Постанова № 33841147, 23.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 р. Справа № 805/10899/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

встановив:

25 липня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 12 133,97 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в УПФУ як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За 2008-2010 роки відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 12 133,97 грн., яка на час судового розгляду залишається не погашеною.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати страхових внесків призводить до неповного надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України і впливає на своєчасність виплати пенсій, що має наслідком порушення конституційного права громадян на пенсійне забезпечення. На підставі викладеного просив позов задовольнити у повному обсязі.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду сторони до судового засідання не з'явились, на підставі п.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 11 жовтня 2005 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 936993 (а.с.20-21).

З 13 жовтня 2005 року відповідач перебуває на обліку в УПФУ як платник страхових внесків за реєстраційним номером № 05-02-11-5315/05023, про що свідчить картка страхувальника з «Реєстру страхувальників ДРСС» (а.с.5-6).

Відповідно до наданого відповідачем в електронній формі звіту за листопад 2011 року, ОСОБА_1 самостійно виправила помилки - донарахувала страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, а саме за 2008, 2009, 2010 роки в сумі 12 159,34 грн., з яких 11 902,54 грн. - суми страхового внеску за ставками 32%-26,56% та 256,80 грн. - сума страхових внесків за ставками 0,5-5% (а.с.11-15).

Згідно з даними карток особового рахунку платника страхових внесків за у ОСОБА_1 наявна недоїмка на загальну суму 12 133,97 грн. (а.с.7-14).

У зв'язку з наявністю недоїмки зі сплати страхових внесків 27 листопада 2012 року УПФУ сформувало вимогу про сплату боргу № Ф 563 на суму 12 133,97 грн., яка була надіслана на адресу відповідача 29 листопада 2012 року (а.с.16-17).

Докази узгодження суми недоїмки, оскарження вимоги про сплату боргу тощо, рівно як і докази сплати ОСОБА_1 недоїмки в сумі 12 133,97 грн. суду не надані.

Крім того, судом встановлено, що 25 січня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 36897020 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-563, виданої УПФУ 27 листопада 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ заборгованості в розмірі 12 133,97 грн. (а.с.18-19).

Докази, які б спростовували вказані обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, який на час їх виникнення діяв в редакції до 01 січня 2011 року (далі Закон № 1058).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, що передбачено ч.2 ст.5 Закону № 1058.

При цьому за визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Коло страхувальників визначає ст.14 Закону № 1058.

Зокрема, відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.14 Закону № 1058 страхувальниками є роботодавці - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Як встановлено судом, відповідач є фізичною особою-підприємцем та протягом 2008-2010 років використовувала працю фізичних осіб на умовах трудового договору, про що відповідачем зазначено у звіті за листопад 2011 року, отже ОСОБА_1 в розумінні Закону № 1058 є страхувальником.

Страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, є платниками страхових внесків, що передбачено ч.1 ст.15 Закону № 1058.

Таким чином, ОСОБА_1 є платником страхових внесків.

П. 6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 на страхувальників покладений обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Правовий статус страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений ст.18 Закону № 1058. Так, відповідно до ч.ч.3, 4, 6 ст.18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування страхових внесків визначений ст.19 Закону № 1058.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п.1 ст.14 цього Закону, є календарний місяць.

При цьому ч.12 ст.20 Закону № 1058 визначено,що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У зв'язку із наявністю у відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків 29 листопада 2012 року УПФУ надіслало на адресу відповідача вимогу про сплату боргу за № Ф 563 від 27 листопада 2012 року на суму 12 133,97 грн.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом, що встановлено ч.4 ст.106 Закону № 1058.

Ч.6 ст.106 Закону № 1058 недоїмка не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.

Згідно з ч.15 ст.106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом встановлено, що за заявою УПФУ Відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-563 від 27 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 12 133,97 грн.

Водночас ні Законом № 1058, ні іншими законодавчими актами не передбачено, що пред'явлення вимоги про сплату боргу до примусового виконання виключає можливість стягнення суми недоїмки зі сплати страхових внесків в судовому порядку.

З приводу наявності у позивача права на звернення до суду із вказаним позовом суд відзначає наступне.

Згідно з абз.5, 6 п.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Предметом спору по справі є стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008-2010 роки, тобто за період до 01 січня 2011 року, отже вимоги УПФУ про стягнення з ОСОБА_1 12 133,97 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області (ідентифікаційний код 37868797) недоїмку зі сплати страхованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008-2010 роки в сумі 12 133 (дванадцять тисяч сто тридцять три) гривні 97 копійок.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 23 вересня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.