Ухвала суду № 33829892, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/34559/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011

у справі № 2а-10463/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроспромпостач»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрроспромпостач» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укрроспромпостач») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2010 №0002862305/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 522921,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2010 №0002862305/0 прийнято на підставі акту перевірки №7284/2305/30753075 від 12.07.2010.

В акті перевірки встановлено, що ТОВ «Укрроспромпостач» не було ввезено на митну територію України та вивезено за її межами вагони, що підлягають деповському ремонту. Відсутні документи, в т.ч. вантажні митні декларації, що підтверджують факт ввезення на митну територію України та вивезення за її межі вагонів, що є порушенням, на думку відповідача, п 6.2 ст. 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР). Таким чином, відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання на суму 149406,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки робіт, що складаються з робіт із рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, що у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Як вбачається з довідки про дислокацію вагонів за даними Міжзалізничного архіву, та довідок форми 2651 «Технічний паспорт вагона», довідок форми 2612, які були надані Інформаційно-обчислювальним центром Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» листом №ІОЦ-08-15/356 від 15.02.2010 та листом №ІОЦ-08-15/154 від 27.07.2010 за підписом заступника головного інженера Південної залізниці, всі вагони, що були відремонтовані відповідачем, належали нерезидентам, були попередньо ввезені цими нерезидентами на митну територію України, та вивезені ними за межі митної території України після ремонту.

Той факт, що виконані позивачем ремонтні роботи за своїм характером мають на меті часткове або повне відновлення виробничого ресурсу вагонів або їх складових частин, визначеного нормативно-технічною документацією, і в результаті їх виконання поліпшений стан вагонів, є загальновідомим і відповідачем не заперечується.

Отже, всі виконані позивачем роботи з деповського ремонту вагонів нерезидентів підпадають під визначення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР і тому оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.03.2010 у справі №2а-2517/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010, про скасування податкових повідомлень рішень № 0000050700/0 від 12.02.2010 та №0000060700/0 від 12.02.2010.

Судами правильно зазначено, що доводи відповідача про неможливість застосування норми пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР за відсутності вантажних митних декларацій, які підтверджують ввезення на митну територію України та вивезення за її межі вагонів, є необґрунтованими.

Закон № 168/97-ВР встановлює наявність вантажних митних декларацій як обов'язкову передумову для застосування нульової ставки лише у випадку експорту товарів, тобто для продажу майна з переходом права власності до нерезидента, а не на підтвердження перетину митного кордону України рухомим майном, власник якого не змінювався.

Більш того, відповідно до п. 3 Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 №1989 та Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 1.11.1951 декларування самих вагонів (завантажених і порожніх) через митний кордон України, здійснюється за накладними УМВС (СМГС).

Подання на сам вагон окремої вантажної митної декларації законодавством України не передбачено. Якщо вагон прямує через митний кордон України з вантажем, номер вагону зазначається у графах 18 та/або 21 ВМД відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 та Інструкції Держмитслужби України від 09.07.1997 № 307 «Про порядок заповнення вантажної митної декларації».

З урахуванням викладеного, висновки акту перевірки, визначення зобов'язання зі сплати ПДВ позивачу спірним податковим повідомленням рішенням, є наслідком неправильного застосування податкового законодавства та неповного дослідження обставин справи відповідачем, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров