Постанова № 33837051, 27.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 р. Справа №805/12228/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Сальковій В.О.,

за участю:

представника позивача Кутенко А.В.,

відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 12662,91 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Краматорський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 12662,91 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що до центру зайнятості звернулась ОСОБА_2 з метою пошуку роботи. Згідно заяви останньої, їй був присвоєний статус безробітної та призначена допомога по безробіттю. Проте, в ході перевірки даних було встановлено, що ОСОБА_2 мала статус фізичної особи-підприємця з 30.08.1996 року по теперішній час. Крім того, між Краматорським міським центром зайнятості та відповідачем був укладений договір на професійне навчання за напрямом «Фахівець з ефективності підприємства». Отже, за результатами розслідування позивачем було прийнято рішення про повернення відповідачем допомоги по безробіттю на суму у розмірі 12335,76 грн. та витрат на професійне навчання у сумі 327,15 грн. за період з 20.02.2013 по 23.05.2013 року. Просив стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у вищевказаному розмірі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, ОСОБА_2 звернулась до Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача від 13.02.2013 року (а.с. 11), остання просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Також, ОСОБА_2 зазначила, що на час подання заяви вона пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

ОСОБА_2 було присвоєно статус безробітної та розпочата виплата допомоги по безробіттю з 20.02.2013 року, що підтверджується даними витягів із наказів від 11.06.2013 року (а.с. 16-17).

01 квітня 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір на професійне навчання за напрямом «Фахівець з ефективності підприємництва» (а.с.12-13).

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних (постанова КМ України від 27.04.98 р. № 578), передбачено, що при реєстрації в центрі зайнятості як шукаючого роботу громадянин повинен подати визначений цим порядком перелік документів. При цьому він має повідомити спеціалісту центру зайнятості всі відомості, які можуть вплинути на порядок виплати та розмір допомоги по безробіттю. Жодним нормативним документом не встановлено обов'язку служби зайнятості щодо перевірки під час реєстрації чи надання статусу безробітного поданих громадянином відомостей та можливості відмови у реєстрації чи наданні статусу безробітного (або відтермінування виплати допомоги по безробіттю) з підстав їх можливої недостовірності.

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття" Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Краматорським міським центром зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за результатами якого складено відповідний акт № 062013-01 від 10.06.2013 р. (а.с. 15).

Як вбачається з вказаного акту, відповідач на час звернення та перебування на обліку у Центрі зайнятості відносилась до категорії зайнятого населення та не мала права для надання статусу безробітного, оскільки була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.08.1996 року, що підтверджується даними наданими Виконавчим комітетом Селидівської міської ради у листі № 01.01-26/2450 від 05.06.13 (а.с. 14).

Відповідно до пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року N 803-XII громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, в тому числі підприємці, відносяться до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України N 1533-III. Згідно частини другої п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 14.02.2007 р. № 219, та Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, затвердженого постановою КМ України від 27.04.98 р. № 578, зайнятим громадянам надаються лише консультаційні послуги без виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

18.06.2013р. позивачем було прийнято та направлено на адресу відповідача Претензію про повернення виплат у розмірі 12335,76 грн. та 327,15 грн. у встановленому порядку (а.с. 5-6), проте конверт повернувся з відміткою на адресу позивача (а.с. 4).

Як вбачається із матеріалів справи, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання ОСОБА_2 за період з 20.02.2013 по 23.05.2013 року становить 12335,76 грн. та 327,15 грн., що підтверджується довідкою (а.с. 18) та платіжним дорученням № 1217 від 22 травня 2013 року (а.с.19).

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню отримана допомога по безробіттю у розмірі 12335,76 грн. та витрати на професійне навчання у сумі 327,15 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 12662,91 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Краматорського міського центру зайнятості допомогу по безробіттю у сумі 12335 (дванадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 76 коп. на розрахунковий рахунок № 37173300901059 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23419575, с вказанням: «повернення допомоги по безробіттю за ОСОБА_2».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Краматорського міського центру зайнятості витрати на професійне навчання у сумі 327 (триста двадцять сім) грн. 15 коп. на розрахунковий рахунок № 37173300901059 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23419575, с вказанням: «повернення витрат на навчання за ОСОБА_2».

Постанова проголошена у судовому засіданні 27 вересня 2013 року у присутності представника позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стойка В. В.