Рішення № 33832551, 05.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16132/13 05.09.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 551,22 грн.,

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Голоднюк О.Г. (дов. №3 від 02.01.13)

Від відповідача Мезецький М.С. (дов. №13 від 22.01.13)

В судовому засіданні 05.09.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

21.08.2013 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 10 551,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/2749283.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 порушено провадження у справі № 910/16132/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2013.

В судове засідання , призначене на 05.09.2013, прибув представник позивача дав пояснення по суті справи та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання , призначене на 05.09.2013, прибув представник відповідача дав пояснення по суті справи та надав заперечення на позовну заяву.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між позивачем (надалі - Страховик) та Хорольським Робертом Борисовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 131293/4002/0002249 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН.

12.03.2013 в м. Києві на вул. Тарасівська, відбулося зіткнення автомобіля "Деу", державний реєстраційний номер АІ 0501 ВМ, що знаходився під керуванням Катрич Наталії Володимирівни, автомобіля "Тайота", державний реєстраційний номер АА 4832 ВН , що знаходився під керуванням Жиліна Валерія Георгійовича та автомобіля "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН, що знаходився під керуванням Михайленко Дмитра Олександровича.

В результаті ДТП автомобіль "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 12.03.2013, виданою ВДАІ Голосіївського ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 13 780, 29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 011850 від 09.04.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 00111996 від 03.04.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.04.2013 у справі № 752/6412/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Катрич Наталією Володимирівною п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Катрич Наталія Володимирівна застрахувала цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний номер АІ 0501 ВМ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2749283 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/2749283, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний номер АІ 0501 ВМ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний номер АІ 0501 ВМ.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту №28С/03/13 від 22.03.2013 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН, внаслідок ДТП, що відбулося 12.03.2013 , становить: 10 551,22 грн.

Відповідач зазначає, що автомобіль "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН, на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 12.03.2013 вже мав пошкодження деталей кузова, а отже сума страхового відшкодування в порядку регресу має бути зменшена на суму ремонту деталей які були пошкоджені до вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Однак суд не погоджується з вищевказаним твердженням відповідача оскільки, згідно наявного в матеріалах справи звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №28С/03/13 від 22.03.2013 вбачається, що друге питання, яке поставлено перед спеціалістом при проведені вказаного дослідження є визначення матеріальний збитку нанесений власнику наданого дорожнього транспортного засобу внаслідок його пошкодження саме при ДТП.

Отже суд приходить до висновку, що сума визначена звітом в розмірі 10 551,22 грн. являється матеріальним збитком, заподіяним власнику автомобіля "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН внаслідок його пошкодження при ДТП.

Окрім того відповідач в своїх запереченнях зазначає, що відповідно до змісту договору, Страхувальником визначено саме Хорольського Р.Б., однак на момент ДТП застрахованим транспортним засобом керував Михайленко Д.О., у зв'язку з ненаданням позивачем повного тексту договору № 131293/4002/0002249 не можливо встановити законність керування застрахованим транспортним засобом Михайленко Д.О.

Проте, суд не погоджується з вказаною позицією відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої заперечень, однак відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про незаконність керування застрахованим транспортним засобом Михайленко Д.О.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 03488 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою на суму 10 551,22 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Сузукі", державний реєстраційний номер АХ 6008 СН, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 10 551,22 грн., а тому до позивача перейшло право на відшкодування у розмірі 10 551,22 грн. (відповідно до звіту).

Полісом № АВ/2749283 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі - 500,00 грн. передбачено.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням відповідача, що страхове відшкодування за полісом № АВ/2749283 підлягає зменшенню на 500,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № АВ/2749283 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, обмежений розміром вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10 051, 22грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 10 551,22 грн. - 500,00 грн. франшиза за полісом).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 10 051,22 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 112 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (адреса: 01133, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код: 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (адреса: 01103, м. Київ, вул Кіквідзе, буд. 14-в; ідентифікаційний код: 20033533) грошові кошти: основного боргу - 10 051 (десять тисяч п'ятдесят одну ) грн. 22 коп. та судовий збір в сумі 1 112 грн. (одна тисяча сто дванадцять.) грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.09.2013

Суддя М.О. Лиськов