Постанова № 3383524, 04.03.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-a-17005/08/2270/11

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 березня 2009 року                                                                                м.  Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Касап В.М.  при секретарі Марковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Фруктовий світ » до Дежавної податкової інспекції у м.  Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003062301/0/10044 та № 0003052301/0/10043 від 27 листопада 2008 року,  -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю « Фруктовий світ » звернулось з позовом до Дежавної податкової інспекції у м.  Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень № 0003062301/0/10044 та № 0003052301/0/10043 від 27 листопада 2008 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує,  що за результатами планової виїзної перевірки відповідачем складено акт від 17 листопада 2008 року та 27 листопада 2008 року прийнято податкові повідомлення - рішення № 0003062301/0/10044,  яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5238, 00 грн. та № 0003052301/0/10043,  яким визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 6434, 00 грн.,  оскільки підприємством в порушення вимог п.п.7.4.1,  п.7.4  ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств « занижено суму податку на прибуток в розмірі 4365, 00 грн. та в порушення п.4.1  ст. 4 Закону України « Про податок на додану вартість » занижено суму податку на додану вартість в розмірі 3492,  00 грн. Вказане порушення виявилось в тому,  що вартість комісійних послуг,  які надавались підприємством за період перевірки,  згідно укладених договорів,  не відповідає рівню звичайних цін. Вважає,  що прийняті податкові повідомлення - рішення не відповідають чинному законодавству,  підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об»ємі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив,  що в результаті планової виїзної перевірки відповідачем складено акт та прийнято спірні податкові повідомлення -рішення,  оскільки позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1,  п.7.4  ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств « та п.4.1  ст. 4 Закону України « Про податок на додану вартість «. Вважає, що прийняті податкові повідомлення - рішення відповідають чинному законодавству,  не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін,  з'ясувавши повно і всебічно обставини справи,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено,  за результатами планової виїзної перевірки відповідачем складено акт від 17 листопада 2008 року та 27 листопада 2008 року прийнято податкові повідомлення - рішення № 0003062301/0/10044 ,  яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5238, 00 грн. та № 0003052301/0/10043 яким визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 6434, 00 грн.,  оскільки підприємством   в   порушення   вимог   п.п.7.4.1,    п.7.4    ст. 7   Закону   України   «   Про

2

податкування прибутку підприємств « занижено суму податку на прибуток в розмірі 4365, 00 грн. та в порушення п.4.1  ст. 4 Закону України « Про податок на додану вартість « занижено суму податку на додану вартість в розмірі 3492,  00 грн.

Відповідно до  ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень,  згідно ч.2  ст. 71 КАС України,  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,  дії чи бездіяльності покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4  ст.  7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» доход отриманий платником податку від продажу товарів /робіт,  послуг/ пов»язаним особам,  визначається виходячи із договірних цін,  але не менших за звичайні ціни на такі товари /роботи,  послуги/,  що діяли на дату такого продажу.

База оподаткування операції з поставки товарів / послуг /,  відповідно п.4.1  ст. 4 Закону України « Про податок на додану вартість « визначається виходячи з їх договірної / контрактної / вартості,  визначеної за вільними цінами,  але не нижчі за звичайні ціни,  з урахуванням акцизного збору,  ввізного мита,  інших загальнодержавних податків та зборів / обов»язкових платежів /,  згідно з законами України з питань оподаткування. Звичайні ціни,  згідно п.1.18  ст. 1 цього ж Закону ,  розуміються та застосовуються за правилами визначеними п.1.20  ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «,  яким визначено,  що якщо цим пунктом не встановлено інше,  звичайною ціною вважається ціна товарів /робіт,  послуг/ визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне вважається,  що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару /робіт,  послуг/,  відповідно до п.1.20 пп. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «,  використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару /роботи,  послуги/ договори з ідентичними /однорідними/ товарами /роботами, послугами/ у співставних умовах. Зокрема,  враховуються такі умови догорів,  як кількість /обсяг/ товарів / наприклад обсяг товарної партії/,  строки виконання зобов»язань,  умови платежів,  звичайних для такої операції,  а також інші об»активні умови,  що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних /у разі їх відсутності-однорідних/ товарів /робіт, послуг/ визнаються співставними,  якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну,  або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладені угод між непов»язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема,  але не виключно,  враховується знижки,  пов»язанні з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари / роботи,  послуги/,  втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням /наближенням дати закінчення/ строку зберігання /придатності,  реалізації; збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою,  у тому числі при просуванні товарів /робіт, послуг/ на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п.1.20 пп.1.20.8 цього Закону обов»язок доведення того,  що ціна довору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках визначених цим Законом,  покладається на податковий орган у порядку встановленому законом.  При проведені перевірки платника податку податковий орган має право надати запит,  а платник податку зобов»язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно п.1.20 пп. 1.20.10 цього ж Закону донарахування податкових зобов»язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою,  встановленою законом для нарахування податкових зобов»язань за непрямими методами.

3

Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами,  згідно п.4.3 пп.4.3.3  ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами «,  затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Індикативні або звичайні,  відповідно  ст. 13 Указу Президента України «Про деякі питання регулювання підприємницької діяльності»,  ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади,  які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів /обов»язкових платежів/ та неподаткових платежів,  крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів /робіт, послуг/.

З врахуванням наведеного,  суд вважає,  що відповідачем не доведено,  що ціна договору не відповідає рівню звичайних цін,  статистична оцінка рівня цін не проводилась,  непрямий метод при визначенні звичайної ціни не використовувався,  тому визначені податкові зобов»язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток є неправомірними,  такими,  що не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Позовні вимоги позивача є обґрунтованими,  такими що підлягають задоволенню,  а податкові повідомлення- рішення скасуванню

Керуючись п.п.7.4.1 п.7.4  ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств «,  п.4.1  ст. 4 Закону України « Про податок на додану вартість «,   ст. 158- 163 КАС України,  -

постановив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю « Фруктовий світ « задоволити. Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.  Хмельницькому № 0003062301/0/10044   та   № 0003052301/0/10043 від 27 листопада 2008 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Фруктовий світ « ідентифікаційний код 33590996 - 3 гривні 40 коп. / три гривні сорок копійок / витрат по сплаті судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до  ст.  160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.