Ухвала суду № 33829729, 24.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/52933/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Приходько І.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року

у справі № 2а/2470/40/12

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби

про скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Міністерства оборони України "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат" (далі по тексту - позивач, ДП МОУ "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету Чернівецьким військовим лісгоспом ДП Івано-Франківського лісокомбінату, за результатами якої складено акт від 19.02.2008 року №797/15-1/21417690.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільвими фондами», а саме - граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2008 року №327054151/0, яким зобов'язано Чернівецький військовий лісгосп сплатити штраф у розмірі 100 956,58 грн.

Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) задовольняючи позовні вимоги ДП МОУ "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат" виходив з того, що у податкових органів відсутні правові підстави вважати Чернівецький військовий лісгосп ДП Івано-Франківського лісокомбінату платником податку на додану вартість та відповідно застосовувати до нього штрафні фінансові санкції.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком судів, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.02.1993 року Чернівецький лісгосп був взятий на облік платника податків.

19.02.2001 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №33029885 вказана філія була зареєстрована платником ПДВ.

В той же час, згідно з Положенням про підрозділ Державного підприємства Івано-Франківський лісопромкомбінат Чернівецький військовий лісгосп, зареєстрованим рішенням виконкому Першотравневої районної Ради народних депутатів м. Чернівці №3/1 від 12 січня 1994 року, є відособленим підрозділом державного підприємства Івано-Франківський лісопромкомбінат, здійснює свою господарську діяльність на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування отже, зобов'язаний сплачувати всі встановлені податки.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки та не з'ясовано правові наслідки тій обставині, що 31.12.2008 року свідоцтво платника ПДВ від 19.02.1993 року №33029885 податковим органом анульовано.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було встановлено та досліджено докази що містяться в матеріалах справи, не з'ясовано в повному обсязі всі фактичні обставини справи, не надано належну оцінку обставинам справи, порушено та невірно застосовано норми матеріального права, та, як наслідок, прийнято незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог ст. 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, колегія суду, відповідно до вимог ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак І.В. Приходько