Рішення № 33836965, 30.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18647/13-ц

Провадження №2/761/6795/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Михнюк В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, мотивуючи тим, що між нею та відповідачем було укладено Договір на надання послуг охорони майна, що знаходиться в жилих приміщеннях громадян. 28.03.2013 року до її квартири, що перебувала під охороною, було здійснено невідомими незаконне проникнення, під час якого були викрадені ноутбук вартістю 5000 грн. та грошові кошти в сумі 17500 грн. Відповідач невчасно прибув до місця події, незважаючи на те, що сигнали про відкриття вікна об'єкта надійшли на пульт своєчасно, і таким чином не прийняв необхідних заходів щодо збереження її особистого майна. Незважаючи на те, що позивач виконувала добросовісно умови договору про надання послуг охорони майна, а саме своєчасно та в повному обсязі здійснювала оплату за надані послуги, на її думку відповідач неналежними чином виконав свої зобов'язання, а тому позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати на її користь збитки відповідно до п. 7.1.3 Договору в розмірі 11470 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що по факту проникнення сторонніх осіб до квартири АДРЕСА_1 відповідачем було проведено службове розслідування та встановлено, що дії наряду охорони та чергового оператора ПЦС № 2 Святошинського ВДСО УДСО відповідають нормам чинного законодавства. Відповідно до п.п. 2.2. та 7.1.2 Договору про надання послуг охорони майна, укладеного між позивачем та відповідачем, на підставі заяви позивача про відшкодування збитків 04.07.2013 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача кошти в розмірі 1000 грн., а тому посилання позивача щодо відшкодування збитків на підставі п. 7.1.3 Договору представник відповідача вважає помилковим.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 04.08.2011 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві та ОСОБА_1 був укладений Договір № 1685 Дкв.\2011\СВ.2 на надання послуг охорони майна, що знаходяться в жилих приміщеннях громадян. За цим договором позивач доручила, а відповідач зобов'язався здійснювати охорону майна позивача на об'єкті, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та обслуговування сигналізації.

В судовому засіданні було встановлено, що 28.03.2013 року приблизно о 14-43 год. з квартири АДРЕСА_1 на пульт централізованого спостереження надійшов сигнал «Тривога». Після отримання сигналу «Тривога» було негайно направлено наряд міліції для вжиття заходів та встановлення причин сигналізації у вищевказаній квартирі. Про прийняття тривожної інформації наряд охорони повідомив ПЦС о 14-45 год, зазначивши, що слідує за вказаною адресою та повідомив про затор по вул.. Л.Толстого в м. Києві, що підтверджується наявною інформацією з Інтернет мережі сайту «Яндекс пробки» та відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі. По прибуттю на об'єкт о 15-01, тобто через 18 хвилин після надходження сигналу «Тривога», нарядом охорони було блоковано квартиру та виявлено відчинене вікно кухні, про що повідомлено до ПЦС Святошинського ВДСО УДСО та обстежено прилеглу територію. Оператор ПЦС № 2 Святошинського ВДСО УДСО, отримавши доповідь від наряду, проінформував про подію довірену особу позивача ОСОБА_2 та було повідомлено чергову частину Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві для направлення слідчо-оперативної групи за вищевказаною адресою.

За фактом проникнення сторонніх осіб до квартири АДРЕСА_1 відповідачем було проведено службове розслідування та встановлено, що дії наряду охорони та чергового оператора ПЦС № 2 Святошинського ВДСО УДСО відповідають нормам чинного законодавства, що підтверджується Висновком результатів службового розслідування, затвердженого т.в.о начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві Дідур А.Г. 05.04.2013 року.

Разом з тим позивач вважає, що відповідач неналежними чином виконав свої зобов'язання за договором і станом на теперішній час не відшкодував збитків, передбачених умовами п. 7.1.3 Договору, а саме у розмірі 10 мінімальних заробітних плат на день заподіяння збитків, що становить 11470 грн.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Таким чином, Договір на надання послуг охорони майна був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки підпис на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору на надання послуг охорони майна виконавець відшкодовує збитки, що завдані замовнику третіми особами внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх договірних зобов'язань в межах суми прямої дійсної шкоди, яка завдана майну замовника, але не більше суми вартості майна, вказаної замовником у п. 2.2 цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що замовник оцінив майно, яке знаходиться на об'єкті та передається під охорону виконавця в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Крім того, сторонами Договору було підписано протокол погодження вартості охорони майна, що знаходиться в квартирі громадян, згідно якого у відповідності до п. 2.2 Договору замовник визначив розмір комерційного ризику виконавця, який становить 1000 грн.

04.06.2013 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву до Святошинського ВДСО УДСО при ГУМВС України в м. Києві з вимогою щодо відшкодування збитків відповідно до п.п. 2.2, 5.1.8 та 7.1.2 Договору.

04.07.2013 року на рахунок позивача відповідачем було перераховано кошти в розмірі 1000 грн. Даний факт підтверджується копією платіжного доручення № 856 від 04.07.2013 року, про що також не заперечувала позивач.

Посилання позивача на п. 7.1.3 щодо її вимог про відшкодування збитків в розмірі 10 мінімальних заробітних плат на день заподіяння збитків, суд вважає необґрунтованими, оскільки п. 7.1.3 Договору визначає підстави за умови настання яких відповідач несе грошову відповідальність згідно п. 7.1.2 у розмірі, визначеному в п. 2.2 Договору.

Тобто з п. 7.1.3 випливає, що в разі викрадення майна, у тому числі грошових коштів, ювелірних виробів та цінних паперів в розмірі до 10 мінімальних заробітних плат на день заподіяння збитків, відповідач відшкодовує позивачу збитки в розмірі, визначеному в п. 2.2. Договору, тобто в розмірі 1000 грн., а не в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Суд оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 626, 627, 638, 901, 906 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про відшкодування шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя