Рішення № 33836878, 20.09.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7031/13-ц

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарях - Довгалюк Д. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом, прокурора Подільського району міста Києва в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування, Святошинський дитячий будинок-інтернат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року прокурор Подільського району міста Києва в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування, Святошинський дитячий будинок-інтернат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що до прокуратури Подільського району міста Києва надійшло звернення адміністрації Святошинського дитячого будинку-інтернату щодо вжиття заходів прокурорського реагування в порядку ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах малолітнього вихованця закладу, інваліда з дитинства ОСОБА_1

У позові зазначено, що 14.03.1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, від якого народився син - ОСОБА_1 Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2001 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано.

Наказом директора Святошинського дитячого будинку-інтернату від 24.02.2006 року № 15, на підставі путівки Головного управління праці та соціального захисту населення м. Києва, малолітня дитина-інвалід ОСОБА_1 з 27.02.2006 року зарахований до списку вихованців дитячого будинку-інтернату та поставлений на всі види матеріального забезпечення.

За період з 01.01.2010 року по 01.05.2013 року ОСОБА_2 отримала у вигляді 25% соціальної пенсії, призначеної ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 030, 81 грн., які використала не за цільовим призначенням, а на власні потреби.

Посилаючись на те, що починаючи з 2010 року відповідачі самоусунулися від виховання ОСОБА_1, жодного разу не відвідали його в державній установі, на канікулірні та святкові дні додому не забирали, матеріальної допомоги не надавали, участі у його вихованні не приймали, станом здоров'я дитини не цікавилися, позивач просить позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_1, внести до актового запису про народження ОСОБА_1 відповідні зміни, стягнути з відповідачів на утримання малолітнього на користь Святошинського дитячого будинку-інтернату аліменти по 1/4 частки від усіх їх видів заробітку(доходу), стягнути з ОСОБА_2 на користь малолітнього ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 10 030, 81 грн., накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. Пояснила, що починаючи з 2010 року відповідачі взагалі не цікавляться дитиною, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, станом здоров'я дитини та вихованням не цікавляться, матеріальної допомоги не надавали та грошових переказів не здійснювали. Крім того, ОСОБА_2 отримувала соціальну пенсію, призначену ОСОБА_1, однак витрачала її не за цільовим призначенням, а на власні потреби.

Відповідачі в судовому засіданні 19 червня 2013 року позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні. Пояснили, що навідували дитину.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що ОСОБА_2 належним чином виконувала свій батьківський обов'язок.

Представник Служби у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації не заперечувала проти задоволення позовних вимог прокурора Подільського району міста Києва з огляду на те, що батьки дитини самоусунулися від його виховання та утримання.

Представник Святошинського дитячого будинку-інтернату в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 14 березня 1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 14 березня 1998 року актовий запис № 19 (а.с. 9).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2001 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с. 10).

Від шлюбу сторони мають сина: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

25 березня 2006 року уклала шлюб з ОСОБА_8, після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище "ОСОБА_4", а 15 грудня 2009 року даний шлюб було розірвано (а.с. 11 зворот).

17 квітня 2010 року ОСОБА_4 у ВРАЦС по м. Конотопу Сумської області уклала шлюб з ОСОБА_10 і їй присвоєно прізвище "ОСОБА_4" (а.с. 11 зворот).

З 24 лютого 2006 року ОСОБА_1 зарахований до списку вихованців Святошинського дитячого будинку-інтернату та поставлений на всі види матеріального забезпечення, підставою є путівка Головного управління соціального захисту населення № 11 (а.с. 16, 18).

Як вбачається з довідки Святошинського дитячого будинку-інтернату ОСОБА_1 дійсно являється їхнім вихованцем, отримує освітні та реабілітаційні послуги, знаходиться на повному державному забезпеченні (а.с 15).

Як вбачається актів Святошинського дитячого будинку-інтернату від 12 серпня 2011 року, 04 квітня 2012 року, 05 лютого 2013 року, починаючи з 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відвідують свого сина, з персоналом установи не зустрічалися, життям та здоров"ям дитини не цікавилися, не забирали на вихідні, святкові та канікулярні дні додому, в установу не телефонували (а.с. 19-21).

Неодноразово адміністрація Святошинського дитячого будинку-інтернату зверталася з листами до Служби у справах дітей Подільської РДА в м. Києві з приводу невиконання батьками малолітнього ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків (а.с. 24-26).

Служба у справах дітей Подільської РДА в м. Києві проводила профілактичні бесіди з ОСОБА_2 щодо необхідності відвідування сина у дитячому будинку-інтернаті та попереджала її про можливість позбавлення її батьківських прав (а.с. 22, 27).

У судовому засіданні відповідачка пояснювала, що вона хотіла забрати сина додому для проведення обстеження, надала заяву про це (а.с. 50), однак з такою заявою відповідачка звернулася до дитячого будинку вже коли справа про позбавлення батьківських прав знаходилася в суді.

Крім того, як пояснив представник дитячого будинку 19.06.2013 року відповідачка з'явилася до адміністрації дитячого будинку та попросила дозволу забрати сина додому на канікули з 19.06.2013 року по 30.08.2013 року, адміністрація дозволила. Однак, 01.07.2013 року ОСОБА_2 привела сина до інтернату, мотивувавши це тим, що їй дуже важко за ним дивитися. Дана обставина підтверджується листом дитячого будинку та витягом з журналу відвідувань батьками дітей (а.с. 95-97). Також відповідачка приходила до інтернату 09.09.2013 року для написання заяви-дозволу на оздоровлення сина.

Як пояснили у судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які працюють у Святошинському дитячому будинку-інтернаті, ОСОБА_1 інвалід з дитинства, протягом 2006-2013 років батьки малолітнього не відвідували, лише декілька раз приходив батько у 2009 році, мати приходила у 2007 та у 2009 р.р., не цікавилися станом його здоров'я та життям, ніколи не телефонували з приводу ОСОБА_1, ніколи ніяких речей, одягу для нього не передавали. Мати прийшла у вересні 2013 року тільки за викликом дитячого будинку для написання заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Невиконання та ухилення від покладених на батьків обов'язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків батьківських прав як це передбачено ст. 164 СК України.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно висновків від 20.09.2013 року № 106-3385 та 11.09.2013 року № 106-3169 3385 орган опіки та піклування Подільської РДА в м. Києві вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_1 (а.с. 90-92).

Судом встановлені факти, які свідчать, що відповідачі не приймають участі у вихованні та утриманні дитини, свої батьківські обов'язки відносно сина не виконують, матеріальної допомоги у добровільному порядку не надають.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав є способом захисту прав і інтересів дідити

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків, не мають бажання зустрічатися із сином, не намагаються забезпечити достатній життєвий рівень дитини, не турбуються про її стан здоров'я, не надають матеріальної допомоги, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення їх батьківських прав щодо сина ОСОБА_1, а відтак і про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоровя та матеріальне становище дитини;

2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працює в Поліклініці № 2 Подільського району м. Києва та отримує дохід (а.с. 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову а відтак, вимога позивача підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 30 травня 2013 року.

Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, ОСОБА_2 перебуває в них на обліку з 28.07.2006 року та отримує соціальну пенсію як інвалід з дитинства за свого сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

За період з січня 2010 року по 01 травня 2013 року відповідачка отримала соціальну пенсію, призначену її сину в розмірі 10 030, 81 грн. (а.с. 30).

Оскільки відповідачка протягом січня 2010 року - 01 травня 2013 року свого неповнолітнього сина не відвідувала, матеріально не забезпечувала, ніяких речей йому не передавала, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 безпідставно набула дані грошові кошти, а тому вони підлягають стягненню на користь ОСОБА_1

Згідно з ч. 7 ст. 150 СК України, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 176 СК України батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

Статтею 150 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сімей. Згідно ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до довідки форма № 3 КП "Синьоозерне" від 15 квітня 2013 року № 919 малолітній ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 також підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір по 172 грн. 05 коп. відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 164, 166, 176, 182, 183, 191 СК України, ст. 150 ЖК України, на підставі ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 57, 58, 60, 79, 84, 88, 169, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внести до актового запису про народження ОСОБА_1 № 541 від 03.08.1999 року, складеного Управлінням ЗАГС адміністрації Бугульминського району і м. Бугульми Республіки Татарстан Російської Федерації відповідні зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер обліком картки платника податків НОМЕР_1) на утримання малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Святошинського дитячого будинку-інтернату Департаменту соціальної політики КМДА (код ЄДРПОУ 03188760, спец. рахунок 35429002001199 ГУДКСУ м. Києва, код банку 020019) з подальшим перерахуванням на розрахунковий рахунок, який буде відкритий вихованцю ОСОБА_1 після встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів її доходів або заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 30 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер обліком картки платника податків НОМЕР_2) на утримання малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Святошинського дитячого будинку-інтернату Департаменту соціальної політики КМДА (код ЄДРПОУ 03188760, спец. рахунок 35429002001199 ГУДКСУ м. Києва, код банку 020019) з подальшим перерахуванням на розрахунковий рахунок, який буде відкритий вихованцю ОСОБА_1 після встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів її доходів або заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 30 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 10 030 грн. 81 коп. (десять тисяч тридцять гривень 81 копійка), які перерахувати на спец.рахунок Святошинського дитячого будинку-інтернату Департаменту соціальної політики КМДА (код ЄДРПОУ 03188760, спец. рахунок 35429002001199 ГУДКСУ м. Києва, код банку 020019) з подальшим перерахуванням на розрахунковий рахунок, який буде відкритий вихованцю ОСОБА_1 після встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстрований і право користування якої має малолітній ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 172 грн. 05 коп. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 172 грн. 05 коп. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження ОСОБА_1, відповідно до вимог ч. 5 ст. 164 СК України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна