Рішення № 33835620, 24.09.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа|річ| 107/3520/13-ц

Провадження 2/107/1279/13

РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

|частка|

24 вересня 2013 р.

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючої

судді Кіт М.В.

при секретарі Лєсковій С.А.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши|розглядувати| у відкритому|відчиняти| судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Керченської міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції АР Крим, Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання рішення виконавчого комітету незаконним та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

встановив:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, виконавчого комітету Керченської міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції АР Крим, КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 842 від 04.12.2012 року в частині оформлення права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_3 17.12.2012 р. на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Керченської міської ради.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вказане домоволодіння на праві спільної часткової власності належало ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Рішенням Керченського міського суду від 18.05.2011 року ОСОБА_5 були виділені в натурі належні йому 29/100 часток, а саме житловий будинок літ. «В», загальною площею 31,5 кв.м, житловою площею 12,6 кв.м, літня кухня літ. «Е» та літ. «Н», гараж з підвалом літ. «Г», сарай літ. «М» та літ. «К», літній душ літ «Л». ОСОБА_5 зареєстрував право власності на вказані будівлі, але КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» не припинило право спільної часткової власності. В подальшому за договором дарування від 24.03.2012 року після ОСОБА_5 вона стала власником вказаного житлового будинку та господарських будівель та споруд. ОСОБА_3 належало 30/100 часток вказаного домоволодіння. Він на земельній ділянці реконструював житловий будинок літ. «А» та побудував новий житловий будинок літ. «С». Вона звернулася до суду з позовом про виділ своєї частки в натурі та у квітні 2013 року дізналася, що ОСОБА_3 у грудні 2012 року отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 842 від 04.12.2012 року. Вважає, що вказане свідоцтво порушує її права власника. Житлові будинки літ. «А» та літ. «С» складають 30/100 часток, о належать відповідачу, але виконавчий комітет фактично виділів у власність ОСОБА_3 все домоволодіння, вказавши що йому належить 1/1 частка. Відповідач отримав у свою власність ще 30/100 часток, у склад яких увійшли належні їй будівлі та споруди за договором дарування. На підставі ст..ст. 317, 321, 356, 364 ЦК України просила суд визнати вказане рішення виконавчого комітету незаконним, а свідоцтво по право власності - недійсним.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, він та його представник адвокат ОСОБА_1 зазначили, що відповідач є власником 30/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2004 року. Виконавчий комітет Керченської міської ради своїм рішенням № 842 від 04.12.2012 року визнав за ОСОБА_3 право власності на новостворене майно: житлові будинки літ. «А» та літ. «С» та визначив, що це складає 1/1 частку. На підставі ст.. 357 ЦК України ОСОБА_3 мав право провести поліпшення майна. Він за свої кошти збудував вказане майно, а тому на законних підставах набув право власності на вказане майно. Виконавчий комітет Керченської міської ради визнав за ним право власності на законних підставах, та одночасно зафіксував то право, яке існувало до цього. При цьому права позивача не порушувалися. Позивач не привела жодної підстави для визнання свідоцтва про право власності недійсним.

Представник відповідача виконавчого комітету Керченської міської ради заперечував проти позову по тих же підставах, посилаючись на те, що було визнано право власності за відповідачем на новостворене майно по документам, які надав ОСОБА_3 Вважає позов необґрунтованим.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, представники реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції АР Крим та Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явилися, про слухання справи сповіщалися.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Так ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.1994 року належить 41/100 частка домоволодіння.

ОСОБА_5 належало 29/100 часток домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.12.2010 року.

Рішенням Керченського міського суду від 18.05.2011 року та ухвалою Керченського міського суду від 06.03.2012 року 29/100 часток ОСОБА_5 були виділені в натурі та за ним визнано право власності на житловий будинок літ. «В», загальною площею 31,5 кв.м, житловою площею 12,6 кв.м, літню кухню літ. «Е», літню кухню літ. «Н», гараж з підвалом літ. «Г», сарай літ. «М», сарай літ. «К», літній душ літ «Л». Було припинено право спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на 29/100 часток жилого будинку з прилеглими до нього господарсько-побутовими будівлями та спорудами, які виділені в натурі ОСОБА_5 ОСОБА_5 зареєстрував право власності на 29/100 часток на підставі судових рішень.

За договором дарування 29/100 часток житлового будинку від 24.03.2012 року ОСОБА_5 подарував свою частку ОСОБА_2 (а.с.6-9).

Відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 14 вересня 2004 року належало 30/100 часток домоволодіння (а.с.52). В договорі купівлі-продажу вказане, що на земельній ділянці розташовані: житловий будинок «А», що має житлову площу 24,3 кв.м, житловий будинок «В», що має житлову площу 12,6 кв.м, та прилеглі до них господарсько-побутові будівлі та споруди - літня кухня «Б», вбиральня «Д», літня кухня «Е», літній душ «Ж», ящик для вугілля «З», сарай «И», сарай «М», літня кухня «Н», гараж «Г», сарай «К», літній душ «Л», навіс «О», сарай «П», навіс «Р».

За період 2005-2007 років він провив реконструкцію житлового будинку літ. «А» та побудував житловий будинок літ. «С». Житловий будинок літ. «А» загальною площею 79,6 кв.м, житловою площею 37,0 кв.м. та житловий будинок літ. «С» загальною площею 143,3 кв., житловою площею 68,4 кв.м, були прийняти в експлуатацію інспекцією ДАБК в АР Крим, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 29.02.2012 року.

Згідно ч.ч.3,4,5 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

При прийомі до експлуатації вказаних житлових будинків співвласники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали письмові заяви, що вони не заперечують проти побудованих ОСОБА_3 житлових будинків, вказали, що їх права не порушені (а.с.43-48).

Виконавчим комітетом Керченської міської ради було прийняте рішення № 842 від 04.12.2012 року про оформлення права власності за ОСОБА_3 на вказані житлові будинки (а.с.41-42). На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Керченської міської ради ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 1/1 частку (а.с.18,19).

При цьому виконавчий комітет Керченської міської ради видав свідоцтво на новостворене майно, вказання 30/100 часток житлового будинку «В», що має житлову площу 12,6 кв.м, та прилеглих до нього господарсько-побутових будівель та споруд - літня кухня «Б», вбиральня «Д», літня кухня «Е», літній душ «Ж», ящик для вугілля «З», сарай «И», сарай «М», літня кухня «Н», гараж «Г», сарай «К», літній душ «Л», навіс «О», сарай «П», навіс «Р», було зроблено на підставі договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 14.09.2004 року, тобто на підставі того правовстановлюючого документу, який вже був у відповідача..

Позивач не привела ніяких|жодних| доводів, яким чином свідоцтво|свідчення| про право на новостворене майно, видане відповідачу, порушило її право власності. За нею як було зареєстровано право власності на 29/100 часток домоволодіння|частки|, так реєстрація і залишилася, що убачається з|із| інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.05.2013 року. Як вона користувалися своїм майном так вона і користується ним.

Тому суд вважає, що права позивача не порушені, у задоволенні позову слід відмовити.

З позивача підлягають стягненню витрати, понесені відповдічем ОСОБА_3 на правову допомогу у розмірі 750 грн.

На підставі висловленого та керуючись ст. ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ|рішав,розв'язав|:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Керченської міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції АР Крим, Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання рішення виконавчого комітету незаконним та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 750 грн. (сімсот п'ятдесят грн..).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіт М.В.