Рішення № 33833123, 24.09.2013, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1239/13-ц

Провадження 2/190/468/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2013 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Семенникова О.Ю.,

при секретарі Менькової О.З.,

за участі відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, третя особа - АТЗТ «Страхова компанія «Діско», про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ страхова компанія «Українська страхова група» звернулась до П?ятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 8 458,43 грн. та сплачених судових витрат в сумі 229,40 грн. судового збору, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 22 червня 2010 року між позивачем та ТОВ «Пасажирські перевезення» укладено договір добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів №25-1702-0069. 24 жовтня 2010 року у м.Сімферополь по пр.Вернадського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем за договором добровільного страхування транспортного засобу автомобіля БАЗ 07914, державний номер НОМЕР_4, який належить ТОВ «Пасажирські перевезення», і автомобіля ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача.

Оскільки позивачем сплачено власнику постраждалого автомобіля БАЗ 07914 спричинену ДТП матеріальну шкоду в сумі 8458,43 грн., згідно постанови П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2011 року ДТП сталася в результаті порушення вимог Правил дорожнього руху України відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача як винної особи сплачене страхове відшкодування в сумі 8 458,43 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, 05.09.2013 року представник ПрАТ «Українська страхова компанія» Діомідова О.І. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти вирішення справи в заочному порядку не заперечує.

Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача та третьої особи, проте просив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з неявкою позивача двічі поспіль. Крім того, вказав на наявність страхового полісу АТЗТ «Страхова компанія «Діско», за яким застрахована його цивільно-правова відповідальність, у зв'язку з чим також просив відмовити в позові.

Ухвалою суду від 13.08.2013 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено АТЗТ «Страхова компанія «Діско». Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, судова повістка, за адресою зазначеною відповідачем у клопотанні, повернута без вручення третій особі з позначкою «адресат не знаходиться». В судовому засіданні відповідач вважав за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно постанови П?ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2011 року відповідач по справі - ОСОБА_1 24.10.2010 року о 15год 00хв в м.Сімферополь по пр.Вернадського автодороги «Обхід м.Сімферополя» АР Крим, керуючи автомобілем «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_2, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дороги автобусу «БАЗ», державний номер НОМЕР_3, що наближався до вказаного перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого сталось зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до цієї постанови від 25.01.2011 року особою, винною у ДТП та відповідно у пошкодженнях автомобілів, є ОСОБА_1, що визнано відповідачем в судовому засіданні.

22 червня 2010 року між позивачем та ТОВ «Пасажирські перевезення», яке згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 виданого 03.03.2008 року Сімферопольским ВРЕР при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, є власником пошкодженого транспортного засобу - автобусу «БАЗ», державний номер НОМЕР_3, укладено договір добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів №25-1702-0069.

На виконання зобов'язань за вищевказаним договором страхування, на підставі страхового акту №ПСКА-232 та розрахунку суми страхового відшкодування від 16.12.2010 року, ПрАТ «СК «Українська страхова група» виплатила на користь ТОВ «Пасажирські перевезення» страхове відшкодування в сумі 8 458,43 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №61266 від 17.12.2010 року.

Між відповідачем та АЗТЗ «Страхова компанія «Діско» укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5083438 із строком дії з 24.04.2010 року по 23.04.2011 року.

Заявою від 27.10.2010 року відповідачем заявою за вх..№443 від 27.10.10р. повідомлено АЗТЗ«Страхова компанія «Діско» про настаня страхового випадку.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України, на яку посилається позивач у заявлених вимогах, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Разом з тим правовідносини, пов'язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Така ж позиція викладена й у ст.27 Закону України «Про страхування».

Відтак, оскільки існує спеціальний порядок регулювання порядку сплати страхового відшкодування в порядку суброгації (ст. 993 ЦК України), суд не може взяти до уваги посилання позивача на положення ст. 1191 ЦК України.

У вказаній справі право вимоги ґрунтується на суброгації, а не на регресі.

Відповідно до цієї норми, до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування.

Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Доказів сплати страхового відшкодування відповідачем чи АТЗТ «Страхова компанія «Діско» позивачу до матеріалів справи не надано, подана до АТЗТ «Діско» заява від 27.10.2010 роу не є належним доказом відшкодування відповідачем чи іншою особою суми страхового відшкодування, сплаченого позивачем власнику пошкодженого транспортного засобу, та не є підставою для відмови виплати виплаченого відшкодування в порядку суброгації.

З урахуванням вищевикладеного, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, оскільки позивач на виконання умов договору виплатив страхове відшкодування, страхова компанія має право в порядку суброгації стягнути сплачену суму з відповідача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 8 458,43 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в сумі 229,40 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.993, ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, третя особа - АТЗТ «Страхова компанія «Діско», про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Красноіванівка Пятихатського району Дніпропетровської області; АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, 03038, м.Київ, вул.І.Федорова, 32-а) виплачене страхове відшкодування в розмірі 8 458,43 грн., судові витрати в сумі 229,40 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Повний текст рішеня складено 30.09.2013 року

Головуючий суддя О.Ю.Семенников