Рішення № 33834679, 19.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11784/13 19.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Констракшн»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження»Простягнення 86702,64 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Двоєглазов Д.О.- за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження» 83342,67 грн. основного боргу, 2728,62 грн. пені, 548,01 грн. 3% річних, 83,34 грн. індексу інфляції, а всього 86702,64 грн. заборгованості за договором № 7 від 15.06.2012р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 21.06.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалами суду від 16.07.2013р. та від 31.07.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 21.06.2013р. та від 16.07.2013р. та від 31.07.2013р. направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження»: 02002, м. Київ, вул.. М.Раскової, 19, кім. 23, 03058, м. Київ,Ю вул.. Машинобудівна, 37. Однак Ухвали суду від 21.06.2013р., від 16.06.2013р. та 31.07.2013р. повернуті суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомленння про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Констракшн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження» було укладено договір № 7 оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове строкове, платне користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 26.

Пунктом 2.1. договору, орендна пата є договірною. За користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить 22 200 грн., а тому числі сума без ПДВ - 18500 грн., ПДВ - 3700 грн.

Відповідно до п.2.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності у безготівковій формі шляхом перерахування суми, яка визначена цим договором на п/р орендодавця.

Термін сплати орендної плати до 5-го числа поточного місяця.

Згідно п.2.5. договору, вартість компенсації по комунальних послугах (електроенергія, вода, центральне опалення, експлуатаційні та інші послуги), вивозу побутових відходів не входить до складу орендної плати і сплачується орендарем окремо згідно фактичного використання на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до п.3.2.2. договору, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

В порушення умов договору, відповідач не виконав свої обов'язки щодо сплати орендної плати.

Суду доведено, що Позивачем неодноразово в порядку досудового врегулювання спору, були направлені листи з вимогою сплатити заборгованість (лист № 33 від 30.08.2012, № 25 від 14.05.2013).

20.05.2013р. позивачем було направлено лист-повідомлення про розірвання договору з 01.06.2013 та проханням підписати акт повернення приміщення.

Відповідач з приміщення виїхав, акт повернення приміщення не підписав.

Відповідно до п.5.3. договору, за несвоєчасне перерахування платежів за орендну орендар виплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка належить перерахуванню за кожний день прострочки платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №7 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендній платі за квітень - травень 2013р. 44 400 грн., заборгованість по комунальним послугам 2 978,17 грн., заборгованість за використання електроенергії 35 964,50 грн., а всього 83 342,67 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.3,2.5 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі не пізніше 5 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі та іншим платежам за квітень, травень 2013 становить 83 342,67 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди від 15.06.2012 №7 у сумі 83 342,67 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.5.3. договору, за несвоєчасне перерахування платежів за орендну орендар виплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка належить перерахуванню за кожний день прострочки платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 5.3 Договору оренди від 15 червня 2012р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2728,62 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 548,01 грн. 3% річних, 83,34 грн. індекс інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження» (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 37, код ЄДРПОУ 35207951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Констракшн» (02222, м. Київ, пр-т Маяковського, 26, код ЄДРПОУ 35369648) 83 342 (вісімдесят три тисячі триста сорок дві) грн. 67 коп. основного боргу, 2 728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 62 коп. пені, 548 (п'ятсот сорок дві) грн. 01 коп. 3% річних, 83 (вісімдесят три) грн. 34 коп. індексу інфляції, 1 734 (одну тисячу сімсот тридцять чотири) грн. 05 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.09.2013р.