Рішення № 33834659, 26.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9168/13 26.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Аграрного фонду

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

про стягнення 31 324,67 грн.

за участю представників:

від позивача : Половінкін О.В. - представник за довіреністю № 295 від 03.06.2013 р.від відповідача :Деруга Н.О. - представник за довіреністю № 293 від 16.04.2013 р.від третьої особи :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з позовом до Аграрного фонду про стягнення заборгованості в розмірі 31 324,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору складського зберігання зерна № 156/11 від 04.05.2011 р. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого в Аграрного фонду утворилась заборгованість в сумі 31 324,67 грн. за період з 02.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" просить суд стягнути з Аграрного фонду заборгованість за послуги по зберіганню зерна в сумі 31 324,67 грн. за період з 02.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2013 р. та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що Аграрний фонд став власником зерна тільки 31.12.2011 р. в силу біржових контрактів з TOB "Хліб Інвестбуд", також 31.12.2011 р. між Аграрним фондом та TOB "Хліб Інвестбуд" були підписані акти приймання - передавання до вказаних біржових угод. Отже, до цього часу оплату за зберігання зерна мала здійснювати третя особа у справі - ТОВ "Хліб Інвестбуд", як це передбачено п. 2 зазначених актів приймання-передавання. Просив відмовити в позові.

Представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

04.05.2011 р. між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Гребінківський елеватор" (зерновий склад) та відповідачем - Аграрним фондом (поклажодавець) був укладений договір складського зберігання зерна № 156/11 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, кукурудзи, ячменю, якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Поклажодавець має право переоформити право власності на зерно відповідно до законодавства (п. 4.2 договору).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - Аграрний фонд у грудні 2011 року згідно з біржовими контрактами № 560 АБ, № 561 АБ та № 564 АБ придбав у власність зернову продукцію у ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Також судом встановлено, що на виконання договору складського зберігання позивач забезпечив належне зберігання зерна відповідача, придбаного у ТОВ "Хліб Інвестбуд". Так, відповідно до складської квитанції на зерно серії АФ № 114570 за номером 1386 від 02.12.2011 р. зерновий склад прийняв на зберігання 814 987 кг жита 2 класу; відповідно складської квитанції на зерно серії АФ № 114643 за номером 1459 від 16.12.2011 р. зерновий склад прийняв на зберігання 70 696 кг пшениці 3 класу; відповідно до складської квитанції на зерно серії АФ № 114646 за номером 1462 від 16.12.2011 р. зерновий склад прийняв на зберігання 1 338 752 кг пшениці 2 класу; відповідно до складської квитанції на зерно серії АФ № 114644 за номером 1460 від 16.12.2011 р. зерновий склад прийняв на зберігання 530 540 кг пшениці 3 класу.

10.01.2012 р. позивач наручно вручив представникам Аграрного фонду акти про відшкодування витрат на зберігання зерна за період з 02.12.2011 р. по 31.12.2011 р. та розрахунки обсягів коштів за зберігання зерна. Повторно зазначені документи були надіслані відповідачу листом від 16.05.2012 р., який був отриманий Аграрним фондом 21.05.2012 р.

Вимоги щодо сплати за зберігання зерна залишені відповідачем без задоволення.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст. 946 ЦК України).

Пунктом 3.1 договору зберігання передбачено, що зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск поклажодавцеві всієї кількості зерна, що фактично зберігається на день відпуску; видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання.

Відповідно до п. 3.3 договору поклажодавець зобов'язаний відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження.

Сторонами не заперечується той факт, що передане відповідачем зерно у зазначений період зберігалось позивачем. Спірним є питання, з якого часу відповідач набув статусу поклажодавця.

Аграрний фонд вважає, що право власності на зернову продукцію він набув 31.12.2011 р., про що свідчать біржові контракти № 560 АБ, № 561 АБ та № 564 АБ та акти приймання-передачі зерна від 31.12.2011 року, а, отже, з цього часу він став поклажодавцем у відносинах з позивачем.

Разом з тим, з умов договору зберігання вбачається (зокрема, з п. 1.1), що поклажодавцем є особа, яка зобов'язана передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, кукурудзи, ячменю за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами.

Згідно з п. 4.4 договору поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання.

Отже, з аналізу зазначених умов договору вбачається, що набуття стороною по цьому договору статусу поклажодавця пов'язується з часом оформлення відповідних документів - карточки поклажодавця, складських документів, актів наданих послуг, розрахунків витрат на зберігання. Такий же висновок слідує із системного аналізу норм чинного законодавства.

Згідно з п. 24 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" складські документи на зерно це - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Прийняття зерна зерновим складом на зберігання є підставою для видачі складських документів на зерно (п. 1 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 11.04.2003 року).

Згідно з п. 1.1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України № 198 від 27.06.2003 року, складськими документами на зерно є: складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва. Зерновий склад на бажання поклажодавця зобов'язаний видати йому один із складських документів на зерно. При оформленні партії зерна складська квитанція виписується в обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна (п. 1.7 вказаного Положення).

Відповідно до п.п. 1.19, 1.20 Положення після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або вповноваженій ним особі, а другий залишається на складі. Поклажодавець чи вповноважена ним особа на підтвердження отримання складського документа ставить власний підпис у Реєстрі складських документів на зерно, що ведеться зерновим складом.

Згідно п.п. 2.1. п. 2 розділу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 р., переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

Як вбачається з матеріалів справи, 2 та 16 грудня 2011 року позивач в особі філії "Гребінківський елеватор" видав відповідачу - Аграрному фонду складські квитанції: серії АФ № 114570, серії АФ № 114643, серії АФ № 114646, серії АФ № 114644. Підтвердженням отримання цих квитанцій є підписи представників Аграрного фонду в Реєстрі складських документів на зерно філії ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор".

В свою чергу Аграрний фонд надавав довіреності № 31 від 12.07.2011 р. та № 059 від 15.12.2011 р. своїм представникам на отримання від філії ПАТ "ДПЗКУ" "Гребінківський елеватор" зазначених складських квитанцій.

Крім того, в матеріалах справи містяться листи третьої особи у справі - ТОВ "Хліб Інвестбуд" від 30.11.2011 р. № ПО 30/11-02 та від 16.12.2011 р. № ПО 16/12-01, якими останній звертався до позивача з проханням переоформити зерно, що належало TOB "Хліб Інвестбуд", у власність Аграрного фонду. При цьому, представником TOB "Хліб Інвестбуд" були надані відповідачу довіреності на переоформлення жита вагою 814 987 кг, пшениці 2 класу вагою 1 338 752 кг, пшениці 3 класу вагою 601 236 кг.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача про те, що він набув права власності на зерно лише 31.12.2011 року на підставі укладених з ТОВ "Хліб Інвестбуд" біржових контрактів та актів передавання-приймання. Так само суд не приймає до уваги посилання Аграрного фонду на не підписаний ним акт виконаних робіт до договору складського зберігання, оскільки зазначений акт не був підписаний відповідачем з невідомих суду причин.

Відповідно до ст.ст. 525, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що умови договору не містять строк виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тобто вимагати виконання зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі суд приходить до висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача 31 324,67 грн., а оскільки матеріали справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 32 - 35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Аграрного фонду за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" про стягнення заборгованості в розмірі 31 324,67 грн. задовольнити.

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 33642855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279) заборгованість в розмірі 31 324 (тридцять одну тисячу триста двадцять чотири) грн. 67 коп.

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 33642855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 26 вересня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 1 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна