Постанова № 33830827, 30.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5286/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УТК КРОСТ» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та стягнення суми фінансових гарантій у розмірі 70 031,83 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УТК КРОСТ» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «УТК КРОСТ») звернулося до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (надалі по тексту - ГУДКСУ в Одеській області), в якому позивач з урахуванням прийнятих судом уточнень до адміністративного позову, просив суд визнати протиправними дії Південної митниці Міндоходів з видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2013 року № 500060001/2013/00318 та з прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 13.06.2013 року № 500060001/2013/610006/2; скасувати картку відмови Південної митниці Міндоходів від 13.06.2013 року № 500060001/2013/00318 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; скасувати рішення Південної митниці Міндоходів від 13.06.2013 року № 500060001/2013/610006/2 про коригування митної вартості; стягнути з ГУДКСУ в Одеській області на користь ТОВ «УТК КРОСТ» суму фінансових гарантій у розмірі 70031,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 03 червня 2013 року між TOB «УТК КРОСТ» та фірмою «KLASS DIS TIC.LTD.STI» Кайсери, Турція, було укладено додаткову угоду №7/2012/UA-TR до контракту №7/2012/UA-TR від 07.11.2012 року, якою п.3.1. контракту було викладено у наступній редакції: « 3.1. оплата вартості купленого Товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно рахунку-фактури (інфойса) на умовах відстрочки платежу 60 календарних днів з моменту відгрузки товару за місцем поставки». 13.06.2013 року фірма «KLASS DIS TIC.LTD.STI» Кайсери, Турція за контрактом №7/2012/UA-TR від 03.06.2013 року та інвойсом №253890 від 06.06.2013 року поставила на територію України для покупця TOB «УТК КРОСТ» товар (газові плити та запасні частини до плит), всього товару загальною вартістю 15 815,00 доларів США.

Як зазначає позивач, під час митного оформлення товарів програмним комплексом АС АУР «Інспектор-2006» на митну декларацію №500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року було згенеровано форму контролю « 105-2», відповідно до якої «Можливе занижения митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів». Митним органом було запропоновано декларанту для визначення митної вартості надати додатково: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. На що, декларант TOB «УТК КРОСТ» надав митному органу на його вимогу додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені TOB «Експоцентр Одеса» від 13.06.2013 року за №0445-inf, прайс-лист виробника товарів від 06.06.2013 року б/н, лист-повідомлення про неможливість подання виписки з бухгалтерської документації, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. TOB «УКР КРОСТ» товар, поданий до митного оформлення, не отримало, предоплата за товар, поданий до митного оформлення, відповідно до умов контракту не проводилась, а відтак відсутні господарські операції, які підлягають бухгалтерському обліку на момент митного оформлення товару, про що митний орган був обізнаний з наданих для митного оформлення документів.

За результатом розгляду поданих TOB «УКР КРОСТ» додаткових документів Південною митницею відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною господарської операції. 13.06.2013 року Південною митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00318 з таких причин: порушено вимоги ч. б ст. 54 Митного кодексу України. Прийнято рішення про коригування митної вартості 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що висновок відповідача відносно того, що додатково надані документи не відповідають вимогам митниці є необґрунтованим, оскільки вимоги щодо змісту таких документів були означені Південною митницею не при їх витребуванні, а після надання декларантом таких документів. Вимога надати бухгалтерські документи щодо неіснуючих (нездійснених) господарських операцій є протиправною. В той же час, митним органом при витребуванні вказаних документів не обґрунтовано які обставини вказані документи мають підтвердити, та які ще не підтверджено документами, первинно поданими декларантом, що позбавляє декларанта можливості довести митному органу правильність визначення ним митної вартості товарів за ціною угоди, що імпортується. У порушення Правил заповнення рішення про коригування мити вартості товарів, оскаржуване рішення не містить пояснень щодо зроблених митним органом коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів невідомо яким чином було розрахована вартість одиниці подібного товару у розмірі 188,61 дол США, чи було враховано обсяг поставки, умови поставки, комерційні умови поставки та інші умови поставки подібного товар. З огляду на викладене, позивач зазначає, що дії Південної митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації №500060001/2013/00318 є неправомірними, рішення про коригування митної вартості 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року за змістом не відповідає вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, прийнято у порушення процедури визначення митної вартості, та при застосуванні резервного методу було обрано спосіб, що не є сумісними з відповідними принципами положеннями і Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та в уточненнях до адміністративного позову.

Представник відповідача - Південної митниці Міндоходів позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, зокрема зазначивши, що під час здійснення Південною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності: різні печатки та підписи продавця у зовнішньоекономічному договорі № 7/2012/UА-ТR від 07.11.2012 року та доповненні до зовнішньоекономічного договору № 7/2012/UА-ТR від 03.06.2013 року, інвойсі № 2533890 від 06.06.2013 року. На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, у графі «Для відміток митного органу» ДМВ № 500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року посадовою особою Південної митниці Міндоходів був зроблений запис про те, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Представник TOB «УТК КРОСТ» був ознайомлений з вищезазначеним записом, що підтверджується його власноручним підписом на зворотному боці ДМВ № 500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року. 13.06.2013 року позивач надав до Південної митниці Міндоходів висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений TOB «Експоцентр Одеса» від 13.06.2013 року № 0445-inf, прайс-лист виробника товарів від 06.06.2013 року б/н, а також листом повідомив про неможливість подання виписки з бухгалтерської документації для підтвердження заявленої митної вартості. Таким чином, позивач не надав у повному обсязі до Південної митниці додаткові документи, що запитувались митницею. Крім того, наданий висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений TOB «Експоцентр Одеса» від 13.06.2013 року № 0445-inf не має конкретних джерел інформації, на які посилається вищезазначена експертна організація. Так даний висновок посилається на Internet ресурси та ціни виробників аналогічного побутового газового обладнання, але у ньому не наводяться конкретні сайти Internet ресурсів та торговельні марки виробників. Наданий прайс-лист не містить інформацію щодо вартості продукції, яка виробляється та пропонується виробником необмеженому колу потенційних покупців. Отже, наданий прайс-лист неможливо розглядати як комерційну пропозицію продавця.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що свідчить відповідний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року. На підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже було здійснено встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено по товару № 1 є більшим (митна декларація № 110070000/2013/309730 від 05.06.2013 року), тому митну вартість визнано на рівні - 188,61 доларів за од., ніж заявлено декларантом - 69,23 дол. США за од., по товару № 2 є більшим (митна декларація № 500040001/2013/13641 від 10.06.2013 року), тому митну вартість визнано на рівні 2,23 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом - 0,28 дол. США за кг нетто. У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI Південною митницею прийняте рішення про коригування митної вартості № 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України Південною митницею була видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00318 від 13.06.2013, та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що Південна митниця Міндоходів під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості, видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог також заперечував у повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що Головне управління ані подання, ані висновку про повернення грошових коштів у сумі 70 031,83 грн. на користь ТОВ «УТК КРОСТ» не отримувало, тому не мало жодних правових підстав на здійснення операції щодо повернення спірної грошової суми.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

ТОВ «УТК КРОСТ» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.07.2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 556 102 0000 032945 (а.с. 16).

В ході здійснення зовнішньо - економічної діяльності 07 листопада 2012 року ТОВ «УТК КРОСТ» (покупець) укладений з компанією «KLASS DI TIC.LTD.STI» Кайсери, Турція (продавець) контракт №7/2012/UA-TR. Відповідно до п.1.1 вказаного контракту продавець (компанія «KLASS DIS TIC.LTD.STI» Kaйсери, Турція) продає, а покупець (TOB «УТК КРОСТ») купує продукцію: газові плити під торгової маркою Саnгеу, відрегульовані для роботи на природному газі тиском 33-20мБар та запасних частини до них, на умовах даного контракту. Найменування, кількість та ціни товар погоджуються у додатках до даного контракту та інвойсу на кожну партію товару. За п.2.1 контракту ціни на товар встановлюються в доларах США на умовах СРТ чи СІF Одеса, чи іншого міста України (за домовленістю), згідно Incoterms-2000 (а.с. 39-43).

Також 03 червня 2013 року між позивачем та компанією «KLASS DI TIC.LTD.STI» Кайсери, Турція, було укладено додаткову угоду №7/2012/UA-TR до контракту №7/2012/UA-TR від 07.11.2012 року, якою п.3.1. вищезазначеного контракту було викладено у наступній редакції: « 3.1. оплата вартості купленого Товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно рахунку-фактури (інфойса) на умовах відстрочки платежу 60 календарних днів з моменту відгрузки товару за місцем поставки» (а.с. 44).

На виконання умов вищезазначених контракту та додаткової угоди до нього 13.06.2013 року фірма «KLASS DIS TIC.LTD.STI» Кайсери, Турція за контрактом №7/2012/UA-TR від 03.06.2013 року та інвойсом №253890 від 06.06.2013 року поставила на територію України для покупця TOB «УТК КРОСТ» товар:

- 50*60 газові плити Canrey - CG5640 у кількості 114 шт. по ціні за одиницю товару - 62 дол. США;

- 60*60 газові плити Canrey - CG6640 у кількості 85 шт. по ціні за одиницю товару -73 дол. США;

- 60*60 газові плити Canrey - CG6640K у кількості 29 шт. по ціні за одиницю товару -75 дол. США;

- запасні частини до плит (передня панель) у кількості 6 шт. по ціні за одиницю товару - 0,2 дол. США;

запасні частини до плит (решітка плити) у кількості 23 шт. по ціні за одиницю товару -0,86 дол. США;

- запасні частини до плит (варочний стіл) у кількості 2 шт. по ціні за одиницю товару -1,26 дол. США;

- запасні частини до плит (решітка духовки) у кількості 4 шт. по ціні 0,95 дол. США;

- запасні частини до плит (протвень) у кількості 2 шт. по ціні за одиницю товару - 0,85 дол. США. Всього товару було поставлено загальною вартістю 15815,00 дол. США. Умови поставки: СРТ Одеса. Форма оплата: відстрочка платежу 60 днів з моменту відгрузки.

Позивач здійснив декларування зазначеного товару, який ввезений в Україну за ВМД №500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року. Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В підтвердження митної вартості декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року та декларацією митної вартості (ДМВ) № 500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року (а.с. 45-49) були надані до митного органу зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього (а.с. 39-44), прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 01.06.2013 року (а.с. 59), рахунок-фактура (інвойс) № 2533890 від 06.06.2013 року (а.с. 55), копія митної декларації країни відправлення № 13060600ЕХ015284 від 06.06.2013 року (а.с. 50).

Митний орган, не погодившись із визначеною позивачем вартістю товару витребував у останнього додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, про що зазначено у декларації митної вартості та на якій міститься розписка про ознайомлення декларанта із вимогою митниці, відносно чого представник позивача у судовому засіданні не заперечував.

Південна митниця Міндоходів відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по МД № 500060001/2013/00318, про що 13.06.2013 року складена Картка відмови в митному оформленні випуску товарів №500060001/2013/00318 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка була отримана директором ТОВ «УТК КРОСТ» (а.с. 65-66).

Крім того, Південна митниця Міндоходів прийняла 13.06.2013 року Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/61006/2, згідно якого визначила вартість по товару № 1 (плити газові) на рівні 188,61 дол. США за од. на загальну суму 43003,08 дол. США; по товару № 2 (частини для плит) на рівні 2,23 дол. США за кг нетто на загальну суму 229,69 дол. США; всього по товару № 1 та № 2 на загальну суму 43232,77 дол. США (а.с. 12), яке було отримано 13.06.2013 року директором ТОВ «УТК КРОСТ» (а.с. 67-69).

Згідно ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст. 306 Митного кодексу України способом забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії. Відповідно до ч.1 ст. 308 Митного кодексу України розмір фінансової гарантії визначається митним органом виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту. Статтею 309 Митного кодексу України встановлено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формах: - надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); - внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Згідно ст. 310 Митного кодексу України фінансові гарантії надаються митним органам, зокрема, під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються: - у вигляді документа; - у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу.

Судом встановлено, що для випуску товарів у вільний обіг TOB «УТК КРОСТ» подало нову митну декларацію №500060001/2013/024749 від 20.06.2013 року (а.с. 73-75) з урахуванням рішення про коригування митної вартості. Для випуску товарів у вільний обіг TOB «УТК КРОСТ» на підставі ч.7 ст. 55 Митного кодексу України 20.06.2013 року сплатило митні платежі згідно митної вартості визначеної декларантом та надало фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом в розмірі 70 031,83 грн., тобто надало фінансову гарантію у вигляді внесення грошової застави в розмірі 70 031,83 грн. на рахунок митного органу.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України).

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України, яка є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. До митних органів відносяться, зокрема, митниці.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів при наявності визначених законом підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлений, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, згідно із п. 2 роз. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362 (надалі за текстом - наказ № 362), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що під час митного оформлення товарів, які перелічені у вищезазначених митних деклараціях, спрацювали профілі ризику автоматизованої системи управління ризиками, відповідно до Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений наказом Державної митної служби України від 13.12.2010 року № 1467, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовано форму контролю « 105-2», відповідно до якої «Можливе заниження митної вартості товарів. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Під час здійснення Південною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: різні печатки та підписи продавця у зовнішньоекономічному договорі № 7/2012/UА-ТR від 07.11.2012 року (а.с. 39-43) та доповненні до зовнішньоекономічного договору № 7/2012/ UА-ТR від 03.06.2013 року (а.с. 44), інвойсі № 2533890 від 06.06.2013 року (а.с. 53).

Таким чином, за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у відповідача виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявления неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

Таким чином, керуючись ч. 3 ст. 53 МК України, з метою перевірки обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, Південною митницею було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що про необхідність надання додаткових документів декларант був повідомлений митним органом під підпис, що підтверджується декларацією митної вартості №500060001/2013/023524 від 13.06.2013 року на якій міститься розписка про ознайомлення декларанта з вимогою митниці, а також підписом декларанта позивача від 13.06.2013 року на рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 48-49, 67-69).

