Рішення № 33825753, 01.10.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

________________________

Справа № 1519/11771/12

Номер провадження №2/521/930/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Ткаченко Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської Ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Одеська міська Рада, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна у добросовісного набувача, виселення, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 04.07.2012 року звернувся Департамент комунальної власності Одеської міської Ради із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Одеська міська Рада про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна у добросовісного набувача, виселення.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що за договором оренди нежитлового приміщення №11/72 від 29.06.2004 року представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради передало в оренду нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2006 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на зазначене нежитлове приміщення підвалу по АДРЕСА_1. Зазначене рішення було скасовано Апеляційним судом Одеської області та справа була повернута на новий розгляд, в подальшому позовні вимоги ОСОБА_2 були залишені без розгляду.

Однак, 14.12.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу спірного приміщення, згідно якого остання стала його власником. 13.03.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв в дар нежитлове приміщення підвалу по АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а відчуження спірного приміщення було здійснено ОСОБА_2 в порушення інтересів держави та суспільства, на підставі на даний час скасованого рішення суду, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного приміщення, укладений 14.12.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; витребувати у ОСОБА_4 спірне приміщення та передати його у власність територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської Ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської Ради; усунути перешкоди в користуванні спірним приміщенням шляхом виселення з нього ОСОБА_4

Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської Ради за довіреністю Курлович О.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, до суду було подано заяву про розгляд справи без участі представника Одеської міської ради.

У зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, зі згоди представника позивача, суд ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву, надавши оцінку поданим доказам, вислухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Одеської обласної ради народних депутатів «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області» №266-ХХІ від 25.11.1991 року нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення №11/72 від 29.06.2004 року представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради передало у строкове платне користування малому підприємством у формі ТОВ «Гранд» в особі директора ОСОБА_4 нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2006 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської Ради, за ОСОБА_2 було визнано право власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» №11830694 від 13.09.2006 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на нежитлове приміщення підвалу по АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.03.2008 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2006 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської Ради про визнання прав власності були залишені без розгляду.

Судом встановлено, що 14.12.2006 року між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В., зареєстрований в реєстрі за №3-5218, за умовами якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

13.03.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було оформлено нотаріально посвідчений договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв в дар нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 зареєстрував своє право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» №13867135 від 14.03.2007 року.

За ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу, оформлений 14.12.2006 року між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, та ОСОБА_3, був укладений всупереч інтересам держави і суспільства, та був спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади м. Одеси.

Крім того, суд враховує, що рішення суду, на підставі якого ОСОБА_2 було набуто право власності на відчужене ним спірне нежитлове приміщення, було скасоване.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дотримання вимог закону, зокрема, щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, в силу ст. 203 ЦК України є обов'язковою умовою, недодержання якої в порядку ч.3 ст. 228 ЦК України є підставою його недійсності.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Частиною 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно рішення Одеської міської ради «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», єдиним органом, що здійснює управління комунальною власністю Одеської міської ради, є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Судом встановлено, що ні Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, ні Департамент комунальної власності Одеської міської ради, не надавало жодної згоди на вибуття нежитлового приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

При таких обставинах, суд вважає необхідним витребувати спірне нерухоме майно від ОСОБА_4, як його добросовісного набувача, та передати це майно у власність територіальній громаді м. Одеси, представником якої є Одеська міська рада в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оскільки право комунальної власності територіальної громади м. Одеси на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є незаперечним та таким, що набуто з правових підстав, суд вважає можливим усунути перешкоди в його користуванні шляхом виселення з нього ОСОБА_4 та передачі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської Ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Одеська міська Рада, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна у добросовісного набувача, виселення - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, від 14.12.2006 року, укладений між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2, та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. 14.12.2006 року та зареєстрований в реєстрі за №3-5218.

Витребувати від ОСОБА_4 нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та передати у власність територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Виселити ОСОБА_4 з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та передати це приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.В. Жуган