Ухвала суду № 33828833, 24.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-7545/ц/796/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник А.В.

Доповідач Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г. ,Слюсар Т.А.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У січні 20 року позивач ПАТ «Київенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 888,97 грн., а також сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, а всього 1 042,63 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ЄДРПОУ 00131305) 888 гривень 97 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ЄДРПОУ 00131305) 229 гривень 10 копійок у відшкодування судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, мотивуючи тим, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та ухваленоз порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що обгрунтовуючи своє рішення статтею 526 ЦК України вимоги якої застосовуються до умов договору, суд першої інстанції не звернув уваги не те, що СВП Енергозбут ПАТ "Київенерго" не уклав з ним - ОСОБА_1 договір, при цьому своїх правових документів не надав, а тому його діяльність по продажі та поставці електроенергії є протизаконною. Також вказав, що позивач не надав суду жодного документу підписаним головним бухгалтером СВП Енергозбут ПАТ "Київенерго" про наявність у нього заборгованості, до того ж суд не дослідив листи СВП Енергозбут "Київенерго", в яких повідомлялось про відсутність у нього заборгованості. Крім того, зазначив, що провадження про стягнення заборгованості є четвертим і цим самим порушується його Конституційне право не бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності.

У судовому засідання представник позивача заперечувала проти доводі апеляційної скарги. Відповідач підтримав доводи, викладені у скарзі. В судове засідання призначене на 24 вересня 2013 року не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов ПАТ «Київенерго», суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 888,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1. Спір виник з приводу стягнення заборгованості за отримані послуги електроспоживання. Заборгованість виникла за період з липня 2007 року по 15 січня 2013 року та становить 888,97 грн.

Відповідно до п. п. 19, 21 Правил користування електричною енергією затвердженних Постановою КМУ від 26 липня 1999 р. № 1357 (далі Правила) розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергогостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно із п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Пунктом 53 Правил визначено, що якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Так, частиною другою статті 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Встановивши при розгляді справи, що позивач надає послуги з постачання електричної енергії споживачеві (ОСОБА_1) АДРЕСА_1 з направленням останньому щомісячних розрахунків на оплату, в свою чергу відповідач споживає та проводить часткову оплату за електроспоживання, що підтверджується даними з особової картки ОСОБА_1 та поясненнями самого відповідача у судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вчинені дії сторін підтверджують правовідносини між ними, які виникли у сфері користування електричною енергією, а тому існуюча заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію перед ПАТ «Київенерго» в сумі 888,97 грн. підлягає погашенню відповідачем, при цьому наявні в матеріалах справи письмові докази чітко підтверджують розрахунок сум заборгованості.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що провадження щодо стягнення з нього заборгованості за електроенергію не є першим, а тому виникло подвійне стягнення з нього заборгованості є необґрунтованими та спростовуються наданими сторонами письмовими доказами, з яких вбачається, що інших судових рішень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію не ухвалювалось, а у провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа між тими самими сторонами, але з інших підстав та предмету, а саме про зобов'язання вчинити дії щодо укладення договору про користування електроенергією.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Судді: