Постанова № 33824655, 27.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 р. Справа №801/2090/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Летанина Н. О., довіреність б/н від 25.02.2013 року,

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012 року №0010482204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600878,25 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 483289,00 гривень та за штрафними санкціями 117589,25 гривень, № 0010472204 від 23.11.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 402819,25 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 324527,00 гривень та за фінансовими санкціями в розмірі 78292,25 гривень, № 0010492204 від 23.11.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 68707,00 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), ПП «Севелітстрой» (код за ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, якою встановлено заниження податку на прибуток за період що перевірявся, а саме за 2009 рік в сумі 53530,00 гривень, за 2010 рік в сумі 416823,00 гривень та за 1 квартал 2011 року в сумі 12936,00 гривень, заниження податку на додану вартість на загальну суму 327245,00 гривень, завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 81264,00 гривень, також встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 68707,00 гривень, внаслідок здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилась необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 6874/22-8 від 05.10.2012 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, враховуючі думку представника позивача, якій не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС» є юридичною особою, зареєстрованою 31.05.1996 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00№437120 (т.1 а.с.17).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: роздрібна торгівля пальним, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (т.1, а.с. 18).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС» зареєстроване як платник податку на додану вартість 05.02.2009 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100164137 (т.2 а.с. 8).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 24.09.2012 року по 28.09.2012 посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «БАРС» по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, якою встановлено заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за червень 2012 року.

Зазначені порушення були встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з зазначеними контрагентами. Реальність здійснення господарських операцій із зазначеними суб'єктами господарювання не підтверджена з посиланням на акти від 06.04.2012 та від 11.04.012 року про неможливість проведення зустрічних звірок з КП "Альянс", ПП "Севелітстрой", ТОВ «Бренд Строй» з питань правомірності проведених господар ських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «БАРС» знайшли своє відображення у Акті 6874/22-8 від 05.10.2012 року (т.1 а.с. 23-46).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- пп.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями , п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся встановлено його заниження за 2009 рік на суму 53530,00 гривень, за 2010 рік на суму 416823,00 гривень, за 1 квартал 2011 року на суму 12936,00 гривень;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.4.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1,п.198.3, п.198.6ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді , що перевірявся, на загальну суму 327245,00 гривень, у тому числі за вересень 2009 року на суму 2718,00 гривень, за грудень 2009 року на суму 4381,00 гривень, за січень 2010 року на суму 28035,00 гривень, за червень 2010 року на суму 62051, 00 гривень, за липень 2010 року на суму 9390,00 гривень, за серпень 2010 року на суму 68841,00 гривень, за листопад 2010 року на суму 69849,00 гривень, за грудень 2010 року на суму 41377,00 гривень, за січень 2011 року на суму 1580,00 гривень, за лютий 2011 року на суму 2028,00 гривень, за червень 2011 року на суму 7754,00 гривень, за березень 2012 року на суму 15093,00 гривень, за квітень 2012 року на суму 4448,00 гривень, за травень 2012 року на суму 7549,00 гривень, за червень 2012 року на суму 2151,00 гривень;

- завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за червень 2012 року в сумі 68707,00 гривень.

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набув чинності Податковий кодекс України (надалі - ПК), що діє з 01.01.2011 року.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення 23.11.2012 року №0010482204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600878,25 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 483289 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 117589,25 гривень (т.1, а.с.47), № 0010472204 від 23.11.2012, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 402819,25 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 324527,00 гривень та за фінансовими санкціями в розмірі 78292,25 гривень (т.1, а.с.48), № 0010492204 від 23.11.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 68707 гривень(т.1, а.с.49).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать надані документи, позивачем в липні, листопаді-грудні 2009 року було придбано у КП «Альянс» автомобільні шини на загальну суму 94796,00 гривень, у тому числі ПДВ 15799,34 гривень.

На підтвердження придбання та отримання товарів, а саме автошин у КП «Альянс» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- видаткова накладна №РН-000150 від 06.07.2009 року на суму 27450,00 гривень, у тому числі ПДВ 4575,00 гривень (т.2, а.с.206);

- податкова накладна №150 від 06.07.2009 року на суму 27450,00 гривень, у тому числі ПДВ 4575,00 гривень (т.2, а.с.207)

- видаткова накладна №РН-000158 від 28.07.2009 року на суму 30000,00 гривень, у тому числі ПДВ 5000,00 гривень (т.2, а.с.208);

- податкова накладна №158 від 28.07.2009 року на суму 30000,00 гривень, у тому числі ПДВ 5000,00 гривень (т.2, а.с.209)

- видаткова накладна №РН-000162 від 30.07.2009 року на суму 13846,00 гривень, у тому числі ПДВ 2307,67 гривень (т.2, а.с.210);

- податкова накладна №162 від 30.07.2009 року на суму 13846,00 гривень, у тому числі ПДВ 2307,67 гривень (т.2, а.с.211);

- видаткова накладна №РН-000173 від 11.11.2009 року на суму 3921,60 гривень, у тому числі ПДВ 653,60 гривень (т.2, а.с.212);

- податкова накладна №173173 від 11.11.2009 року на суму 3921,60 гривень, у тому числі ПДВ 653,60 гривень (т.2, а.с.213);

- видаткова накладна №РН-174 від 11.11.2009 року на суму 9578,40 гривень, у тому числі ПДВ 1596,40 гривень (т.2, а.с.214);

- податкова накладна №174 від 11.11.2009 року на суму 9578,40 гривень, у тому числі ПДВ 1596,40 гривень (т.2, а.с.215);

- видаткова накладна №б/н від 29.12.2012 року на суму 10000,00 гривень, у тому числі ПДВ 1666,67 гривень (т.2, а.с.216);

- податкова накладна №117 від 29.12.2012 року на суму 10000,00 гривень, у тому числі ПДВ 1666,67 гривень (т.2, а.с.217);

Оплата придбаного товару на зазначену суму, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями: банківська виписка за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року (т.2,а.с. 222-238); платіжне доручення №105 від 06.07.2009 року на суму 27450,00 гривень; платіжне доручення №128 від 28.07.2009 року на суму 30000,00 гривень; платіжне доручення №138 від 30.07.2009 року на суму 13849,00 гривень; платіжне доручення №120 від 09.12.2009 року на суму 13500,00 гривень; платіжне доручення №145 від 29.12.2009 року на суму 10000,00 гривень.

Використання ТОВ «Фірма «БАРС» придбаних від КП «Альянс» товарів у своїй господарської діяльності, а саме подальший продаж автошин покупцям з метою отримання доходу підтверджується наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- видаткова накладна №2-017 від 06.08.2009 року на суму 16632,00 гривень, у тому числі ПДВ 2772,00 гривень (т.2, а.с.249);

- видаткова накладна №2-07 від 30.07.2009 року на суму1840,20 гривень, у тому числі ПДВ 306,70 гривень (т.2, а.с.250);

- видаткова накладна №2-9 від 30.07.2009 року на суму 11041,92 гривень, у тому числі ПДВ 1840,32 гривень (т.3, а.с.1);

- видаткова накладна №2-10 від 04.08.2009 року на суму 3880,00 гривень, у тому числі ПДВ 646,67 гривень (т.3, а.с.2);

- видаткова накладна №2-010 від 03.08.2009 року на суму 1840,32 гривень, у тому числі ПДВ 306,72 гривень (т.3, а.с.3);

- видаткова накладна №2-0012 від 31.07.2009 року на суму 15902,40 гривень, у тому числі ПДВ 2650,40 гривень (т.3, а.с.4);

- видаткова накладна № 2-052 від 10.07.2009 року на суму 30194,90 гривень, у тому числі ПДВ 5032,50 гривень (т.3, а.с.5);

- видаткова накладна №17 від 29.12.2009 року на суму 12099,84 гривень, у тому числі ПДВ 2016,64 гривень (т.3, а.с.6);

- видаткова накладна № 2-00000001 від 25.11.2009 року на суму 13600,00 гривень, у тому числі ПДВ 2266,64 гривень (т.3 а.с.7);

Окрім того, ТОВ «Фірма «БАРС» було придбано у КП «Альянс» послуг (робіт) з установки та виготовленню віконних блоків з металопластику на суму 162145,20 гривень, у тому числі ПДВ 27024,20 гривень, про що свідчить акт приймання - передачі виконаних робіт №б/н від 31.08.2009 року (т.3, а.с.8).

