Рішення № 33832513, 25.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2013 р. Справа № 5004/421/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

про стягнення 2 369 242, 65 грн.

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: підприємець ОСОБА_2

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" в м. Луцьк просить суд стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 2 369 242 грн. 65 коп., з них 1 455 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом згідно кредитного договору №071/21/08 від 29.09.2008р., 44 726,30 грн. - строкова заборгованість за відсотками, 672 488,03 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 197 028,32 грн. -пеня.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.04.2011 року провадження у справі зупинено до прийняття правоохоронними органами рішення за заявою підприємця ОСОБА_2.

Через канцелярію суду надійшов вирок Луцького міськрайонного суду від 05.06.2013р. про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.08.2013 року поновлено провадження у справі №5004/421/11 та позивача - Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" в результаті процесуального правонаступництва замінено на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (м.Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575).

Через канцелярію суду позивачем подано додаткові пояснення від 21.08.2013р. №52100-4677, в яких останній зазначає, що 05.06.2013р. вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області у кримінальній справі №0308/11530/12 засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та задоволено цивільний позов ПАТ "Креді Агріколь Банк" про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 17 138 701, 78 грн. До даної суми цивільного позову включено збитки, завдані ПАТ "Креді Агріколь Банк у зв'язку із укладенням кредитного договору №071/21/08 від 29.09.2008р. з ФОП ОСОБА_2 в сумі 2 923 924, 97 грн., з якої: 1 455 000, 00 грн. - сума простроченої строкової заборгованості; 1 098 485, 37 грн. - сума прострочених відсотків; 370 439, 60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентної та комісійної винагороди.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.08.2013 року розгляд справи відкладався для надання Луцьким міськрайонним судом Волинської області матеріалів кримінальної справи №0308/11530/12, том 10, а саме висновки почеркознавчої експертизи №465 від 27.10.2011р. та №287 від 27.05.2012р. для з'ясування власника підпису у кредитному договорі №071/21/08 від 29.09.2008р. та платіжному дорученні №1 від 29.09.2008р.

На ухвалу господарського суду Волинської області від 21.08.2013р. Луцький міськрайонний суд Волинської області надіслав матеріали кримінальної справи №0308/11530/2012, провадження 1/10308763/2012 (том 10) по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 190 ч.4, ст. 209 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.2 , ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.3 КК України, ОСОБА_5 за ст. 190 ч.4, ст. 209 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.3, КК України, ОСОБА_4 за ст. 190 ч.4, ст. 28 ч.3- ст. 358 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.3 КК України.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.09.2013 року продовжено строк розгляду справи до 03.10.2013 року.

В судовому засіданні 11.09.2013 року відповідачем подано копію свідоцтва про шлюб, яким підтверджується зміна прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та судом була оголошена перерва до 25.09.2013р. до 10 год. 00 хв. для дослідження документів по справі.

Позивач свого представника в судове засідання 25.09.2013р. не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою, здійсненою в судовому засіданні 11.09.2013р.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Оскільки явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України розгляд справи вже продовжений, тому судом вирішено судове засідання проводити без участі представника позивача.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що шляхом обману, використовуючи документи підприємця ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір та кредитні кошти переводились на невідомі їй підприємства.

Оглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, господарський суд, -

встановив:

29.09.2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк») та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (у зв'язку із реєстрацією шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_2) укладено кредитний договір №071/21/08.

Згідно п.1.1. договору банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 455 000, 00 грн., в рамках якої банк надає позичальнику кредит.

П. 1.2. договору передбачено, що строк функціонування кредитної лінії з 29.09.2008р. до 28.09.2009р.

Платіжним дорученням №1 від 29.09.2008 року СПД ФО ОСОБА_2 підтверджується перерахування підприємцем 1 455 000, 00 грн. ПП «Нотіс М» (а.с. 13).

У зв'язку із невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 06.02.2009р. №11-579, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.14-15).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у зв'язку із підписанням шляхом обману кредитного договору та не отриманням кредитних коштів звернулася до правоохоронних органів.

Відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2013р. по справі №0308/11530/12 по епізоду 8, а саме кредиту ОСОБА_2, Луцьким міськрайонним судом досліджено наступне:

- показаннями свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що знайома повідомила їй, що ОСОБА_4 платитиме їй по 100 доларів США щомісяця, якщо вона дасть йому в користування свої документи приватного підприємця. На прохання ОСОБА_5 вона підписала документ з метою відкриття рахунків в банку, однак ОСОБА_4 не відкрив рахунки, а оформив на неї кредит, про існування якого вона дізналася через повідомлення суду. Після цього ОСОБА_4. та ОСОБА_5 приїзджали до неї та пообіцяли владнати цей кредит;

- висновком почеркознавчої експертизи №465 від 27.10.2011р., згідно якого частина документів, які містилися у кредитній справі ОСОБА_2, виконані від її імені ОСОБА_5;

- висновком почеркознавчої експертизи №287 від 27.05.2012р., згідно якого частина документів, які містилися у кредитній справі ОСОБА_2 виконані не особами, вказаними у даних документах;

- протоколом огляду документів від 25.08.2011р., згідно якого були оглянуті матеріали кредитної справи ОСОБА_2, в якій знаходяться підроблені документи, на підставі яких останній був виданий кредит у АТ «Індекс Банк»;

- протоколом огляду документів від 27.05.2012р., згідно якого були оглянуті документи, які стали підставою відкриття рахунку ОСОБА_2 у АТ «Індекс Банк», на який надходили незаконно отримані кредитні кошти та платіжні доручення, на підставі яких в подальшому вищезазначені кошти переводилися на рахунки підприємств групи «Імпалс». (а.с.76-77);

- отримані кредитні кошти були використані в господарські діяльності підприємств групи «Імпалс», заборгованість за ними частково погашалася, отримані кредитні кошти керівництвом ПП «Імпалс» спрямовувалися на розвиток виробництва (а.с. 81);

- наявний прямий умисел шахрайства з фінансовими ресурсами, поєднаний з метою одержання кредиту, завідомо усвідомлюючи неправдивість інформації ще до фактичної передачі її банку.

При вирішення питання про цивільний позов Луцький міськрайонний суд Волинської області виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вищезазначеного вироку суду ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочинів. Вирішено стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» 17 138 701, 78 грн.

Дослідивши документи справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в позові виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України з якою кореспондується ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Ч. 1 ст. 12 ЦК України встановлено, що особа, здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

29.09.2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк») та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (у зв'язку із реєстрацією шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_2) укладено кредитний договір №071/21/08.

Згідно п.1.1. договору банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 455 000, 00 грн., в рамках якої банк надає позичальнику кредит.

П. 1.2. договору передбачено, що строк функціонування кредитної лінії з 29.09.2008р. до 28.09.2009р.

Платіжним дорученням №1 від 29.09.2008 року СПД ФО ОСОБА_2 підтверджується перерахування підприємцем 1 455 000, 00 грн. ПП «Нотіс М» (а.с. 13).

Позивач в позовній заяві, як і його представник в судових засіданнях стверджували про порушення відповідачем п.1.2. договору щодо строку функціонування, п.2.9. та п.2.10. договору - повного погашення кредиту, відсотків за кредитом, та плати за обслуговування кредитної лінії.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2013р. по кримінальній справі №0308/11530/12 по епізоду 8 - кредиту ОСОБА_2 встановлено, що документи, необхідні для укладення кредитного договору від ОСОБА_2 виманив громадянин ОСОБА_4 злочинним шляхом, який відповідно надав АТ «Індекс Банк» завідомо неправдиву інформацію; документи від імені ОСОБА_2 виконані від її імені іншою особою; отримані по спірному кредитному договору кошти переводились на рахунки підприємства групи «Імпалс».

П.п. 3-5 ст. 35 ГПК України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Факти та обставини, щодо кредитного договору, встановлені Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, який набрав законної сили 21.06.2013р. тому відповідно до ст. 35 ГПК України не підлягають дослідженню у господарській справі.

Вироком Луцького міжрайонного суду підтверджується, що відповідач фактично не отримувала кошти , що визнав банк, звернувшись з цивільним позовом у кримінальній справі, про стягнення збитків, так як освідомлював неможливість стягнення з відповідача суми кредиту, яку останній фактично не отримував.

Задовольняючи цивільний позов Луцький міськрайонний суд керувався ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, тобто відшкодував шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань, відповідно до яких будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Викладеним підтверджується протиправне, шкідливе, винне діяння третьої особи і відповідно її деліктна відповідальність, а не договірна відповідальність підприємця ОСОБА_2

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 174 ГК України, ст. ст. 11, 12, 614, 1166 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 35, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. В позові Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2 369 242, 65 грн. - відмовити.

2. Повернути Луцькому міськрайонному суду Волинської області матеріали кримінальної справи №0308/11530/2012, провадження 1/10308763/2012 (том 10) по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 190 ч.4, ст. 209 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.3 КК України, ОСОБА_5 за ст. 190 ч.4, ст. 209 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.2, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.3 КК України, ОСОБА_4 за ст. 190 ч.4, ст. 28 ч.3 - ст. 358 ч.2, ст. 28 ч. 3 - ст. 358 ч. 3 КК України.

Повне рішення

складено 30.09.2013р.

Суддя М. М. Гончар