Постанова № 33832163, 09.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 809/2590/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до публічного акціонерного товариства «Авангард»

про стягнення заборгованості в сумі 1599,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013 року Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Авангард» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1599,35 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі довідки про середню заробітну плату від 27.09.2012 року за №717, виданої публічним акціонерним товариством «Авангард» колишньому працівнику відповідача громадянину ОСОБА_1, який звільнився з роботи та став на облік як безробітний, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призначено допомогу по безробіттю. В результаті проведеної перевірки та розслідування страхових випадків щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, позивачем встановлений факт включення до довідки від 27.09.2012 року за №717 недостовірних даних, що призвело до переплати виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1599,35 грн. У зв'язку з цим, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безпідставно виплачені кошти підлягають відшкодуванню відповідачем.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27). Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що публічне акціонерне товариство «Авангард» 17.11.2004 року зареєстроване як юридична особа за адресою: с. Загвіздя, Тисменицького району Івано-Франківської області, 77450, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру (а.с. 21-22).

Громадянин ОСОБА_1, останнє місце роботи якого було публічне акціонерне товариство «Авангард», 26.09.2012 року подав до Івано-Франківського міського центру зайнятості заяву з доданими до неї всіма необхідними документами для отримання допомоги по безробіттю (а.с. 8).

Із вказаною заявою ним, серед іншого, також доданою довідка відповідача від 27.09.2012 року за №717 про середню заробітну плату за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року для обчислення допомоги по безробіттю, в якій зазначалися суми заробітної плати за вищенаведений період (а.с. 12).

Листом від 12.06.2013 року за №-637 відповідачем повідомлено позивача про факт помилкового зазначення дійсного розміру середньої заробітної плати у довідці від 27.09.2012 року за №717 та надано нову довідку від 14.06.2013 року за №641 з достовірними даними про розмір середньої заробітної плати громадянина ОСОБА_1 (а.с. 13, 18).

25.06.2013 року головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Івано-Франківського міського центру зайнятості, на підставі поданих відповідачем матеріалів, проведено перевірку на предмет достовірності даних відображених в довідці про середню заробітну плату громадянина ОСОБА_1 За результатами перевірки складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 25.06.2013 за №2888. Відповідно до акту установлено недостовірність даних довідки від 27.09.2012 року за №717, а саме виявлено розбіжності у нарахованих відпускних у серпні 2012 року за два місяці, з яких один місяць - вересень не включається для розрахунку середньої зарплати (а.с. 9-10, 14-17).

Таким чином, переплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 складає 1599,35 грн., що підтверджується перевіреним судом розрахунком Івано-Франківського міського центру зайнятості від 25.06.2013 року (а.с. 11).

Відповідно до наказу від 01.07.2013 року за №103, листом від 08.07.2013 року за №2017-06/10-13 позивачем повідомлено публічне акціонерне товариство «Авангард» про необхідність добровільного відшкодування зайво виплаченої з їх вини допомоги по безробіттю. Однак, вказана заборгованість Івано-Франківському міському центру зайнятості станом на день розгляду справи судом не відшкодована (а.с. 19-20).

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року за №803-ХІІ (надалі - Закон №803-ХІІ), із змінами та доповненнями, що діяв на момент спірних правовідносин до 01.01.2013 року (втратив чинність з прийняттям Закону від 05.07.2012 року за №5067-VI), визначав правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №803-ХІІ, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 4 статті 2 Закону №803-ХІІ, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Статтею 9 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року за №5067-VI (надалі - Закон №5067-VI), який набрав чинності з 01.01.2013 року, встановлено, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону №5067-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року за №1533-ІІІ (надалі - Закон №1533-ІІІ), із змінами та доповненнями, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно частини 1 статті 8 Закону №1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

За змістом статті 12 Закону №1533-ІІІ, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 35 Закону №1533-ІІІ роботодавець зобов'язаний: під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Згідно вимог частини 1 статті 34 Закону №1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За загальними правилами відшкодування шкоди, встановленими главою 82 Цивільного кодексу України, завдану шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.

Таким чином, наведені правові акти резюмують право на звернення з вимогою про стягнення надміру виплаченої допомоги по безробіттю, винних в такій переплаті.

Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (надалі - Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Центри зайнятості).

Згідно пункту 2 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення Центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом (пункт 7 Порядку).

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення Центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, розмір надмірно виплаченої допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням відповідачем до центру зайнятості недостовірних відомостей становить 1599,35 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню надмірно виплаченої допомоги по безробіттю не подано, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Авангард» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00853582) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття борг в сумі 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 35 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 13:55 год. 09.09.2013 року.