Рішення № 33832518, 19.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16149/13 19.09.13За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд"

до Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7"

про стягнення 69 939,33 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Слишик М.В. (дов. № 01/60 від17.05.2013)

Від відповідача Олійник О.В. (дов. № 417 від 20.0.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

21.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 01/118 від 16.08.2013 Відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд" (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 7 від 20.04.2012 в сумі 69 939,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16149/13, розгляд справи призначено на 05.09.2013.

05.09.2013 через канцелярію суду представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013, з'явився представник позивача.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013, представник відповідача, не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив вказане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 19.09.2013

В судове засідання, призначене на 19.09.2013 представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 19.09.2013 представник відповідача з'явився, позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 між Відкритим акціонерним товариством "Київоздоббуд" (надалі за текстом - субпідрядник) та Публічним акціонерним товариством "Деревообробний комбінат №7" (надалі за текстом - підрядник) був укладений контракт субпідряду № 7 на виконання робіт по установленню ламінованих дверних блоків (далі за текстом - контракт)(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Пунктом 1.1 контракту встановлено, що субпідрядник, відповідно до договірної ціни і згідно проектно-кошторисної документації виконує роботи по установленню ламінованих дверних блоків на об'єкти.

Згідно п 1.2 контракту підрядник зобов'язується прийняти роботи і оплатити їх на умовах даного контракту.

Відповідно до п. 2.2 контракту договірна ціна робіт за контрактом, без урахування вартості матеріальних ресурсів становить 48 500 грн. з ПДВ, яка уточнюється по фактично виконаним обсягам робіт, та оформленим обома сторонами актами за ф. КБ-2в та довідками за ф.КБ-3.

За твердженням позивача ним виконано робіт по контракту на загальну вартість 81 286 грн., що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ 2-в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ 3 (належним чином засвідченні копії містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 4.1.5 контракту підрядник зобов'язується проводити щомісячно розрахунки за виконанні роботи на підставі оформлених обома сторонами актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не пізніше 15 числа наступного місяця за звітнім.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не в повному обсязі провів розрахунку з позивачем, згідно вищезазначеними Актами та Довідками оплатив роботи у розмірі 20 000 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Таким чином,на сьогоднішній день заборгованості відповідача перед позивачем за контрактом становить: 81 286 грн. - 20 000 грн. = 61 286 грн.

Суд наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по контракту підряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок боргу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 та 05.09.2013 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 та 05.09.2013 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за контрактом, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за контрактом субпідряду № 7 від 20.04.2012 сумі 61 286 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 146,56 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 6.4 контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 6 146,56 грн. у відповідності до п. 6.4 контракту, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.4 контракту, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 506, 77 грн. трьох відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" (04209, м. Київ, вул.. Богатирська, буд. 9; ідентифікаційний код: 30531566) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь на Відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд" (01001, м. Київ, Музейний провулок, буд. 2-в; ідентифікаційний код 05503214) 61 286 (шістнадцять одну тисячу двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 506 (дві тисячі п'ятсот шість) грн. 77 коп. - 3%річних, 6 146 (шість тисяч сто сорок шість) 56 грн. - пеня, та 1 720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.09.2013

Суддя М.О. Лиськов