Постанова № 33832431, 25.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 901/777/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 901/777/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомОСОБА_5 дотовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача 1) ОСОБА_6, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_7, 4) ОСОБА_8, 5) ОСОБА_9, 6) Державний реєстратор Виконавчого комітету сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим провизнання права на вихід з товариства та визнання дійсними зміни до статуту

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився- - третьої особи-1не з'явився- - третьої особи-2не з'явився- - третьої особи-3не з'явився- - третьої особи-4не з'явився- - третьої особи-5не з'явився- - третьої особи-6не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Аян - Тавр", в якій просила суд визнати днем виходу ОСОБА_5 із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" - день подачі нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства 16.11.2012 та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" до державної реєстрації змін у статуті товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників відповідно до протоколу зборів у часників товариства № 7 від 02 січня 2013 року про виключення ОСОБА_5 із складу учасників товариства та перерозподілу її частини у статутному капіталі, яка складає 15 % - 469.077 грн. 30 коп., на користь ОСОБА_7 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та заяви про усунення помилки в прохальній частині цієї заяви, прийнятої судом, т. 1., а. с. 74, 217).

Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013, 15.04.2013 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2013 (суддя Лукачов С.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 (головуючий Гонтар В.І., судді: Борисова Ю.В., Волков К.В.) у справі № 901/777/13-г позов задоволено частково. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" до державної реєстрації змін у статуті товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників відповідно до протоколу зборів у часників товариства № 7 від 02 січня 2013 року про виключення ОСОБА_5 із складу учасників товариства та перерозподілу її частини у статутному капіталі, яка складає 15 % - 469.077 грн. 30 коп., на користь ОСОБА_7. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 147, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення загальних зборів, на яких розглядалося питання зміни учасників товариства, було прийнято за відсутності кворуму, чого не було враховано судами попередніх інстанцій при розгляді справи.

Сторони не скористались правом, наданим статті 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" є громадяни України: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, що підтверджується Статутом цього товариства у редакції від 21.05.2008.

Відповідно до пункту 8.7. Статуту цього товариства частини учасників у статутному капіталі становлять:

ОСОБА_7 - 72 000,00 грн. та майно (устаткування) на суму 397 077,30 грн., згідно протоколу № 6. Разом на суму 469 077,30 грн., що складає 150 частин від загального Статутного капіталу.

ОСОБА_8 - 72 000,00 грн. та майно (устаткування) на суму 393 950,12 грн., згідно протоколу № 6. Разом на суму 465 950,12 грн., що складає 149 частин від загального Статутного капіталу.

ОСОБА_9 - 72 000,00 грн. та майно (устаткування) на суму 397 077,30 грн., згідно протоколу № 6. Разом на суму 469 077,30 грн., що складає 150 частин від загального Статутного капіталу.

ОСОБА_6 - 125 000,00 грн. та майно (устаткування) на суму 500 436,40 грн., згідно протоколу № 6. Разом на суму 625 436,40 грн., що складає 200 частин від загального Статутного капіталу.

ОСОБА_4 - майно (будівля по вул. Шкільна, 56) на суму 628 563,58 грн., згідно протоколу № 6. Разом на суму 628 563,58 грн., що складає 201 частину від загального Статутного капіталу.

ОСОБА_5 - 72 000, 00 грн. та майно (устаткування) на суму 397 077,30 грн., згідно протоколу № 6. Разом на суму 469 077,30 грн., що складає 150 частин від Статутного капіталу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.08.2012 та 16.11.2012 ОСОБА_5 повідомила відповідача про вихід зі складу учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" та про передачу своєї частки у власність ОСОБА_7 загальною вартістю 469 077, 30 грн., на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частки у статутному капіталі від 16.11.2012.

02.01.2013 були проведені збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр", на яких було вирішено виключити ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр", перерозподілити статутний капітал товариства, затвердити статут ТОВ НВП "Аян-Тавр" в новій редакції, ухвалено повноваження директора товариства в особі ОСОБА_8. Зазначені рішення загальних зборів оформлені протоколом № 7 від 02.01.2013.

Відповідно до протоколу № 7 від 02.01.2013 за ухвалення зазначених рішень на зборах голосували: ОСОБА_8 - 14, 9 %; ОСОБА_9 - 15 %; ОСОБА_7 - 15 %. Проте, ОСОБА_6 - 20 % і ОСОБА_4 - 20, 1 % - відмовились від підписання цього протоколу, що на думку позивача, порушує його право на вихід з товариства.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства", яка визначає права учасників товариства, встановлено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства та здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

У пункті 16 Постанови "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 Пленум Верховного суду України роз'яснив, що суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (статті 41, 42, 59 Закону про господарські товариства).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач вийшов зі складу учасників товариства 16.11.2012, тобто з дати подання нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства, проте, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" не зверталося до Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим щодо внесення відповідних змін до установчих документів.

Статтею 53 цього Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частиною 3 цієї статті передбачено, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Зі змісту зазначеної статті випливає, що переважне право учасників товариства не поширюється на випадки переходу права власності на частку (її частину) в статутному капіталі товариства у разі її спадкування, дарування чи правонаступництва за згодою інших учасників товариства.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відступив свою частку одному з учасників товариства за нотаріально посвідченим договором дарування, що не порушує переважних прав купівлі частки (її частини) інших учасників цього товариства.

Встановивши на підставі сукупності поданих доказів зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що позов в частині зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства, підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і в тій частині, що позовна вимога про визнання днем виходу позивача із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" не відповідає статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Ця вимога є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення.

На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування, відсутні.

Стосовно доводів, які викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне.

В своїй скарзі скаржник посилається на те, що судом було прийнято заяву позивача про виправлення описки та задоволено вимоги з урахуванням цієї заяви, що на його думку, було здійснено з порушенням норм процесуального законодавства.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що подані позивачем заяви про зміну позовних вимог та про усунення помилки в прохальній частині цієї заяви долучені судом першої інстанції до матеріалів справи та розглянуті ним в установленому законом порядку. Зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Крім того, скаржник посилається на те, що рішенням суду зобов'язано відповідача здійснити державну реєстрацію змін до статуту товариства, у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства, на підставі рішення загальних зборів, яке є неправомочним.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аян-Тавр" не зверталося до Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим щодо внесення змін до установчих документів, пов'язаних з виходом позивача зі складу учасників товариства, що стало підставою для задоволення позову в частині зобов'язання товариства до державної реєстрації відповідних змін в установчих документах товариства.

Норми матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями застосовані правильно.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Зазначені у касаційній скарзі доводи наведеним вимогам не відповідають, оскільки пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 901/777/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова