Постанова № 33827315, 14.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 804/37/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріШевцовій М.Ю. за участю: представників позивача представників відповідача Максименко Н.В., Прищепи С.І., Поваляшки І.П., Духневич Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРА - ЛЮКС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» № 0000012270 та № 0000022270 від 15.10.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТРА-ЛЮКС» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» № 0000012270 від 15.10.2012 р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 191749,00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 153399,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 38350,00 грн.);

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» № 0000022270 від 15.10.2012 р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 150029,00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 120023,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 30006,00 грн.).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в період з 17.07.2012 р. по 25.09.2012 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України з питань взаємовідносин з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка» за період з 01.07.2009 р. по теперішній час, за результатами якої, враховуючи визначені в Акті перевірки від 02 жовтня 2012 року №3041/22-710/33248781 правопорушення, винесені податкові повідомлення - рішення форми «Р» № 0000012270 та № 0000022270 від 15.10.2012 року про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті в результаті необґрунтованих та необ'єктивних висновків посадових осіб ДПІ, викладених в Акті перевірки щодо нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами, а тому підлягають скасуванню як такі, що протиречать первинним документам та не відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях зазначив, що доводи позивача є безпідставними та незаконними, а дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по винесенню спірних рішень вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі Наказу № 882 від 12.09.2012 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України з питань взаємовідносин з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка» за період з 01.07.2009 р. по теперішній час. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 02 жовтня 2012 року №3041/22-710/33248781 (далі - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 29.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 153399,00 грн. у т. ч. по періодам:

- 2009 р. у сумі 71962,00 грн. в т.ч.: 3 квартал 2009 р. - 39330,00 грн., 4 квартал - 32622,00 грн.;

- 2010 р. у сумі 81437,00 грн. в т.ч.: 1 квартал 2010 р. - 30722,00 грн., 2 квартал 2010 р. - 28204,00 грн., 3 квартал 2010 р. - 22511,00 грн.;

2. п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит на загальну суму 120023,00 грн., у т.ч.: у вересні 2009 р. - 12395,00 грн.; у жовтні 2009 р. - 8835,00 грн.; у листопаді 2009 р. - 16354,00 грн.; у грудні 2009 р. - 18163,00 грн.; у січні 2010 р. - 3487,00 грн.; у лютому 2010 р. - 8163,00 грн.; у березні 2010 р. - 12928,00 грн.; у квітні 2010 р. - 13832,00 грн.; у травні 2010 р. - 1083,00 грн.; у липні 2010 р. - 12492,00 грн.; у серпні 2010 р. - 4958,00 грн.; у вересні 2010 р. - 7333,00 грн. (т. 1 а.с. 13-37).

З посиланням на згаданий Акт перевірки, враховуючи наведені порушення, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

1. форми «Р» № 0000012270 від 15.10.2012 р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 191749,00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 153399,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 38350,00 грн.);

2. форми «Р» № 0000022270 від 15.10.2012 р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 150029,00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 120023,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 30006,00 грн.) (т. 1 а.с. 40-41).

Як встановлено в ході розгляду справи, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень - рішень № 0000012270 від 15.10.2012 р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та № 0000022270 від 15.10.2012 р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість явились відображені в Акті перевірки від 02 жовтня 2012 року № 3041/22-710/33248781 висновки відповідача що правочини, вчинені з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка», не мали на меті реальне настання наслідків, отже є нікчемними, в результаті чого зроблений висновок про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 613595,00 грн., у т.ч. по періодам: 3 кв. 2009 р. - на суму 157358,00 грн.; 4 кв. 2009 р. - на суму 130491,00 грн.; 1 кв. 2010 р. - на суму 122887,00 грн.; 2 кв. 2010 р. - на суму 112817,00 грн.; 3 кв. 2010 р. - на суму 90042,00 грн., а також завищення позивачем податкового кредиту на суму 120023,00 грн. у т.ч. у вересні 2009 р. - 12395,00 грн.; у жовтні 2009 р. - 8835,00 грн.; у листопаді 2009 р. - 16354,00 грн.; у грудні 2009 р. - 18163,00 грн.; у січні 2010 р. - 3487,00 грн.; у лютому 2010 р. - 8163,00 грн.; у березні 2010 р. - 12928,00 грн.; у квітні 2010 р. - 13832,00 грн.; у травні 2010 р. - 1083,00 грн.; у липні 2010 р. - 12492,00 грн.; у серпні 2010 р. - 4958,00 грн.; у вересні 2010 р. - 7333,00 грн. (по взаємовідносинам з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09»).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків Акту перевірки та винесених суб'єктом владних повноважень на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зауважує на наступному.

В ході розгляду справи було встановлено, що в перевіряємий період ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» мало взаємовідносини з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка» на підставі укладених угод:

1. Договору поставки від 29.12.2008 р. № 2912/1, згідно з яким ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (постачальник) зобов'язується поставляти ПП «Спецпромтехніка» (покупець) фанеру марки ФСФ і ФК, а також інші матеріали, а останній зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість на умовах вказаного Договору ( т. 1 а.с.57);

2. Договору транспортного експедирування від 01.12.2009 р. № 01/12-09, згідно з яким ПП «Сервістранс - Н-08» (експедитор) виконує для ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (замовника) перевезення вантажів по Україні (т. 1 а.с.76-77);

3. Договору транспортного експедирування від 09.04.2010 р. № 09/04-10, згідно з яким ПП «Автопромресурс Н-09» (експедитор) виконує для ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (замовника) перевезення вантажів по Україні (т. 1 а.с. 157-159);

4. Договору про надання послуг від 30.04.2010 р. № 30/04-10, згідно з яким ПП «Автопромресурс Н-09» (підрядчик) надає послуги ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (замовник) по завантаженню та розгрузці фанери, а останній зобов'язується прийняти роботу та сплатити вартість послуг (т. 1 а.с. 155-156);

5. Договору про надання послуг від 03.02.2009 р. № 03/02-09-У, згідно з яким ПП «Універсал Н» (підрядчик) надає послуги ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (замовник) по завантаженню та розгрузці фанери, а останній зобов'язується прийняти роботу та сплатити вартість послуг (т. 2 а.с. 13-14);

6. Договору доручення від 02.02.2009 р. № 02/02-09-У між ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (довіритель) і ПП «Універсал Н» (повірений), згідно з яким Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя здійснити наступні юридичні дії: укладання договорів з покупцями, продаж фанери на умовах 100% передплати після отримання фанери в строк 5 банківських днів, а Довіритель зобов'язується виплатити Повіреному винагороду в розмірі 10% суми, сплаченої за фанеру за сприянням Повіреного згідно звіту виконаних послуг, які є невід'ємною часткою договору (т. 2 а.с. 95-96);

7. Договору поставки від 01.12.2010 р. № 0112/1, згідно з яким ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (постачальник) зобов'язується поставляти ПП «Універсал Н» (покупець) фанеру марки ФСФ і ФК, а також інші матеріали, а останній зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість на умовах вказаного Договору ( т. 2 а.с. 133-134).

Крім того, судом встановлено, що в період який перевірявся, ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» мало взаємовідносини з ПП «Сервістранс- Н-08» щодо поставки фанери. Письмовий договір між сторонами укладений не був, між тим, ПП «Сервістранс- Н-08» (продавець) на ім'я ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» (покупець) були виписані рахунки, податкові та видаткові накладні на загальну суму 16678,00 грн., які були досліджені в ході перевірки ДПІ, про зазначено на с. 8-10 Акту (т. 1 а.с. 16-17, 133-151).

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеними контрагентами, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, а саме, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, суд приймає на підтвердження таких даних лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат можуть бути включені суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці та підтверджені первинними документами. (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР). Абзацем 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 наведеного Закону передбачено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд також зазначає, що за змістом положень п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/977 - ВР, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/977 - ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів. Згідно з нормою цієї статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі Положення № 88). Первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Відповідно до п.2.4 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. п. 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Оглянувши в судовому засіданні долучені до справи копії первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами - ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка», як то, податкові і видаткові накладні, рахунки - фактури, акти виконаних робіт, акти здачі - прийняття, товарно - транспортні накладні, банківські виписки (т.т. 1-3), судом встановлено, що за загальними ознаками вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» щодо необхідності підтвердження валових витрат первинними документами та визначення необхідних реквізитів податкової накладної.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435 - IV, правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі. На вимогу суду позивач не надав чітких та зрозумілих пояснень щодо обставин укладання договорів з ПП «Сервістранс- Н-08» щодо поставки фанери в період з 01.07.2009 р. по 02.04.2010 р., із зазначенням економічної доцільності придбавання товарів саме у зазначеного контрагента, доказів їх транспортування, та використання у власній господарській діяльності.

Як було зазначено судом вище, будь - які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вивченням змісту Акту позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Автопромресурс Н-09» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 27.11.2009 р. по 01.03.2011 р., проведену Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області (т. 4 а.с.54-62), Акту позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 03.02.2006 р. по 01.03.2011 р., проведену Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області (т. 4 а.с.63-88), Акту невиїзної документальної перевірки ПП «Спецпромтехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 17.10.2005 р. по 01.03.2011 р., проведену Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області (т. 4 а.с.89-98), Акту невиїзної документальної перевірки ПП «Сервістранс - Н-08» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 25.06.2008 р. по 01.03.2011 р., проведену Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області (т. 4 а.с.99-138), судом встановлено, що вказані підприємства в перевіряємий період додаток К1/1 до Декларації з податку на прибуток до податкового органу не подавали, не мали власних та орендованих основних засобів, складських приміщень, транспортного, торгівельного та іншого обладнання. Викладене свідчить про відсутність фізичних та технічних можливостей контрагентів позивача здійснювати будь - яку господарську діяльність, в тому числі з реалізації товару (фанери), надання послуг по завантаженню та розгрузці фанери, транспортного експедирування, виконання доручень щодо укладання угод з поставки товару (фанери).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як свідчать матеріали справи, згідно постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року по справі № 1-301/11, суд розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 - директора ПП «Спецпромтехніка» з скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України встановив, що ОСОБА_7 з метою здійснення незаконної діяльності по наданню фінансових послуг з переведення безготівкових грошових коштів у готівкові та незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ, керуючи діями членів організованої групи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, здійснив створення суб'єктів підприємницької діяльності ПП «Універсал - Н», ПП «Дніпротранс Д07», ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Агроспецтехніка Н 09», ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Спестанкострой», ПП «Променергокомплект - И», ПП «Ррегіонкомплектсервіс». В період з 03.02.2006 р. по 01.03.2011 р. при наданні підприємствам - замовникам зазначених незаконних послуг, з метою надання здійснюваним безтоварним операціям по перерахуванню грошових коштів ознак господарської діяльності і їх документального обґрунтування, складались свідомо неправдиві офіційні первинні документи фінансово - господарської діяльності підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності (договори, акти прийому - передачі товарів (послуг), у яких міститься неправдива інформація (дані) про угоди по постачанню товарів (робіт, послуг), які не проведені реально. З метою ухилення від сплати податку на додану вартість, до документів податкової звітності по сплаті податку на додану вартість вносились завідомо неправдиві дані про наявність у підприємства об'єкту оподаткування, що дає право на формування податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого зменшувалась сума ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету. У зв'язку із повним визнанням вини ОСОБА_7 у скоєнні інкримінуємих злочинів, до підсудного було застосовано Закон України «Про амністію» від 08.07.2011 року та останній був звільнений від кримінальної відповідальності. Постанова суду набрала законної сили 15.08.2011 року (т. 3 а.с. 126-132).

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. №2379/12/13-12 «Щодо виникнення в судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням ст. 72 КАС України», обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку або постанові про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що вищенаведені угоди між ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» та ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка» від імені контрагентів були укладені ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Цими ж особами були виготовлені та підписані первинні документи (довіреності, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, акти прийомки - передачі, квитанції до прибуткових касових ордерів, товарно - транспортні накладні) (т.т. 1-3).

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність будь - яких юридичних наслідків за угодами (в тому числі усними) позивача з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка», в тому числі і в сфері оподаткування. Наявність у позивача первинних документів, фіктивність яких підтверджена постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р., що набрало законної сили, не створює права для формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту, оскільки, як вбачається з добутих по справі доказів, вказані угоди укладались без мети настання реальних наслідків.

Наведене виключає правомірність віднесення позивачем оспорюваних сум до валових витрат та податкового кредиту, а отже, свідчить про законність здійсненого відповідачем донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями - рішеннями.

Суд критично ставиться до твердження позивача з приводу того, що відповідачем безпідставно були зроблені висновки в Акті перевірки щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка», виходячи з обставин, викладених в постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р., оскільки, на його думку, за результатами розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7 винесено не вирок, а постанова про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акту про амністії. Тобто, позивач вважає, що постанова суду не є обов'язковою для суду в розумінні ч. 4 ст. 72 КАС України.

Суд зазначає, що хоча ч. 4 ст. 72 КАС України і не конкретизовано, що іншими рішеннями у кримінальній справі (окрім вироку суду), можуть бути встановлені обставини, які є обов'язковими для адміністративного суду, однак, з тексту постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року свідчить, що в ході розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7 досліджувались обставини створення ним та іншими особами підприємств без мети здійснення господарської діяльності та виготовлення первинних документів, що вміщували неправдиву інформацію.

За таких обставин, суд вважає, що обставини, встановлені постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_7 щодо фіктивної підприємницької діяльності створених ним та ОСОБА_9 і ОСОБА_8 підприємств, свідчать про відсутність реальних наслідків господарських операцій між позивачем і контрагентами, у зв'язку з чим, вважаються достовірними доказами по справі.

Доводи позивача з приводу відсутності у податкового органу повноважень одноособово, на власний розсуд визнавати правочини, укладені між ним та ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка», недійсними, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства врегульований відповідним Порядком, розробленим відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.10 № 984. За змістом п.6.1 Порядку, опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів зазначається у висновку акту перевірки. Як вбачається з описової частини акту Позивача, податковим органом, з огляду на отриману постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. в ході проведення перевірки ТОВ «РОСТРА-ЛЮКС» досліджено питання реальності проведених господарських операцій з метою встановлення факту відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам, що відповідає повноваженням та компетенції органів державної податкової служби.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 29.12.1994 р. № 334/94-ВР та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. при формуванні витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сервістранс - Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Автопромресурс Н-09», ПП «Спецпромтехніка», визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями - рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» № 0000012270 та № 0000022270 від 15.10.2012 р. - слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРА-ЛЮКС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0000012270 та № 0000022270 від 15.10.2012 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева