Рішення № 33834501, 11.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/6/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 Справа № 908/2634/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2634/13

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району, м. Запоріжжя

до відповідача: Управління служби безпеки України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

про стягнення 112931,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Іванчик О.М., довіреність №4110/27 від 18.06.2013р.;

від відповідача - Архипов І.С., довіреність №59/11-1278 від 21.09.2013 р.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні по справі з 03.09.2013 року до 11.09.2013 року, згідно вимог статті 77 ГПК України, було оголошено перерву, без винесення процесуального документу суду, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання від 03.09.2013 року, складеного за приписами ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Управління служби безпеки України в Запорізькій області про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 112 931,54 грн.

Позивач стверджує, що його права та охоронювані законом інтереси порушено, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі. Одночасно просив суд розстрочити виконання рішення строком на один рік.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 05.03.2012 року між Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району, далі Теплопостачальна організація, та Управлінням служби безпеки України в Запорізькій області, далі Споживач, був укладений договір № 600102 про закупівлю теплової енергії за державні кошти, далі Договір, предметом якого (п. 1.2) є зобов'язання Теплопостачальної організації у 2012 році відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а останній зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку встановленому умовами Договору.

Відповідно п. 1.3 Договору обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 3.1. Договору та Додатком № 1 до Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.03.2012 року до Договору, сторони визначили, що обсяг теплової енергії на період дії Договору становить 990, 57 Гкал, а орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається за період дії Договору становить 855803, 45 грн.

В подальшому, згідно з умовами Додаткової угоди № 3 від 29.01.2013 року сторонами внесено зміни до Договору та Додатку № 1 до нього, зокрема Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу у період січень 2012 року - березень 2013 року. Одночасно сторонами збільшено ціну договору - до 999508,63 грн., та збільшено обсяг теплової енергії - до 1156, 92 Гкал.

Так, відповідачем у листопаді 2012 року було спожито теплову енергію на суму 128056, 63 грн., тобто понад обсяг, обумовлений Договором на 112 931, 54 грн., про що йому було виставлено рахунок від 05.12.2012 року. Вказаний рахунок відповідачем не оплачено, у зв'язку із чим позивач, з посиланням на приписи ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, намагається стягнути з відповідача вказані кошти.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідачем за листопад 2012 року спожито 148, 224 Гкал теплової енергії на суму 128 056, 63 грн., яка ним отримана. Однак, вказані показники перевищують обсяг максимальних витрат теплоносія, які обумовлені сторонами у Додатку № 1 до Договору на суму 112 931, 54 грн.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

Ш повернення виконаного за недійсним правочином;

Ш витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

Ш повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

Ш відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Згідно з вимогами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, оскілки спожита відповідачем понад обсяги теплова енергія отримана ним безпідставно, а повернення її в натурі неможливе, відповідач повинен відшкодувати її вартість, в силу приписів ст. 1213 ЦК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та частина 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належність і допустимість доказів визначається господарським судом, який приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позивачем доведено факт безпідставного отримання відповідачем теплової енергії на суму 112 931, 54 грн. Відповідач доказів оплати поставленої енергії суду не надав. З урахуванням викладено, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району про стягнення з Управління служби безпеки України в Запорізькій області вартості безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 112 931, 54 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2258, 63 грн. покладаються на відповідача у справі - Управління служби безпеки України в Запорізькій області, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Щодо поданого відповідачем клопотання про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне, зокрема:

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених п. 6 ст. 83 та ст. 121 ГПК України, вказані статті не вимагають, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Відповідачем доведено його важкий фінансовий стан та неможливість виконати рішення у строк встановленим судом способом. Позивач проти надання розстрочки викоання рішення суду не заперечив, про що його представник повідомив суд безпосередньо в судовому засіданні.

За такими обставинами, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача у справі - Управління служби безпеки України в Запорізькій області щодо надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2634/13 від 11.09.2012 року на 12 (дванадцять) місяців.

Тому слід розстрочити виконання рішення господарського суду по справі № 908/2634/13 від 11.09.2013 року на 12 (дванадцять) місяців з 12.09.2013 року, рівними частками до 12.09.2014 року включно, по 9 410 грн. 96 коп. за кожний місяць, а за останній - 9 410 грн. 98 коп. Стягнення за наказом Господарського суду Запорізької області по даній справі здійснити з 13.09.2014 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.09.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивніу частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 714, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 55, ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 81-1, 82, ч. 6 ст. 83, 84, ч. 2 ст. 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району до Управління служби безпеки України в Запорізькій області задовольнити.

2. Стягнути з Управління служби безпеки України в Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 62, код ЄДРПОУ 20001556, на користь:

- Концерну «Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, вартість безпідставно набутої теплової енергії у сумі 112 931 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 54 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 63 коп., видавши наказ.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі № 908/2634/13 від 11.09.2013 року на 12 (дванадцять) місяців з 12.09.2013 року, рівними частками до 12.09.2014 року включно, по 9 410 грн. 96 коп. за кожний місяць, а за останній - 9 410 грн. 98 коп. Стягнення за наказом Господарського суду Запорізької області по даній справі здійснити з 13.09.2014 року.

Повне рішення складено - 16.09.2013р.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.