Разом з тим, 13.06.2013 року декларантом було надано лише висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений ТОВ «Експоцентр Одеса» від 13.06.2013 року № 044- inf, прайс-лист виробника товарів від 06.06.2013 року б/н, а також листом повідомив відповідача про неможливість подання виписки з бухгалтерської документації для підтвердження заявленої митної вартості. Вказані обставини були підтверджені представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, позивач не надав у повному обсязі до Південної митниці додаткові документи, що запитувались митницею.

Крім того, наданий висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений TOB «Експоцентр Одеса» від 13.06.2013 року № 0445-inf не має конкретних джерел інформації, на які посилається вищезазначена експертна організація. Так даний висновок посилається на Internet ресурси та ціни виробників аналогічного побутового газового обладнання, але у ньому не наводяться конкретні сайти Internet ресурсів та торговельні марки виробників.

Наданий позивачем прайс-лист (а.с. 59) не містить інформацію щодо вартості продукції, яка виробляється та пропонується виробником необмеженому колу потенційних покупців. Отже, суд погоджується з твердженнями відповідача, що наданий прайс-лист неможливо розглядати як комерційну пропозицію продавця.

Частиною 1 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним встановлені передбачені ч. 6 статті 54 МК України підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Також відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування ї вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення про коригування митної вартості і товарів вказується про проведення процедури консультацій між органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом та митним органом була проведена усна консультація, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року (а.с. 67-69).

Частиною 6 статті 55 МК України встановлено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Судом встановлено, що позивачем не висувалася вимога до митного органу щодо проведення з ним письмової консультації, а самим директором ТОВ «УТК КРОСТ» Сикорою П.Л. у рішенні лише зазначено що «з рішенням не згоден» (а.с. 69).

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які

імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Так, судом встановлено, що на підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже було здійснено встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено по товару № 1 є більшим (митна декларація № 110070000/2013/309730 від 05.06.2013 року), тому митну вартість визнано на рівні - 188,61 доларів за од., ніж заявлено декларантом - 69, 23 дол. США за од., по товару № 2 є більшим (митна декларація № 500040001/2013/13641 від 10.06.2013 року), тому митну вартість визнано на рівні 2,23 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом - 0,28 дол. США за кг нетто.

Судом встановлено, що за результатом проведеної консультації між Південною митницею Міндоходів та декларантом TOB «УТК КРОСТ» з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що свідчить відповідний запис на декларації митної вартості.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації (п.1); у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана (п. 7); у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування (п. 8).

Також відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Разом з тим, як встановлено судом, декларант ТОВ «УТК КРОСТ», не скористався своїм правом на подання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а також на вимогу Південної митниці усіх необхідних документів не надав.

У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 МК України Південною митницею Міндоходів було прийняте рішення про коригування митної вартості № 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Судом встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості №500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме: в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності: різні печатки та підписи продавця у зовнішньоекономічному договорі № 7/2012/UA-TR від 07.11.2012 року та доповненні до зовнішньоекономічного договору № 7/2012/UA-TR від 03.06.2013 року, інвойсі № 2533890 від 06.06.2013 року.

Також у рішенні про коригування митної вартості № 500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю - митні декларації № 110070000/2013/309730 від 05.06.2013 року, № 110070000/2013/309730 від 05.06.2013 року.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості №500060001/2013/610006/2 від 13.06.2013 року зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Додатково декларанту було роз'яснені вимоги п.2 ч. 3 статті 52 МК України на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, декларанту роз'яснено його право у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 52 МК України оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 МК України Південною митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00318 від 13.06.2013 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

А на підставі ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені МК України.

Разом з тим, судом встановлено, що у встановлений ч. 8 ст. 55 МК України строк, а саме протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг, у повному обсязі витребуваних відповідачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару декларантом або уповноваженою особою позивача відповідачу надано не було, відносно чого у судовому засіданні представник позивача не заперечував.

Згідно з частиною 8 статті 313 МК України при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Таким чином, в даному випадку, відсутні передбачені ч.9 ст. 55 МК України підстави для повернення наданої фінансової гарантії.

З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, провів консультацію з декларантом, а тому з урахуванням відмови декларанта надати такі документи, прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.09.2012 у справі за позовом ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті» до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, а картки відмови - недійсною.

У зв'язку з цим слід зазначити, що за приписами статті 244 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та дії, прийняті та вчинені Південною митницею в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. В судовому засіданні представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «УТК КРОСТ» слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УТК КРОСТ» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та стягнення суми фінансових гарантій у розмірі 70 031,83 грн. - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 вересня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов