Постанова № 33832273, 30.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 905/4360/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідача у справі),суддів:Бернацької Ж.О., Палія В.В.,за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.08.2013у справі№ 905/4360/13 господарського суду Донецької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"доПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"простягнення суми,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 26.09.2013 року №05-05/1233 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. - головуючий, судді, Бернацька Ж.О., Палій В.В. для розгляду касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року у справі № 905/4360/13 господарського суду Донецької області.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 8742,68грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2013 року (суддя Зекунов Е.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року (судді: Будко Н.В. - головуючий, Манжур В.В., М'ясищев А.М.), позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" суму страхового відшкодування в розмірі 8742,68грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 17.12.2012р. о 13.45год. в Деснянському районі міста Києва по пр. Маяковського, 51-а сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хонда Акорд, АА7519ЕХ, (водій Костецький Р.В.), що належить Пирх М.М. та застрахований у ПрАТ "УПСК" згідно полісу АВ1619945, та автомобіля МАЗ-5551, 22599КА, (водій Степуленко А.П.), що належить СВП СЕАС та застрахований у ПрАТ "УАСК АСКА" згідно полісу №АВ4424272.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 30.01.2013р. у справі №754/570/13-і було встановлено вину Степуленка А.П. у вчиненні адміністративного правопорушення від 17.12.2012р. та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі 340грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди діяв укладений 27.01.2012р. договір АЗ/1088 №048-101/0001420 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО), за умовами якого ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" застрахувала автомобіль Хонда Акорд, АА7519ЕХ. Страховою сумою за договором відповідно до п.11 є 130000грн., франшиза (безумовна) - 1% (п.14.2 договору).

Пунктом 19 договору сторони встановили, що вартість матеріального збитку встановлюється згідно акту товарознавчої експертизи або калькуляції AUDATEX чи рахунку СТО, погодженого зі страховиком.

Відповідно до звіту №2061 від 27.12.2012р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного спеціалістом ТОВ "Бережнюк та Компанія", вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ходна Акорд АА7519ЕХ в результаті його пошкодження складає 10142,53грн. з ПДВ (8452,11грн. без ПДВ).

Згідно ремонтної калькуляції №2061 від 27.12.2012р., вартість ремонту вказаного транспортного засобу з ПДВ складає 10142,53грн. (8452,11грн. без ПДВ). Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000304 від 27.12.2012р. ФОП Коржа Ю.В. вартість ремонту склала 10042,68грн.

Страховим актом №КАСКО/048/000/13/0011 (аварійний сертифікат) від 16.01.2013р. позивач визначив, що ДТП від 17.12.2012р. є страховим випадком, а сума страхового відшкодування складає 8742,68грн. (з вирахуванням 1300грн. франшизи).

Позивач за заявою страхувальника, на підставі страхового акту №КАСКО/048/000/13/0011 від 16.01.2013р. перерахував на рахунок ФОП Коржа Ю.В. 8742,68грн., що підтверджується платіжним дорученням №47 від 23.01.2013р., в якому призначення платежу вказано: "Страхове відшкодування Костецькій М.М. без ПДВ".

При цьому суди встановили, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ-5551, 22599КА, застрахована ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно полісу №АВ/4424272 від 06.07.2012р. Ліміт відповідальності за заподіяну майну шкоду складає 50000грн., франшиза - 0,00грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою №868 від 05.03.2013р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Зазначена заява відповідачем залишена без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Спір у даній справі виник у зв'язку із стягненням виплаченого страхового відшкодування, тобто із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 25 цього Закону визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Відповідальною особою за завдані збитки в даному випадку є відповідач, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо виникнення у позивача права вимоги до відповідача, а відтак, є правомірним задоволення позову щодо стягнення 8742,68грн. страхового відшкодування.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, щодо неправильного визначення позивачем способу захисту, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, їм надана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. Так, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Суброгація виникає на підставі закону (стаття 993 Цивільного кодексу України, стаття 27 Закону України "Про страхування"). При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, за суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з позовом на підставі приписів статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2013 у справі №905/4360/13 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий Д.Кривда

Судді Ж.Бернацька

В.Палій