Постанова № 33841093, 14.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 804/2576/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представник відповідача Соколянська Я.І. Овсяникова Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, в якому просить:

-визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб - Калюх А.В. щодо проведення 15.01.2013 р. камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів»;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 р. №0000290152 щодо нарахування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що своїми діями (незаконним проведенням камеральної перевірки, складанням за її результатами акта та протиправним врученням податкового повідомлення-рішення) податковою порушені права та охоронювані законом інтереси підприємства як платника податків. Позивач зазначає, що перевірку проведено з порушенням встановленого порядку її проведення, а висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.09.2009 р., перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області з 30.09.2009 р. та є платником податку на додану вартість з 19.11.2009 р.

15.01.2013 р. на підставі п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб Калюх А.В. в приміщенні Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області було проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - січень 2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів», за результатами якої складено акт №182/15-2/36728065 від 15.01.2013 р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4.6.3 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 2500,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки №182/15-2/36728065 від 15.01.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» подало до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області заперечення на акт, які листом №2411/10/15-232 від 01.02.2013 р. залишені без задоволення.

На підставі акта перевірки №182/15-2/36728065 від 15.01.2013 р. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000290152 від 04.02.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 3125,00 грн., з них: основний платіж - 2500,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 625,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» у Приватного підприємства «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» придбано лісоматеріали на суму 12500,00 (без ПДВ), сума ПДВ склала 2500,00 грн.

14.02.2012 р. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області отримано податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» з податку на додану вартість №9005104581 за січень 2012 р. До сум податкового кредиту по зазначеній декларації було включено суму ПДВ у розмірі 2500,00 грн. по постачальнику -Приватному підприємству «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини».

До податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» з податку на додану вартість №9005104581 за січень 2012 р. надано заяву №9005104244 від 13.02.2013 р. про відмову Приватного підприємства «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» надати податкову накладну. Причиною відмови зазначено призупинення діяльності підприємства-постачальника.

Копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у граничний термін подання звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до заяви не надано.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» надано суду копію листа вих. №091211 від 09.12.2011 р., який направлялся на адресу Приватного підприємства «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» з проханням видати податкову накладну на суму 15000,00 грн., в т. ч. ПДВ 2500,00 грн. згідно платіжного доручення №1810 від 12.10.2011 р. Також суду надано платіжне доручення №1810 від 12.10.2011 р., з якого вбачається сплата передоплати за лісоматеріали Приватному підприємству «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» в сумі 15000,00 грн., в т. ч. ПДВ 2500,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, податкова збільшуючи підприємству суму грошового зобов'язання за порушення вимог податкового законодавства виходила з того, що підприємством до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суму не підтверджену ані податковою накладною ані копією товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Проте, в судовому засіданні суду наданий документ, що підтверджує факт сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» ПДВ в сумі 2500,00 грн. у зв'язку з придбанням у Приватного підприємства «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» лісоматеріалів, який є підставою для формування податкового кредиту платника податку.

Крім того, суд звертає увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» здійснювались заходи для отримання податкової накладної, а враховуючи відмову постачальника у її наданні, підприємством подано, передбачену законодавством, заяву із скаргою на такого постачальника, яка також є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, відсутні підстави для виключення зі складу податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» суми ПДВ у розмірі 2500,00 грн., сплаченої у складі ціни придбання у Приватного підприємства «Ириф-Інформаційні ресурси Івано-Франківщини» лісоматеріалів і тому суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 р. №0000290152.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб - Калюх А.В. щодо проведення 15.01.2013 р. камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів», то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Особливості проведення камеральної перевірки закріплені у ст. 76 Податкового кодексу України, які полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області не порушено встановленого законом порядку проведення перевірки та строку визначення суми грошового зобов'язання платника податків, а здійснено камеральну перевірку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб - Калюх А.В. щодо проведення 15.01.2013 р. камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів».

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак неправомірно позбавлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» права на податковий кредит в сумі 2500,00 грн., тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 04.02.2013 р. №0000290152.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 19 березня 2013 року

Суддя Р.З. Голобутовський