Ухвала суду № 33831117, 01.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/6462/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Провадження № 22-ц/773/1467/13 Категорія: 41 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,

при секретарі Перебойчуку Р.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка діє самостійно та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." про зміну договору найму жилого приміщення та зобов'язання укласти окремий договір найму житла, встановлення порядку користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2013 року постановлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.», ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, зміну договору найму житлового приміщення та зобов'язання укласти окремий договір найму жилого приміщення відмовити.

У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 разом з своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 зареєстровані та проживають у державній квартирі АДРЕСА_1. Зазначена квартира складається із трьох житлових кімнат площею 11,4 кв.м., 7,6 кв.м. та 15,6 кв.м. Позивач проживає у кімнаті площею 7,6 кв.м., відповідач ОСОБА_5 проживає із двома неповнолітніми дітьми в кімнаті площею 11,4 кв.м., а відповідач ОСОБА_3 разом із двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 проживають в кімнаті площею 15,6 кв.м. Зміна порядку користування квартирою шляхом надання позивачу для проживання кімнати з більшою площею призведене до порушення житлових прав відповідачів та чотирьох неповнолітніх дітей, що з ними разом проживають.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48 ЖК України), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Статтею 104 ЖК України передбачено, що член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно зі статтею 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.

Постановою виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів та президії Волинської обласної ради профспілок від 10 січня 1985 року № 6 встановлена норма середньої забезпеченості жилою площею на одну людину - 7 кв. м.

Отже, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, проживаючи в кімнаті площею 7,6 кв.м. у спірній квартирі належним чином забезпечений мінімально необхідною житловою площею для проживання.

За таких обставин зміна порядку користування квартирою шляхом надання позивачу для проживання кімнати з більшою площею призведене до порушення житлових прав відповідачів та чотирьох неповнолітніх дітей, що з ними разом проживають. Порушення житлових прав відповідачів полягає в тому, що у випадку укладення з позивачем окремого договору найму на кімнату площею 11,4 кв.м. та балкон площею 7,4 кв.м., відповідачі не будуть забезпечені мінімально необхідною житловою площею для проживання.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді