Рішення № 33832032, 05.02.2013, Приморський районний суд м. Одеси

05.02.2013

Провадження №2/522/2194/13

Справа № 1522/21264/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Івченко В.Б.,

при секретарі Січінава М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №474-0131008/ФК (далі - кредитний договір), згідно якого останній було надано кредитні кошти в сумі 262640,00 грн. строком на 60 місяців з визначенням дати повернення - 15 липня 2013 року зі сплатою 17 % річних за весь час фактичного користування кредитом.

17 липня 2008 року у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" було укладено договір поруки № 474-0131008/ZФПОР-08, за яким ОСОБА_2 зобов'язалася перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором.

Внаслідок укладення між ТОВ "Український промисловий банк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України договору від 30 червня 2010 року про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь АТ "Дельта Банку, ТОВ "Укрпромбанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у зв'язку з чим ПАТ ""Дельта Банк" набуло право вимоги за кредитним договором №474-0131008/ФК-08 від 17.07.2008 року, укладеному 17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1

ПАТ "Дельта Банк" повідомляло ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про факт набуття ним права вимоги за кредитним договором №474-0131008/ФК-08 від 17.07.2008 року, укладеному 17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 та відповідно про необхідність дострокового виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором через систематичне не виконання умов кредитного договору.

Позивач свої зобов'язання за вказаним Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Оскільки відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов'язань, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 354625,98 грн., а також стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн.

Представник ПАТ «Дельта Банк», діючий за довіреністю від 12.04.2012 року, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час, дату, місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість слухати справу за відсутності відповідачів та на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» є юридичною особою, керується у своїй діяльності Статутом, має основні фонди та оборотні кошти, самостійний баланс, кореспондентський рахунок в Головному управлінні Національного банку України по місту Києву та Київській області, печатку зі своїм повним офіційним найменуванням, прапор, фірмовий бланк, штампи, фірмовий стиль і його атрибути.

У судовому засіданні встановлено, що 17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №474-0131008/ФК (далі - кредитний договір), згідно якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 262640,00 грн. строком на 60 місяців з визначенням дати повернення - 15 липня 2013 року зі сплатою 17 % річних за весь час фактичного користування кредитом. Кредитні кошти були надані позичальнику задля придбання нею автомобілю "Infiniti EX 35, 2008 р/в.

30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк", АТ "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь ПАТ "Дельта Банку.

Згідно п. 11.14 вищезазначеного договору Національний банк (як кредитор та заставодержатель) шляхом підписання договору надало свою згоду на переведення заборгованості Укрпромбанку за кредитними зобов'язаннями на Дельта Банк.

Таким чином, ПАТ ""Дельта Банк" набуло право вимоги, в тому числі, і за кредитним договором №474-0131008/ФК-08 від 17.07.2008 року, укладеному 17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1

Судом встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" повідомляло ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про факт набуття ним права вимоги за кредитним договором №474-0131008/ФК-08 від 17.07.2008 року, укладеного 17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та відповідно про необхідність дострокового виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором через систематичне не виконання умов договору. Зазначене підтверджується досудовою вимогою за вих. №48.2-08/3231/12 від 16.08.2012 року,

на ім'я ОСОБА_1 та відповідно досудовою вимогою за вих. №48.2-08/3245/12 від 16.08.2012 року, адресованою ОСОБА_2

17.07.2008р. у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" було укладено договір поруки № 474-0131008/ZФПОР-08, за яким ОСОБА_2 зобов'язалася перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитом згідно кредитного договору №474-0131008/ФК від 17 липня 2008 року станом на 21.08.2012 року складає: 354625,98 грн., з яких:

тіло кредиту - 233520,95 грн.

відсотки - 110862,07 грн.

Комісія за ведення кредиту - 10242,96 грн.

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом та умовами Кредитного договору, для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до п.4 Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язувалася здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за договором у передбачені договором строки.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що укладаючи кредитний договір, ОСОБА_1 усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими. Відтак, зазначення підпису у кредитному договорі свідчить про те, що ОСОБА_1 ознайомлена у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема : цільове використання кредиту, загальні та особливі умови кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту тощо. Зміст умов кредитування відповідачу ОСОБА_1 був зрозумілий.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 3 ст. 554 ЦК України, особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, згідно зі ст. 554 ЦК України та договору поруки № 474-0131008/ZФПОР-08 від 17.07.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного рава у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім цього, суд, в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача сплачений і документально підтверджений останнім судовий збір в сумі 3219,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 15,16, 524,526,554,610,1048,1050,1054 ЦК України, ст. ст.3,4,10,11,57,60, 88, 208,209,224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 354625,98 (триста п'ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 98 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Б. Івченко