на оскарження спірної постанови розпочався 16 серпня 2013 року та сплинув 27 серпня 2013 року, (оскільки останній день десятиденного строку припадав на неділю 25 серпня 2013 року, а понеділок 26 серпня 2013 року був неробочим днем).

Із вказаним позовом ДП «Артемвугілля» звернулося до суду 27 серпня 2013 року, про що свідчить штамп підприємства зв'язку на конверті, в якому позовна заява надіслана до суду (а.с.7), тобто у межах строк на звернення до суду.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Системний аналіз положень ст.ст.1, 3, ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР), ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), а також п.7 ч.1 ст.2 КАС України, зумовлює висновок, що УДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень (дій) цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Зі змісту ст.1 Закону № 606 вбачається, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями ч.4 ст.13, ч.1 ст.17, ч.1 ст.55, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій.

Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом. Відповідна правова позиція висловлена Конституційним Судом України в п.2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 по справі № 1-26/2012 про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Законом № 606 визначені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, (ст.37) та обставини, за наявності яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження (ст.38).

Відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону № 606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Аналіз п.17 ч.1 ст.37 Закону № 606 зумовлює висновок, що підставою для зупинення виконавчого провадження є прийняття рішення про приватизацію вугледобувного підприємства, яке є боржником у виконавчому провадженні.

Порядок і строки зупинення виконавчого провадження визначає ст.39 Закону № 606.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону № 606 державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст.ст.37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст.37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

У випадку, передбаченому п.17 ст.37 цього Закону, виконавче провадження зупиняється на строк три роки з моменту завершення приватизації вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (ч.2 ст.39 Закону № 606).

Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом, що передбачено ч.3 ст.39 Закону № 606.

Особливості правового, економічного та організаційного регулювання приватизації державного майна вугледобувних підприємств та особливості їх діяльності у післяприватизаційний період визначає Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» від 12 квітня 2012 року № 4650-VI (далі - Закон № 4650).

Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст.1 Закону № 4650 термін «вугледобувне підприємство» у цьому Закону вживається у такому значенні - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Отже, в розумінні Закону № 4650 ДП «Артемвугілля» є вугледобувним підприємством.

Особливі умови приватизації вугледобувних підприємств визначені ст.2 Закону № 4650, однією з таких особливих умов є встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження. Мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу.

До об'єктів приватизації належать: вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств (ст.4 Закону № 4650).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону № 4650 орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації.

Як зазначалося вище, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визнання способу їх приватизації» затверджений Перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до якого включені структурні підрозділи ДП «Артемвугілля».

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 4650, яка кореспондується з положеннями п.17 ч.1 ст.37 Закону № 606, з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.3 та ч.1 ст.13 Закону № 4650 метою введення мораторію на примусову реалізацію майна об'єктів приватизації є недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів, водночас цей мораторій не застосовується до рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, 03 січня 2013 року виконавче провадження ВП № 33508994 було зупинено на підставі п.17 ч.1 ст.37 Закону № 606.

Предметом спору по справі є постанова про поновлення цього виконавчого провадження, винесена 26 червня 2013 року.

Згідно з абз.6 ч.2 ст.39 Закону № 606 у випадку, передбаченому п.17 ч.1 ст.37 цього Закону, виконавче провадження зупиняється на строк три роки з моменту завершення приватизації вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств».

Ч.5 ст.39 Закону № 606 визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Застосовуючи положення ч.5 ст.39 Закону № 606 до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що обставини, які слугували підставою для зупинення виконавчого провадження ВП № 33508994 усунені.

Зокрема, не надані докази на підтвердження того, що ДП «Артемвугілля» або його структурні підрозділи виключені з переліку вугледобувних підприємства, які підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств»; не доведено що приватизація ДП «Артемвугілля» завершена і з цього моменту сплинуло три роки; не надані докази на підтвердження того, що постанова про зупинення виконавчого провадження від 03 січня 2013 року була скасована як незаконна.

Крім того, ні Законом № 606, ні іншими законодавчими актами така підстава для поновлення виконавчого провадження як включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» взагалі не передбачена.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що правових та фактичних підстав для поновлення виконавчого провадження ВП № 33508994 не було, як наслідок, спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги ДП «Артемвугілля» - задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41 грн. (а.с.1а), які підлягають присудженню на користь останнього з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про поновлення виконавчого провадження ВП № 33508994 від 26 червня 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Артемвугілля» (ідентифікаційний код 32270533) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

4. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 30 вересня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.