Рішення № 33832586, 23.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р.Справа № 5017/197/2012

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого судді В.С. Петрова

суддів П.А. Меденцева

Ю.М. Щавинської

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача - Глуговський В.В.,

від третіх осіб:

1) ТОВ „Вектор" - не з'явився,

2) КП „Котовський міський ринок" - Осадчий В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Котовської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вектор" та на стороні відповідача - Комунальне підприємство „Котовський міський ринок", про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Котовської міської ради Одеської області про визнання недійсним рішення вказаної міськради № 132-V від 16.05.2007 р. про затвердження проектів відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_4, загальною площею 1,7453 га та надання цієї земельної ділянки у постійне користування зазначеному ринку. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

На підставі договору дарування від 12.10.2004 р. частини нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, позивачу на праві власності належить нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а її чоловіку ОСОБА_12 - за адресою: АДРЕСА_3 При цьому згідно з договором про безоплатне користування частиною будівлі належна ОСОБА_12 частина будівлі за адресою: АДРЕСА_3 передана позивачу у користування.

Так, позивач вважає, що вправі мати в користуванні земельну ділянку для обслуговування приміщення. Проте, під час виготовлення проекту землеустрою третьою особою -ТОВ „Вектор" було встановлено, що частину земельної ділянки, яка належить позивачу займає третя особа - Комунальне підприємство „Котовський міський ринок". Придбане позивачем нерухоме майно - магазин знаходиться за межами земель, що належать Котовському міському ринку, але межа земельної ділянки, що виділена ринку примикає до стіни приміщення, яке вона придбала. Наразі позивач вказує, що відповідач приймав рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки під будівлями та для обслуговування магазину і відповідач не відмовляється виділити земельну ділянку позивачу. Проте, виділити земельну ділянку для обслуговування магазину позивачу неможливо через виділення земельної ділянки відповідачу спірним рішенням. Відтак, на думку позивача, частину земельної ділянки, на якій знаходиться магазин, згідно спірного рішення відповідача № 132-V від 16.05.2007 р. неправомірно передано у постійне користування третій особі. Разом позивач зазначив, що на час звернення до суду з позовом, так і станом на час розгляду справи у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що знаходиться під магазином та для обслуговування магазину, однак є укладений договір на резервування земельної ділянки. Також позивач зазначив, що магазин, частину якого подаровано їй, був побудований в 70-х роках, у подарованому приміщенні не було виходу на територію ринку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2012 р. (суддя Брагіна Я.В.) позовну заяву СПД ОСОБА_2 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/197/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2012 р. залучено до участі у справі № 5017/197/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вектор".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012 р. залучено до участі у справі № 5017/197/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство „Котовський міський ринок".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2012 р. по справі № 5017/197/2012 було призначено землевпорядну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Дзіньці А.І.

Під час первісного розгляду справи відповідач проти позову заперечував, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 34-35 т. 4). Також відповідач зазначав, що у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на землю і відповідач не відмовляється передати у власність чи у постійне користування земельну ділянку позивачу, але позивач не розробляє проект землеустрою та не надає на розгляд відповідача. Згідно договору купівлі-продажу позивач придбав у власність всього приміщення площею 25,64 кв.м., яке не мало виходу - дверей на територію ринку, сходи -„ганок" зі сторони ринку прибудовані позивачем самовільно, також прибудова - склад не узаконена, тому що рішення відповідач не приймав про затвердження акту введення в експлуатацію складу. Разом з тим відповідач зазначив, що земельна ділянка теж не виділялась відповідачем позивачу під будівництво складу. До того ж, як стверджував відповідач, він ніяким чином не перешкоджає позивачу користуватись придбаним приміщенням, займатись торгівельною діяльністю, хоча договір сервітуту не укладений.

Представник третьої особи - КП „Котовський міський ринок" вважає позов безпідставним з огляду на таке. Так, позивачу подаровано частину приміщення -магазину згідно договору дарування всього 25,4 кв.м, виходу з якого не було на територію ринку. При цьому згідно договору позивачу не було продано ні склад продтоварів, ні ганок - сходи. Тому, на думку третьої особи, неправильними є висновки експерта про те, що позивачу для обслуговування частини магазину потрібно 50 кв.м землі та що можлива накладка земель при передачі земельної ділянки позивачу. Також третя особа зазначила, що ніяким чином позивачу не перешкоджає використовувати приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_4, та займатись торгівлею. До того ж договір сервітуту не укладено, але до приміщення позивача під'їжджають машини, проходять покупці. Правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою у позивача відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2012 р. у справі № 5017/197/2012 було відмовлено у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Котовської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вектор" та на стороні відповідача - Комунальне підприємство „Котовський міський ринок", про визнання недійсним рішення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. у справі № 5017/197/2012 вказане рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2012 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 р. касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. у справі № 5017/197/2012 скасовано, а вказану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу № 5017/197/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2013 р. справу № 5017/197/2012 прийнято до провадження судді Петрова В.С. та призначено до розгляду в засіданні суду.

Також під час нового розгляду справи позивачем 27.05.2013 р. були подані до господарського суду Одеської області пояснення по справі (а.с. 15-23 т. 5, в яких позивачем заявлені наступні вимоги:

- про скасування рішення Котовської міської ради Одеської області № 132-V від 16.05.2007 р. в частині про затвердження проектів відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_4, загальною площею 1,7453 га та про видачу державного акту у встановленому законом порядку;

- про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 0205432 від 06.03.2008 р., виданого Котовському колгоспному ринку;

- про скасування рішення Котовської міської ради від 27.03.2013 р. № 382-VI „Про подовження терміну дії договорів резервування, укладання договорів резервування, припинення дії договорів резервування, надання та вилучення земельних ділянок" в частині надання мені в резервування (користування) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0042 га.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Разом з тим статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18). У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в Постанові Пленуму ВГСУ № 18.

Наразі слід зазначити, що у вказаних поясненнях позивачем заявлено вимоги про скасування рішень Котовської міської ради і визнання недійсним держакту, як і первісна позовна заява, що не мають майнового характеру, і у цих поясненнях йдеться фактично про доповнення позову новими вимогами немайнового характеру, тобто про збільшення немайнових вимог. Більш того, вимоги про визнання недійсним державного акту на право користування землею стосуються безпосередньо користувача земельної ділянки, тобто Котовського колгоспного ринку (правонаступник Комунальне підприємство „Котовський міський ринок"), відповідно саме ринок має відповідати за такими вимогами у спорі, а не відповідач - Котовська міська рада. В свою чергу суд розцінює таку заяву як подання іншого позову.

При цьому збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Враховуючи вищенаведене та те, що у письмових поясненнях позивача викладено по суті нову позовну заяву, що суперечить вимогам чинного законодавства, судом вказані пояснення залишено без розгляду як такі, що подані в порушення ст. 22 ГПК України.

17.06.2013 р. позивачем було подано до господарського суду Одеської області клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати від КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" належним чином завірену інвентаризаційну справу на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 вказуючи при цьому, що позивач позбавлений можливості самостійно надати вказаний доказу суду. Так, позивач зазначає, що оспорюваним рішенням відповідача про відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_4, вказаному ринку було фактично виділено земельну площу під сходами належної позивачу будівлі по АДРЕСА_2. За ствердженнями позивача, сходи у належної позивачу будівлі були побудовані ще в 1970 році та для з'ясування вказаної обставини необхідна характеристика вказаного об'єкту, що є в інвентаризаційній справі.

Так, за наслідками розгляду вказаного клопотання позивача судом було ухвалено витребувати від КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" копію інвентаризаційної справи на вказаний об'єкт нерухомості, про що судом 01.07.2013 р. було винесено відповідну ухвалу.

На виконання вказаної ухвали суду від 01.07.2013 р. КП „Інвентаризатор" надано копії матеріалів з інвентаризаційної справи на будівлю магазинів за адресою: АДРЕСА_2 НОМЕР_2 і НОМЕР_3, з якої вбачається, що інвентаризаційна справа велась з 12.10.1995 р.

Як було з'ясовано судом під час розгляду справи, позивач набув право власності на об'єкт нерухомості - частину магазину за адресою: АДРЕСА_2 що розташований на спірній земельній ділянці, згідно договору дарування від 03.01.2002 р., який був посвідчений 03.01.2002 р. та зареєстрований за № 43 державним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. При цьому, за ствердженнями позивача, на момент переходу права власності на вказаний магазин сходи біля нього існували. Як зазначив представник позивача, ним був поданий адвокатський запит на ім'я нотаріуса Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. щодо документації, яка подавалась для посвідчення вказаного договору дарування, однак відповіді не було надано.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на витребуванні у державного нотаріуса Котовського міського нотаріального округу Одеської області документів, що стали підставою для посвідчення договору дарування від 03.01.2002 р., на підставі якого ФОП ОСОБА_2 набула право власності на розташований на спірній земельній ділянці магазин за адресою АДРЕСА_2 Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2013 р. у даній справі було витребувано у державного нотаріуса Котовського міського нотаріального округу Одеської області належним чином завірені копії документів, що стали підставою для посвідчення договору дарування від 03.01.2002 р., на підставі якого ФОП ОСОБА_2 набула право власності на магазин за адресою АДРЕСА_2

Однак, з наданої 17.07.2012 р. Котовською районною державною нотаріальною конторою Одеської області відповіді на запит суду вбачається, що такі документи у вказаній нотаріальній конторі відсутні.

Як було зазначено представником позивача у судовому засіданні, ОСОБА_9, який обдарував позивача - ОСОБА_2 спірною будівлею магазину, було подано до приватного нотаріуса Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. заяву щодо видачі йому копію договору дарування частини магазину від 03.04.2001 р., що посвідчувався вказаним нотаріусом. За ствердженнями представника позивача, ОСОБА_9 набув право власності на спірну частину магазину на підставі вказаного договору дарування, в якому вказано, що дарителі - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є власниками частини магазину на підставі рішення Котовського районного суду від 21.03.2000 р.

З огляду на зазначене в засіданні суду 24.07.2013 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування судом у Котовського міськрайонного суду справу № 2-175-2000р, по якій було прийнято рішення від 21.03.2000 р. про виділ частки зі спільного майна власників магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого на АДРЕСА_5, при цьому вказуючи, що позивач не є стороною у вказаній справі та самостійно не може отримати таке рішення суду.

Так, за наслідками розгляду вказаного клопотання позивача судом було ухвалено витребувати від Котовського міськрайонного суду матеріали цивільної справи № 2-175-2000р для огляду у судовому засіданні з метою з'ясування складових частин спірного магазину та його площі на момент визнання за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 права власності на магазин за адресою АДРЕСА_4, частина якого була відчужена в подальшому позивачу - ОСОБА_2

Також у судовому засіданні 24.07.2013 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Так, з огляду на особливу складність спору, ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2013 р. справу № 5017/197/2012 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

На підставі заяви судді Петрова В.С. розпорядженням голови суду від 29.07.2013 р. визначено наступний склад колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 5017/197/2012, а саме: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Меденцев П.А. і Щавинська Ю.М.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2013 р. справу № 5017/197/2012 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Меденцева П.А. і Щавинської Ю.М. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 05.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2013 р. у справі № 5017/197/2012 за клопотанням представника позивача було витребувано у Комунального підприємства „Інвентаризатор" (колишнє КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості") належним чином завірені копії документів, що містяться в інвентаризаційній справі на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться по АДРЕСА_2 що утворився шляхом поділу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 а саме:

- договір купівлі-продажу держмайна при викупі приміщення магазину ТРП „ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого на колгоспному ринку від 28.09.1995 р.;

- абрис присадибної ділянки АДРЕСА_6 від 09.12.1998р.;

- свідоцтво про право власності від 20.12.1995р. реєстровий №11 „Про право власності на майно приміщення магазину ТРП „ІНФОРМАЦІЯ_1" (на колгоспному ринку);

- договір оренди земельної ділянки від 16.02.2001р. на оренду земельної ділянки 0,0063га, на підставі рішення Котовської міськради від 17.06.1998р. №6-ХХІІІ та рішення виконкому від 23.08.2000 №314;

- рішення Котовського райсуду від 21.03.2000р. по справі №2-175-2000р.;

- рішення виконкому Котовської міськради від 04.11.1998р. №517 „Про затвердження актів вибору надання в користування земельних ділянок та надання дозволу на тимчасову установку торговельних палаток на території міста";

- абрис присадибної ділянки АДРЕСА_4 від 28.03.2001р.;

- договір дарування частини магазину від 21.09.2001р.;

- ескіз поверхового плану будівлі літ. „А" по АДРЕСА_4, обстеження від 29.12.2001р.;

- договір дарування частини магазину від 03.07.2001р. (обдарований ОСОБА_9);

- витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно Котовському МБТІ. Номер витягу 4538 від 25.08.2004р.;

- журнал зовнішніх обмірів на об'єкти АДРЕСА_2 від 25.07.2007р.;

- ескіз планів поверхів будинку АДРЕСА_2

- зведений акт вартості будинків, господарських будівель та споруд, реєстровий №7537;

- журнал зовнішніх обмірів буд. АДРЕСА_3 від 03.04.2012р.;

- оціночний акт господарської будівлі та споруди від 03.04.2012 р. (разом з зведеним актом вартості будівель, господарських будівель, споруд;

- журнал зовнішніх обмірів на об'єкти АДРЕСА_2, від 03.04.2012р.;

- технічний опис разом з технічним описом прибудов, надбудов та підвалів, а також ескіз поверхів будинків.

19.09.2013 р. супровідним листом позивача вищевказані витребувані судом документи були надані до господарського суду (а.с. 187-211 т. 5).

Під час нового розгляду справи відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що оспорюване рішення Котовської міськради від 16.05.2007 р. № 132-V жодним чином не порушує права власника, тобто позивача, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 12-13 т. 5).

Третя особа - Комунальне підприємство „Котовський міський ринок" письмових пояснень під час нового розгляду справи не надало, проте представник ринку у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вектор" письмових пояснень по суту спору не надало, також у судові засідання представник Товариства не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду. У зв'язку з цим з'ясувати думки Товариства щодо заявленого позову не уявляється можливим.

У судовому засіданні 05.09.2013 р. представник позивача в усному порядку уточнив спосіб захисту порушеного права, а саме замість визнання недійсним оспорюваного рішення, останній просив його скасувати.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

03.01.2002 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 (дошлюбне прізвище ОСОБА_12.) укладений договір дарування 1/3 частини магазину літ. „А", загальною площею 78,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_4 та складається з приміщення ІІІ, площею 25,4 кв.м літ. „А". Договір нотаріально посвідчений, зареєстрований начальником бюро інвентаризації та занесений в реєстрову книгу № 51 стор.76 реєстр № 7586.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видано позивачу ОСОБА_2 на підставі рішення замість договору дарування від 03.01.2002 р. на магазин літ. "Ц" загальною площею 25,4 кв.м. із складом продтоварів літ. „Ц" загальною площею 10,9 кв.м по АДРЕСА_4 27.12.2007р., зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.01.2008 р.

29.08.2002 р. виконавчим комітетом Котовської міської ради було прийнято рішення № 337 „Про поновлення договорів оренди землі після закінчення строку їх дії, про припинення прав користування землею та про надання земельних ділянок в оренду", згідно п. 29.3 якого підприємцю ОСОБА_12 було надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,0039 га по АДРЕСА_4, на території колгоспного ринку, на якій розташована частина будівлі магазину, яка належить підприємцю на підставі договору дарування частини магазину НОМЕР_4 від 03.01.2002 р. Пунктом 30 вищезазначеного рішення, міському відділу земельних ресурсів (ОСОБА_13.) було надано вказівку внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації.

На підставі вказаного рішення виконкому 17.09.2002 р між виконкомом Котовської міської ради (орендодавцем) та ОСОБА_12 (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку, площею 0,0039 га, на якій знаходиться частина будівлі магазину, що належить ОСОБА_12 на праві приватної власності.

Рішенням виконкому Котовської міської ради від 24.10.2002 р. № 422 було надано підприємцю ОСОБА_12 додатково, до раніше наданої в оренду земельної ділянки, в оренду терміном на 3 роки земельну ділянку площею 12 кв.м. та дозволити прибудову до існуючого магазину по вул. Сільськогосподарській складських приміщень розміром 2,9><4,0м. Загальна площа ділянки складає 51 кв.м.

В технічному паспорті на будівлю магазину по АДРЕСА_2 міститься акт державної приймальної комісії „Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта", затверджений 29.02.2007р., яким склад продтоварів прийнятий в експлуатацію, при цьому в акті вказано, що державною приймальною комісією встановлено, що будівництво здійснено на підставі рішення міськвиконкому № 422 від 24.10.2002р., тобто склад продтоварів побудований на земельній ділянці 12 кв.м., яка безпосередньо для цього надавалася рішенням № 422 від 24.10.2002 р.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Котовської міської ради № 153-V від 11.07.2007 р. позивачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення і обслуговування магазину промтоварів за адресою: АДРЕСА_3 у короткострокову оренду строком на 5 років.

Рішенням Котовської міської ради від 08.08.2007р. № 165-V позивачу дозволено укласти договір резервування (використання) місця розташування об'єкту площею 50 кв.м. та встановлено поштову адресу магазину: АДРЕСА_2. На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем укладено договір на резервування (використання) місця розташування магазину за вищезазначеною адресою, дія якого була продовжена згідно відповідних рішень відповідача в 2008 році, 2009 році, 2010 році, 2011 році, 2012 році, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рішень відповідача і договорів на резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Крім того, п. 12.2 рішення Котовської міської ради від 08.08.2007 р. № 165-V „Про надання в користування, вилучення земельних ділянок, та укладання договорів резервування" ОСОБА_2 зобов'язано встановити світлову рекламу, урну для, сміття; виконати ремонт покрівлі, ганку та сходів; оздоблення фасаду узгодити з головним архітектором міста.

Рішенням Котовської міської ради № 236-ІV від 14.09.2005 р. Котовському колгоспному ринку, правонаступником якого є КП „Котовський міський ринок" надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення і обслуговування колгоспного ринку за адресою: АДРЕСА_4 .

В подальшому рішенням Котовської міської ради № 132-V від 16.05.2007 р. було затверджено проект відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_2, загальною площею 1,7453 га, та надано Котовському колгоспному ринку у постійне користування земельну ділянку площею 1,7453 га за адресою: АДРЕСА_4 для розміщення і обслуговування ринку, а також вирішено видати останньому державний акт у встановленому законом порядку. Як з'ясовано судом, на підставі вказаного рішення 06.03.2008 р. Котовському колгоспному ринку виданий державний акт серія ЯЯ № 0205432.

Не погодившись з зазначеним рішенням міськради від 16.05.2007 р. № 132-V, позивач звернувся до суду із вимогами про скасування вказаного рішення відповідача, вказуючи, що він вправі мати у користуванні земельну ділянку для обслуговування свого магазину, але межа земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні у ринку примикає до стіни її магазину, ґанок магазину знаходиться вже на території ринку. Наразі позивач вказує на наступні обставини.

Виконавцем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Котовському колгоспному ринку було ТОВ „Вектор".

Разом з тим 19.09.2007 р. позивачем - ФОП ОСОБА_2 було укладено з ТОВ „Вектор" договір № 36-К на створення (передачу) науково-технічної продукції, за яким ТОВ „Вектор" взяло на себе зобов'язання виконати роботи по складанню повного пакету технічної документації для оренди земельної ділянки під магазином промтоварів АДРЕСА_3, з узгодженням документації у відповідних службах. Термін здачі робіт по договору - 1 рік 6 місяців. Вартість робіт складає 3200,00 грн., передоплата 1600,00 грн., яка була перерахована позивачем 19.09.2007 р., в день підписання договору, тобто з додержанням вимог п. 6 цього договору, який передбачає передоплату у 10-ти денний термін.

Між тим проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 років ФОП ОСОБА_2 для розміщення і обслуговування магазину промтоварів, на території Котовської міської ради Одеської області за адресою: АДРЕСА_2 від 2007 року не відповідав дійсному розташуванню земельної ділянки, тобто, в проекті була зазначена менша площа земельної ділянки за цією адресою, ніж є насправді та, що відводилася в оренду згідно вищезазначених рішень. Крім того, в проекті землеустрою, розташування меж земельної ділянки відносно будівлі магазину не відповідало дійсності, а саме ТОВ „Вектор" не зазначив площі під сходами магазину, проте відвів площу поза магазином, поза задньою стіною магазину. В свою чергу позивач по справі - ФОП ОСОБА_2 відмовилась від погодження цього проекту, оскільки фактично цей проект позбавляв позивача земельної ділянки під сходами магазину, проте надавав земельну ділянку поза магазином. Тобто, за ствердженнями позивача, такі обставини унеможливлювали ведення позивачем підприємницької діяльності у належному їй на праві власності магазині через відсутність доступу до самої будівлі магазину.

У зв'язку з вказаним невідповідностями позивач звернувся до Котовської міської ради щодо встановлення межі земельної ділянки між Котовським колгоспним ринком та під належним їй магазином.

Листом виконавчого комітету Котовської міської ради від 02.12.2008 р. позивач був повідомлений про те, що питання встановлення межі між Котовським колгоспним ринком та землекористуванням позивача розглядалось з представником виконавця проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Котовському колгоспному ринку ТОВ „Вектор", в результаті чого було вирішено, що з метою упередження конфліктних ситуацій між Котовським колгоспним ринком та суміжними землекористувачами виконавцем буде здійснено комплекс землевпорядних робіт по інвентаризації зазначених земель, результатом яких буде врахування інтересів всіх суміжників, та що готується рішення Котовської міської ради про надання дозволу на виготовлення документації по інвентаризації земель відведених у постійне користування колгоспному ринку з метою внесення відповідних змін.

Крім того, Котовська міська рада в листі від 26.03.2009р. № 564 (а.с. 45 т. 1) фактично підтвердила необхідність внесення змін до Державного акту, повідомивши, що Комунальне підприємство „Котовський колгоспний ринок" отримав 06.03.2008 р. державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, згідно якого встановлено границю межування території ринку з об'єктами позивача. Будь-які зміни межі вимагають внесення змін до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ринку, що пов'язано з додатковими матеріальними витратами, однак КП „Котовський колгоспний ринок" не має зайвих коштів на оплату робіт пов'язаних з внесенням змін до Державного акту.

Разом з тим, ТОВ „Вектор" звернулось листом від 04.03.2009р. за вих .№ 1022 (а.с. 46 т. 1) до міського голови з проханням дати дозвіл Колгоспному ринку на інвентаризацію земель відведених в постійне користування колгоспному ринку з метою внесення відповідних змін для упередження конфліктних ситуацій між колгоспним ринком, який є комунальною власністю, та суміжними землекористувачами і власниками споруд розташованих на цій земельній ділянці, у зв'язку з необхідністю внести зміни в технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Котовському колгоспному ринку, яка виникла через спори суміжних землекористувачів з колгоспним ринком, а також тим, що декілька підприємців оформили право власності на торгівельні об'єкти, які розташовані на земельній ділянці відведеній колгоспному ринку та отримали законне право відвести під своїми спорудами землю в оренду.

Рішенням Котовської міської ради від 20.05.2009 р. № 406-V „Про надання дозволу ТОВ „Вектор" на проведення інвентаризації земель Котовського колгоспного ринку" (а.с. 44 т. 1) надано дозвіл ТОВ „Вектор" на проведення інвентаризації земель Котовського колгоспного ринку з послідуючим внесенням змін до технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування колгоспному ринку на території Котовської міської ради Одеської області за адресою: АДРЕСА_4 та встановленням меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) зі складанням документу, що посвідчує право на земельну ділянку, за рахунок ТОВ „Вектор" При цьому вказаним рішення доручено суміжним землекористувачам оформити документи, що посвідчують право на земельну ділянку в установленому законом порядку, а КП „Котовське МРБТІ та РОН" (ОСОБА_14) - надати інформацію про всіх власників нерухомого майна на території Котовського колгоспного ринку та прилеглої території.

Наразі, як з'ясовано судом, 01.10.2010 р. відповідною комісією, створеною розпорядженням Котовського міського голови № 138 від 30.07.2009 р. було проведено обстеження земельних ділянок, за результатами якого був складений акт. В експлікації земель, що є додатком до акту обстеження земельних ділянок (а.с. 107 т. 1, а.с. 30 т. 3), зазначено, що площа земельної ділянки НОМЕР_5, землекористувачем якої є ФОП ОСОБА_2, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2, становить 0,0060 га.

Як вказує позивач, площа земельної ділянки додана за задньою стіною магазину, а сходи - ганок фактично опинилися за межами цієї ділянки, хоча 0,003 га земельної ділянки надавалися до прибудови приміщення складу продтоварів, який побудований на земельній ділянці відповідно до рішення № 422 від 24.10.2002 р., тобто площа 0,0039 га повинна знаходитись перед межами складу продтоварів. Наразі позивач стверджує, що по вищезазначеному акту жодних дій щодо приведення документації із землеустрою у відповідність з висновками акту не вчинено до цього часу.

Відтак, позивач стверджує, що оспорюваним рішення відповідача, яким затверджено проекти відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_4, загальною площею 1,7453 га та вирішено видати державний акт у встановленому законом порядку, було зараховано земельну площу, що знаходиться під сходами будівлі по АДРЕСА_2, в якій розміщено належний позивачу магазин, до площі земельної ділянки, відведеної Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_4.

В свою чергу відповідач та третя особа заперечують факт наявності вказаних сходів на момент відведення Котовському колгоспному ринку земельної ділянки ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_4.

Відтак, визначальним при доказуванні обставин у даному спорі є доведення обставин наявності сходів в будівлі, що розташована за адресою по АДРЕСА_2 Наразі позивач стверджував, що сходи були побудовані ще в 1970 році, що підтверджується наявною в інвентаризаційній справі на вказану будівлю характеристикою будівлі. Вказані документи з інвентаризаційної справи були витребувані судом за клопотанням позивача.

Так, в технічному паспорті на будівлю магазину по АДРЕСА_2, складеного КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", є план землекористування ОСОБА_12 складений інженером землевпорядником ОСОБА_13, де схематично зображено будівлю вищезазначеного магазину зі сходами - ґанком (п. 30 рішення Котовської міської ради від 29.08.2002р. №337 про внесення відповідних змін до земельно-кадастрової документації ОСОБА_13.). Також в технічному паспорті на будівлю магазину по АДРЕСА_2 є генеральний план від 25.07.2007р.на будівлю магазину теж зі сходами-ґанком.

При цьому в технічному паспорті на будівлю магазину по АДРЕСА_2 є план магазину ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, який складається з торгівельного залу, прибудови та сходів (ґанку), складений головним архітектором А.Ю.Шаріповим. В характеристиці будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_2 в м. Котовськ, зазначено, що склад 1980 року побудови, будівля магазину 1970 року побудови, ґанок 1970 року побудови. До того ж в технічному паспорті є генеральний план будівлі магазину від 03.04.2012 р. також зі сходами-ґанком до входу у будівлю магазину.

Технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна був складений у відповідності з вимогами Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №127, зареєстрованої в Мінюсті України 10.07.2001 р. № 5773.

В абзаці 38 вищезазначеної Інструкції зазначено, що виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови),торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі, підлягають технічній інвентаризації з включенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка.

Між тим слід зазначити, що протягом всього терміну експлуатації будівлі магазину вже на праві власності ФОП ОСОБА_2 у жодних відповідних органів - КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", державної приймальної комісії питань та зауважень щодо неправомірності розташування сходів до входу в будівлю магазину не виникало.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було набуто право власності на будівлю громадського призначення - магазин по АДРЕСА_4 згідно договору дарування, у зв'язку з чим позивачу було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі рішення замість договору дарування від 03.01.2002 р. на магазин літ. „Ц" загальною площею 25,4 кв.м. із складом продтоварів літ. „ц" загальною площею 10,9 кв.м, яке було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.01.2008 р. Як було з'ясовано під час розгляду справи, зазначена частина будівлі магазину належала ТП „ІНФОРМАЦІЯ_1", у зв'язку з припиненням діяльності якого рішенням виконкому Котовської міської ради від 29.08.2002 р. № 337 було припинено право користування земельною ділянкою та вилучено земельну ділянку площею 0,0099 га, по АДРЕСА_4 Цим же рішенням частина вилученої земельної ділянки площею 0,0039 га була надана підприємцю ОСОБА_12 в оренду на 5 років, на якій розташована частина будівлі магазину, яка належить підприємцю на підставі договору дарування.

Відтак, фактично позивач набув право користування земельною ділянкою, на якій розташована частина будівлі магазину, належної позивачу на праві власності згідно договору дарування від 03.01.2002 р., в порядку, передбаченому ч. 2 ст.120 Земельного кодексу України.

Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а саме надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 15 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Так, після закінчення терміну договору оренди укладеного 17.09.2002 р. між ФОП ОСОБА_12 та виконкомом Котовської міської ради, рішенням Котовської міської ради № 165-V від 08.08.2008 р. позивачу було дозволено укласти договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту площею 50 кв.м. та встановлено поштову адресу місця розташування магазину: АДРЕСА_2. В подальшому дію договору на резервування було продовжено 2008-2012 роках.

В зазначених договорах користувач (забудовник) має право переважного придбання у власність або оренду земельної ділянки у відповідності до закону та переважного права за різних інших умов на поновлення договору.

Так, за рішенням Котовської міської ради від 27.03.2013 р. № 382-VІ „Про подовження терміну дії договорів резервування, укладання договорів резервування, припинення дії договорів резервування, надання та вилучення земельних ділянок" позивачу дозволено укласти договір резервування (користування) місця розташування об'єкту на земельну ділянку площею 0,0040 га, на якій розташований магазин продтоварів по АДРЕСА_2 Так, позивач стверджує, що вказаним рішенням Котовської міської ради від 27.03.2013 р. фактично позивач позбавлений 0,0012 га, які були надані під будівництво складу магазину продтоварів, який прийнятий в експлуатацію відповідно до чинного законодавства (акт державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта", затверджений 29.02.2007р.).

Договір резервування землі, хоча і не передбачений інститутами цивільного та земельного права, однак, в силу ст.ст. 11, 509 ЦК України є підставою, що зумовлює виникнення для сторін взаємних цивільних прав та обов'язків, оскільки його зміст прямо не суперечить законодавству. З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 ЦК України принцип свободи договору, сторони є вільними в укладенні договору виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому договір резервування земельної ділянки, який відноситься до оспорюваних правочинів (відсутня пряма вказівка в законі на його невідповідність законодавству, що б вказувало на нікчемність такого договору), ніким не оспорювався та недійсним не визнавався. В свою чергу вказане свідчить про те, що фактично позивач користувався земельною ділянкою під належною на праві власності останньому будівлею магазину.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 було здійснено ряд заходів для виконання рішення Котовської міської ради для розробки проекту землеустрою на зазначену вище ділянку. Проте через допущені неточності при виконанні ТОВ „Вектор" робіт з виготовлення повного пакету технічної документації для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення та обслуговування магазину, який належить ФОП ОСОБА_2, завершити відведення земельної ділянки позивач не зміг.

Також, як зазначалося вище, земельна ділянка площею 0,0039 га для розміщення та обслуговування магазину була виділена саме в такому розмірі, тому що саме така площа була в оренді у попереднього власника магазину ОСОБА_9.

Відтак, враховуючи усе вищевикладене, судом встановлено факт того, що дійсно частина земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні у ринку, примикає до стіни магазину позивача, а ґанок магазину знаходиться вже на території ринку. В свою чергу такі обставини виключають можливість належного оформлення позивачем свого права землекористування ділянкою, що розташована під належною позивачу на праві власності будівлею. Вказані обставини відповідачем та третьою особою не спростовані.

У відповідності до ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до абз.2 ч. 3 ст.123 Земельного кодексу України умовою надання земельної ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб, є письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

До того ж ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до пунктів "б" і "г" ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевої самоврядування.

В силу ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При цьому підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Отже, приймаючи до уваги те, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення порушив вимоги чинного законодавства та права позивача як землекористувача, суд вважає, що таке рішення відповідача підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про скасування рішення Котовської міської ради Одеської області № 132-V від 16.05.2007 р. про затвердження проекту відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_2, загальною площею 1,7453 га, та надання Котовському колгоспному ринку у постійне користування земельної ділянки площею 1,7453 га за адресою: АДРЕСА_4 для розміщення і обслуговування ринку, а також видачу останньому державного акту у встановленому законом порядку.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Котовської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вектор" та на стороні відповідача - Комунальне підприємство „Котовський міський ринок", про визнання недійсним рішення задовольнити.

2. Скасувати рішення Котовської міської ради Одеської області № 132-V від 16.05.2007 р. в частині, якою затверджено проект відведення земельної ділянки Котовському колгоспному ринку для розміщення і обслуговування колгоспного ринку на території АДРЕСА_2, загальною площею 1,7453 га, та надано Котовському колгоспному ринку у постійне користування земельну ділянку площею 1,7453 га за адресою: АДРЕСА_4 для розміщення і обслуговування ринку, а також вирішено видати останньому державний акт у встановленому законом порядку.

3. СТЯГНУТИ з Котовської міської ради Одеської області (66300, Одеська область, м. Котовськ, пр. Котовського, 2; код ЄДРПОУ 33909986) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073/одна тисяча сімдесят три/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2013 р.

Головуючий суддя Петров В.С.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Щавинська Ю.М.