Постанова № 338280, 21.12.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2006 Справа № 7/470-АП-06

м. Херсон, зал судового засідання № 324, 9 год. 30 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл", м.Нова Каховка

до Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка

про спонукання до списання безнадійного боргу по страхових внесках

за участю представників сторін:

від позивача: Морєв І.В. - представник, доруч. № 36 від 05.12.2006р.;

Тесля І.В. - представник, доруч. № 35 від 05.12.06р.;

від відповідача: Польська А.О. - гол. спеціаліст - юрисконсульт, дов. № 23/08 від 11.01.2006р.;

Позивач (ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл", м.Нова Каховка) звернувся з позовом, у якому просить суд зобов'язати відповідача (управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка) списати підприємству безнадійний податковий борг по страхових внесках із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 684991 грн. 38 коп., який склався станом на 31 грудня 2001р.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що зазначений борг виник у 2001р., тобто до набрання чинності (з 01.01.2004р.) Законом України № 1058-ІУ від 09.07.2003р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058), отже на правовідносини, пов'язані з списанням зазначеного боргу поширюються і мають бути застосованими положення Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181), зокрема підпункт 18.3.1 п.18.3 ст.18, згідно з яким підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, який рахується станом на 31 грудня 2001р. за даними податкових декларацій, актів звірок, розрахунків та даними бухгалтерського обліку платників і не сплачений на день набрання чинності цим пунктом.

У наданому відзиві відповідач зазначає, що відповідно до п.6 ст.106 Закону №1058, який набрав чинності з 01.01.2004р. недоїмка по страхових внесках не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання зі сплати страхових внесків.

Законом № 2181, яким передбачено списання та розстрочення податкового боргу, що рахується станом на 31.12.2001р., ПФУ керувався до 01.01.2004р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до наданих в матеріали справи звіту про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (форма № 4-ПФ), двостороннього акту взаємозвірки заборгованості, підписаного уповноваженими представниками сторін, за підприємством станом на 31.12.2001р. рахується борг по страхових внесках із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 684 991 грн. 38 коп.

Відповідно до п.п. 18.3.1 п.18.3 статті 18 Закону № 2181 списанню з платників податків підлягає податковий борг (включаючи пені і штрафні санкції), який рахується станом на 31 грудня 2001р. за даними податкових декларацій, актів звірок, розрахунків та даними бухгалтерського обліку платників податків і не сплачений на день набрання чинності цим пунктом.

При цьому списанню підлягає виключно податковий борг, що виник у зв'язку з погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, яка рахувалася за даними бухгалтерського обліку платників податків станом на 31 грудня 1999р., шляхом взаємозаліку дебіторської заборгованості по позиках або товарному кредиту, згідно з бухгалтерським обліком, - за працівниками податків.

Відповідно до положень п.16 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування", що діяв на момент виникнення заборгованості, збір на обов'язкове пенсійне страхування входив до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), що вказує на те, що на відносини пов'язані із адміністрування цього збору розповсюджуються положення Закону № 2181.

Після прийняття Закону № 2181 ДПА України був прийнятий наказ № 81 від 01.03.2001р. "Про затвердження Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки", а Правлінням Пенсійного фонду України - постанову № 7 від 12.03.2001р. "Про затвердження Порядку проведення органами ПФУ списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Після внесення до Закону № 2181 змін на підставі Закону України від 11 липня 2003р. № 1127-ІУ "Про внесення змін до статті 18", яким було продовжено строк списання податкового боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 31 грудня 2001р., правлінням ПФУ було прийнято постанову № 15-4 від 05.09.2003р., якою затверджено Порядок проведення органами пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу, пов'язаного з виплатою заробітної плати не грошовою формою розрахунків, згідно з яким, при визначенні сум боргу, що підлягають списанню та/або розстроченню, складаються акти звірки даних обліку органів ПФУ та даних бухгалтерського обліку платника.

Дія зазначеного Порядку поширюється на підприємства, установи, організації, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи та фізичних осіб/ крім громадян/, що працюють за наймом, які згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Постанови № 15-4 від 05.09.2003р. з платників податків списанню підлягає податковий борг (включаючи пеню і штрафні санкції), який рахується станом на 31 грудня 2001р. і не сплачений на день набрання чинності пунктом 18.3 статті 18 Закону № 2181.

При цьому списанню підлягає виключно податковий борг, що виник у зв'язку з погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, яка рахувалася за даними бухгалтерського обліку платників податків станом на 31 грудня 1999р., шляхом взаємозаліку дебіторської заборгованості по позиках або товарному кредиту за працівниками платників податків згідно даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з наданої у справу бухгалтерської довідки (вих. № 1195 від 20.12.2006р.) податковий борг "ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 684991 грн. 38 коп., який існує станом на 31.12.2001р., виник у зв'язку з погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі шляхом взаємозаліку дебіторської заборгованості по позиках та товарних кредитах, згідно з бухгалтерським обліком, за працівниками підприємства.

Виходячи з викладеного, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 25 грудня 2006р. о 15 год. 00 хв., каб. № 324.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158, 160-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка, м.Нова Каховка, вул.К.Маркса, 14, код 21294954 списати ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" м.Нова Каховка, пр-т Перемоги, 7, код 14313151 безнадійний борг по страхових внесках із збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 684991 грн. 38коп.

2. Присудити ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" м.Нова Каховка, пр-т Перемоги, 7, код 14313151 з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 25.12.2006р.