Постанова № 33824930, 26.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року Справа № 813/5559/13-а

10 год. 51 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Баяк Г.Б. , Пархут С.Т.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення №0001042210/10178 від 30.04.2013 року, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001042210/10178 від 30.04.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29.03.2013 року по 04.04.2013 року на ДП МОУ «Львівський завод збірних збірних конструкцій» проводилася позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податного законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з СГД ФО ОСОБА_3 (НОМЕР_1) за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова 30.04.2013 року на адресу позивача було скеровано податкове повідомлення - рішення № 0001042210/10178 на загальну суму 13625, 04 грн. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням рішенням та просить його скасувати, оскільки в ході перевірки ОСОБА_4 були надані бухгалтерські та податкові документи, які повністю підтверджують фактичне отримання від ФО- П ОСОБА_3 піску, а також підтверджують фактичне використання цього піску.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові просять позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що господарські операції, які відображені позивачем ДП МОУ «ЛЗЗК» в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, врахувавши заперечення відповідача на позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - відповідач) проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (код за ЄДРПОУ 08006864) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з СГД ФО ОСОБА_3.(НОМЕР_1) за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., за наслідками перевірки складено акт № 1328/22-10/08006864 від 11.04.2013 року (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення ведення податкового обліку ДП МОУ «ЛЗЗК» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. всього у сумі 10900, 13 грн., у тому числі за лютий 2012 року у сумі 10900, 03 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 30.04.2013 року № 0001042210/10178, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 13 625,04 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 10900,03 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2725,01 грн.

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 30.04.2013 року № 0001042210/10178 залишено без змін, а скарги без задоволення.

В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені в акті ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 21.06.2012 р. № 1604/17-20/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1) з питань правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.». Перевіркою встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 завищив податкові зобов'язання за лютий 2012 року на 28441, 59 грн., в т.ч. на 10900, 3 грн., по операції з постачання товарів з наданням транспортних послуг ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій». Згідно представлених до перевірки СГД-ФО ОСОБА_3 документів встановлено, що податкове зобов'язання по ПДВ за лютий 2012 року по контрагенту ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» в сумі 10900, 03 грн., виникло за рахунок реалізації товару. Перевіркою встановлено, що в лютому 2012 року товарно - матеріальні цінності, реалізовані ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» попередньо придбані СГД -ФО ОСОБА_3 у ТзОВ ФПК «Корті».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.198.2.ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

03.01.2012 року між ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (покупець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 16. Згідно п.1.1. даного договору продавець приймає на себе зобов'язання виготовити та передавати згідно даного Договору у власність покупця продукцію, що виготовляє продавець, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

20.02.2012 року між ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (покупець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 25. Згідно п.1.1. даного договору продавець приймає на себе зобов'язання передавати згідно даного Договору у власність покупця пісок -175 кб., для приготування піськово сольової суміші (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

23.01.2012 року між ДП Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (покупець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі - продажу 4. Згідно п.1.1. даного договору продавець приймає на себе зобов'язання передавати згідно даного Договору у власність покупця пісок будівельний - 690 тон, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

На підтвердження реальності операцій з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, позивачем подано видаткові накладні № РН- 0000011 від 06.02.2012 року, № РН- 0000013 від 22.02.2012 року, № РН- 0000016 від 24.02.2012 року, акти приймання - здавання піску, податкові накладні № 1 від 06.02.2012 року, № 3 від 22.02.2012 року, № 6 від 24.02.2012 року, товаро - транспортні накладні від 02.02.2012 року, від 03.02.2012 року, від 06.02.2012 року, від 07.02.2012 року, від 21.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 23.02.2012 року, від 27.02.2012 року, від 28.02.2012 року, від 29.02.2012 року, від 24.02.2012 року.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Таким чином, всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне виконання послуг між позивачем та ФО- П ОСОБА_3

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на обставини, встановлені у акті ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 21.06.2012 р. № 1604/17-20/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1) з питань правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.» з огляду на наступне.

Згідно п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, в матеріалах справи знаходить довідка Державної фінансової інспекції у Львівській області від 20.06.2012 року № 05-15м/4939 про проведення ревізії фінансово - господарської діяльності ДП МО України «Львівський завод збірних конструкцій» за період з 01.01.2009 по 01.04.2012 року. Згідно даної довідки перевіркою порушень по вказаному питанню не встановлено.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, орган державної податкової служби (відповідач) прийшов до помилкового висновку про те, що господарська операція є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» та СГД ФО ОСОБА_3 та про порушення позивачем ст. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (136, 25 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 30.04.2013 року №0001042210/10178.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (адреса: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 222, ЄДРПОУ 08006864) 136 (сто тридцять шість) гривень 25 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 01 жовтня 2013 року.