Ухвала суду № 33829922, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/48728/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011

у справі № 2а-15515/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський хлібозавод»

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Вовчанський хлібозавод» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Вовчанський хлібозавод») звернулось до суду з позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Вовчанська МДПІ у Харківській області) про скасування рішення №0000452301 від 08.11.2010 на суму 200270,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області з 30.09.2010 по 27.10.2010 була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Вовчанський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт №1542/23-00381841 від 01.11.2010.

Перевіркою встановлено ведення позивачем податкового обліку з порушеннями, а саме: проведено розрахунки готівкою без застосування реєстратора розрахункових операцій за реалізацію продукції не власного виробництва на загальну суму 40054,16 грн., зокрема за надані послуги з оренди кіосків, автотранспорту та продажу електроенергії та газу. Даним актом відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон №265/95-ВР).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000452301 від 08.11.2010 на суму 200270,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону №265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються, зокрема, юридичними особами при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При цьому, ст. 9 Закону №265/95-ВР встановлює виключення, при яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються. Так, п. 1 ст. 9 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ «Вовчанський хлібозавод» відноситься до виробників, та не відноситься до підприємств торгівлі та громадського харчування. Це підтверджується Національним стандартом України «Роздрібна та оптова торгівля Терміни та визначення понять» ДСТУ 4303:2004; Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24.07.2002 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»; Постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2006 №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення».

Також, судами вірно зазначено, що оскільки орендні правовідносини не пов'язані з переходом права власності на майно орендодавця, то висновок податкового органу про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій та віднесення вказаних договорів до операцій з продажу товарів не відповідає чинному законодавству та є необґрунтованим.

Отримані грошові кошти в якості орендних платежів та в якості відшкодування витрат орендодавця на газ та електроенергію були оформлені прибутковими касовими ордерами, які відображені в касовій книзі, та які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Тобто, отримана від контрагентів готівка позивачем була належним чином оприбуткована, а оформлення готівкових операцій прибутковими касовими ордерами і веденням касової книги повністю відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004.

Відповідно до ст. 1 Закону №265/95-ВР встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров