Рішення № 33832555, 09.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16137/13 09.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 703,67 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Голоднюк О.Г. (дов. №402 від 28.12.12)

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 09.09.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

21.08.2013 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 6 703,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АЕ/1999280.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 порушено провадження у справі № 910/16137/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2013.

В судове засідання , призначене на 05.09.2013, прибув представник позивача дав пояснення по суті справи та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання , призначене на 05.09.2013, прибув представник відповідача дав пояснення по суті справи та надав заперечення на позовну заяву.

05.09.2013 оголошена перерва в судовому засіданні.

В судове засідання , призначене на 09.09.2013, прибув представник позивача та надав заперечення на відзив відповідача.

В судове засідання , призначене на 09.09.2013, прибув представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 між позивачем (надалі - Страховик) та Ьелінським Ігорем Альбертовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування № АТ 07008 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Мазда", державний реєстраційний номер АА 5225 ІК.

30.01.2013 в м. Києві на вул. Кутузова, відбулося зіткнення автомобіля "Сузукі", державний реєстраційний номер СВ 7707 АІ, що знаходився під керуванням Шабанова Олександра Миколайовича та автомобіля"Мазда", державний реєстраційний номер АА 5225 ІК, що знаходився під керуванням Белінського Ігоря Альбертовича.

В результаті ДТП автомобіль "Мазда", державний реєстраційний номер АА 5225 ІК, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 30.012013, виданою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 6 703,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2106 від 27.02.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 69734 від 08.02.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2013 у справі № 757/2748/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Шибановим Олександром Миколайовичем п.п. 2.3, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Сузукі", державний реєстраційний номер СВ 7707 АІ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1999280 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/1999280, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Сузукі", державний реєстраційний номер СВ 7707 АІ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Сузукі", державний реєстраційний номер СВ 7707 АІ.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту №66 від 06.02.2013 про оцінку автомобіля Mazda CX-9 державний номер АА 5225 ІК (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 30.01.2013 , становить: 7 254,18 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до ТОВ «Експертум-АВЕ» з метою визначення коефіцієнта фізичного зносу для автомобіля Mazda CX-9, державний номер АА 5225 ІК. На підставі документів доданих до регресної вимоги, ТОВ «Експертум-АВЕ», яке діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 10076/10, виданого Фондом державного майна України 29.10.2010 року, доручило провести дослідження визначення ринкової вартості та коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Магсіа СХ9, д.н.з. АА5225ІК, за результатами якого було розраховано значення коефіцієнта фізичного зносу 0,34.

Проте судом встановлено, що різниця у розмірі матеріального збитку, що визначений Звітом № ЦВ/13/0320 від 06.05.2013р. (наданий відповідачем) та Звітом № 66 від 06.02.2013р. (наданий позивачем) полягає, зокрема, у тому, що при складанні Звіту № ЦВ/13/0320 від 06.05.2013р. було враховано коефіцієнт фізичного зносу, що знизило вартість відновлювального ремонту порівняно з Звітом № 66 від 06.02.2013р.

Відповідно до експертизи №66 від 06.02.2013 р., експертом було чітко зазначено, що відповідно до п.7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом ФДМ України, «...для нових складових та складових КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.»

Таким чином, твердження відповідача, що він повинен відшкодувати шкоду Позивачу за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,34% є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах та положеннях чинного законодавства України.

Отже суд приходить до висновку, що сума визначена звітом №66 від 06.02.2013 в розмірі 7 254,18 грн. являється матеріальним збитком, заподіяним власнику автомобіля "Мазда", державний номер АА 5225 ІК внаслідок його пошкодження при ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 03124 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою на суму 6 703,67 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідач посилаючись на звіт №ЦВ/13/0320 від 16.05.2013, сплатив відшкодування в порядку регресу у суму 4 697,99 грн.

05.09.2013 в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог на суму сплачену відповідачем в розмірі 4 697,99 грн. та просить стягнути з відповідача суму зьитків в порядку регресу у розмірі 2 005,68 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом № АЕ/1999280 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі - 510,00 грн. передбачено.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням відповідача, що страхове відшкодування за полісом № АЕ/1999280 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № АЕ/1999280 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, обмежений розміром вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1 495, 68 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 2 005,68 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 1 495,68 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 290, 37 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки,26, ідентифікаційний код: 32382598) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33 ; ідентифікаційний код: 16285602) грошові кошти: основного боргу - 1 495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять ) грн. 68 коп. та судовий збір в сумі 1 290 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто.) грн. 37 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.09.2013

Суддя М.О. Лиськов