Оплата придбаного товару на зазначену суму, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №147 від 12.08.2009 року на суму 30000,00 гривень; №150 від 17.08.2009 року на суму 50000,00 гривень; №1 від 08.09.2009 року на суму 50000,00 гривень; №12 від 18.09.2009 року на суму 32145,20 гривень.

Таким чином, матеріалами справи у повному обсязі підтверджується придбання товару та послуг у контрагента КП «Альянс» та подальше використання його у господарській діяльності.

Як свідчать надані документи, позивачем за період з 01.06.2010 року по 31.01.2011 року було придбано у ПП «Севелітстрой» автомобільні шини на загальну суму 1889694,75 гривень, у тому числі ПДВ 314949,13 гривень.

На підтвердження придбання та отримання товарів, а саме автошин у ПП «Севелітстрой» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- видаткова накладна № 622 від 09.06.2010 року на суму 80138,52 гривень, утому числі ПДВ 13356,42 гривень (т.2,а.с.12);

- податкова накладна № 622 від 09.06.2010 року на суму 80138,52 гривень, утому числі ПДВ 13356,42 гривень (т.2,а.с.56);

- видаткова накладна № 623 від 08.06.2010 року на суму 43258,80 гривень, у тому числі ПДВ 7209,80 гривень (т.2, а.с.13);

- податкова накладна № 623 від 08.06.2010 року на суму 43258,80 гривень, у тому числі ПДВ 7209,80 гривень (т.2, а.с.57);

- видаткова накладна № 624 від 15.06.2010 року на суму 11642,40 гривень, у тому числі ПДВ 1940,40 гривень (т.2, а.с.14);

- податкова накладна № 624 від 15.06.2010 року на суму 11642,40 гривень, у тому числі ПДВ 1940,40 гривень (т.2, а.с.58);

- видаткова накладна № 625 від 14.06.2010 року на суму 167067,77 гривень, у тому числі ПДВ 27844,63 гривень (т.2, а.с.15);

- податкова накладна № 625 від 14.06.2010 року на суму 167067,77 гривень, у тому числі ПДВ 27844,63 гривень (т.2, а.с.59);

- видаткова накладна № 626 від 24.06.2010 року на суму 167290,08 гривень, у тому числі ПДВ 27881,68 гривень (т.2, а.с. 16);

- податкова накладна № 626 від 24.06.2010 року на суму 167290,08 гривень, у тому числі ПДВ 27881,68 гривень (т.2, а.с. 60);

- видаткова накладна № 627 від 14.06.2010 року на суму 25224,00 гривень, у тому числі ПДВ 4204,00 гривень (т.2, а.с.17);

- податкова накладна № 627 від 14.06.2010 року на суму 25224,00 гривень, у тому числі ПДВ 4204,00 гривень (т.2, а.с.61);

- видаткова накладна № 628 від 17.06.2010 року на суму 53719,20 гривень, у тому числі ПДВ 8953,20 гривень (т.2, а.с.18);

- податкова накладна № 628 від 17.06.2010 року на суму 53719,20 гривень, у тому числі ПДВ 8953,20 гривень (т.2, а.с.62);

- видаткова накладна № 854 від 15.07.2010 року на суму 56007,00 гривень, у тому числі ПДВ 9334,50 гривень (т.2, а.с.19);

- податкова накладна № 854 від 15.07.2010 року на суму 56007,00 гривень, у тому числі ПДВ 9334,50 гривень (т.2, а.с.63);

- видаткова накладна № 1054 від 01.08.2010 року на суму 80696,28 гривень, у тому числі ПДВ 13449,38 гривень (т.2, а.с.20);

- податкова накладна № 1054 від 01.08.2010 року на суму 80696,28 гривень, у тому числі ПДВ 13449,38 гривень (т.2, а.с.64);

- видаткова накладна № 1055 від 01.08 2010 року на суму 280619,10 гривень, у тому числі ПДВ 46769,85 гривень (т.2, а.с.21);

- податкова накладна № 1055 від 01.08 2010 року на суму 280619,10 гривень, у тому числі ПДВ 46769,85 гривень (т.2, а.с.65);

- видаткова накладна № 1056 від 01.08.2010 року на суму 135633,88 гривень, у тому числі ПДВ 22605,65 гривень (т.2,а.с.22);

- податкова накладна № 1056 від 01.08.2010 року на суму 135633,88 гривень, у тому числі ПДВ 22605,65 гривень (т.2,а.с.66);

- видаткова накладна № 1492 від 01.10.2010 року на суму 38565,46 гривень, у тому числі ПДВ 6427,58 гривень (т.2, а.с.23);

- видаткова накладна № 2073 від 01.12.2010 року на суму 164644,87 гривень, у тому числі ПДВ 27440,81 гривень (т.2, а.с.24);

- податкова накладна № 2073 від 01.12.2010 року на суму 164644,87 гривень, у тому числі ПДВ 27440,81 гривень (т.2, а.с.68);

- видаткова накладна № 2231 від 01.12.2010 року на суму 38274,41 гривень, у тому числі ПДВ 6379,07 гривень (т.2, а.с.25);

- податкова накладна № 2231 від 01.12.2010 року на суму 38274,41 гривень, у тому числі ПДВ 6379,07 гривень (т.2, а.с.69);

- видаткова накладна № 218 від 31.01.2011 року на суму 62092,70 гривень, у тому числі ПДВ 10348,78 гривень (т.2, а.с.26);

- податкова накладна № 218 від 31.01.2011 року на суму 62092,70 гривень, у тому числі ПДВ 10348,78 гривень (т.2, а.с.70).

Оплата придбаного товару, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними платіжними дорученнями: (т.2, а.с.34-53): №385 від 23.07.2010 року на суму 80138,52 гривень; №384 від 23.07.2010 року на суму 43258,80 гривень; №383 від 23.07.2010 року на суму 116642,41 гривень; №382 від 23.07.2010 року на суму 167067,77 гривень; №386 від 23.07.2010 року на суму 18949,30 гривень; №397 від 29.07.2010 року на суму 148340,78 гривень; №381 від 23.07.2010 року на суму 25224,00 гривень; №380 від 23.07.2010 року на суму 53719,20 гривень; №447 від 16.09.2010 року на суму 225707,20 гривень; №437 від 06.09.2010 року на суму 61607,73 гривень; №494 від 26.10.2010 року на суму 209880,00 гривень; №507 від 11.11.2010 року на суму 25902,75 гривень; №546 від 01.12.2010 року на суму 106722,00 гривень; №547 від 01.12.2010 року на суму 9950,00 гривень; №551 від 03.12.2010 року на суму 55390,00 гривень; №565 від 22.12.2010 року на суму 350827,28 гривень; №624 від 01.03.2011 року на суму 28852,90 гривень; №712 від 26.05.2011 року на суму 9315,88 гривень.

Відповідно до вказаних платіжних доручень ТОВ «Фірма «БАРС» здійснено оплату за отриманий товар безпосередньо на користь ПП «Севелітстрой» на загальну суму 1758972,06 гривень,таким чином заборгованість перед ПП «Севелітстрой» склала 130722,69 гривень.

Згідно з договором поступки права вимоги №120 від 22.02.2012 року ПП «Севелітстрой» в рахунок погашення своєї заборгованості перед новим кредитором (ПП «Пан Буд») поступається правом вимоги за договором, складеним між первинним кредитором - ПП «Севелітстрой» та ТОВ «Фірма «БАРС» в сумі 130722,69 гривень.

На підставі договору поступки позивач здійснив оплату за придбаний товар у первинного кредитора ( ПП «Севелітстрой») новому кредитору (ПП «Пан Буд») в сумі 130722,69 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №956 від 05.03.2012 року.

Ввикористання ТОВ «Фірма «БАРС» придбаних у ПП «Севелітстрой» товарів у своїй господарської діяльності, а саме реалізація автошин покупцю ДАТ «Чорноморнафтагаз» з метою отримання підтверджується наступними документами:

- Видаткова накладна № РН-0000585 від 11.06.10 року (т.2, а.с.72);

- Видаткова накладна № РН-0000584 від 11.06.10 року (т.2, а.с.73);

- Видаткова накладна № РН-0000587 від 17.06.10 року (т.2, а.с.74);

- Видаткова накладна № РН-0000586 від 17.06.10 року (т.2, а.с.75);

- Видаткова накладна № 000-000671 від 29.06.10 року (т.2, а.с.76);

- Видаткова накладна № РН-0000598 від 17.06.10 року (т.2, а.с.77);

- Видаткова накладна № РН-0000659 від 21.06.10 року (т.2, а.с.78);

- Видаткова накладна № РН-0000687 від 26.07.10 року (т.2, а.с.79);

- Видаткова накладна № РН-0000837 від 12.08.10 року (т.2, а.с.80);

- Видаткова накладна № РН-0000700 від 12.08.10 року (т.2, а.с.84);

- Видаткова накладна № РН-0000702 від 12.08.10 року (т.2, а.с.87);

- Видаткова накладна № РН-0000836 від 12.08.10 року (т.2, а.с.82);

- Видаткова накладна № РН-0000703 від 12.08.10 року (т.2, а.с.88);

- Видаткова накладна № РН-0000704 від 12.08.10 року (т.2, а.с.89);

- Видаткова накладна № РН-0000701 від 12.08.10 року (т.2, а.с.86);

- Видаткова накладна № РН-0000699 від 12.08.10 року (т.2, а.с.85);

- Видаткова накладна № РН-0001217 від 14.10.10 року (т.2, а.с.90);

- Видаткова накладна № РН-0001418 від 17.11.10 року (т.2, а.с.91);

- Видаткова накладна № РН-0001419 від 17.11.10 року (т.2, а.с.93);

- Видаткова накладна № РН-0001420 від 17.11.10 року (т.2, а.с.95);

- Видаткова накладна № РН-0001431 від 24.11.10 року (т.2, а.с.92);

- Видаткова накладна № РН-0001432 від 24.11.10 року (т.2, а.с.94);

- Видаткова накладна № РН-0000599 від 03.12.10 року (т.2, а.с.100);

- Видаткова накладна № РН-0000601 від 30.12.10 року (т.2, а.с.101);

- Видаткова накладна № РН-0000600 від 30.12.10 року (т.2, а.с.102);

- Видаткова накладна № РН-0000627 від 01.12.10 року (т.2, а.с.103);

- Видаткова накладна № РН-0000835 від 12.09.10 року (т.2, а.с.81);

- Видаткова накладна № РН-0000838 від 12.12.10 року (т.2, а.с.83);

- Акт прийому-передачі від 15.09.10 року ТОВ «Барс» з ДАТ «Чорноморнафтагаз» (т.2, а.с.97);

- Акт прийому-передачі від 31.12.10 року ТОВ «Барс» з ДАТ «Чорноморнафтагаз» (т.2, а.с.98);

- Видаткова накладна № РН-0001443 від 01.12.10 року(т.2, а.с.104);

- Видаткова накладна № РН-0001433 від 24.11.10 року(т.2, а.с.96).

Таким чином, матеріалами справи у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угоди з контрагентом ПП «Севелітстрой» та подальше використання товару та послуг у господарській діяльності.

Як свідчать надані документи, позивачем за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року було придбано у ТОВ «Бренд Строй» автомобільні шини та запасні частини для автомобілів на загальну суму 173149,66 гривень, у тому числі ПДВ 28858,27 гривень.

На підтвердження придбання зазначених тов.арів у ТОВ «Бренд Строй» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- видаткова накладна № 000-000672-995 від 29.07.2010 року на суму 51719,54 гривень, у тому числі ПДВ 8619,92 гривень (т.2, а.с.105);

- видаткова накладна № 141 від 01.11.2010 року на суму 56049,98 гривень, у тому числі ПДВ 9341,66 гривень (т.2, а.с.106);

- видаткова накладна № 2386 від 01.12.2010 року на суму 65380,14 гривень, у тому числі ПДВ 10896,69 гривень (т.2, а.с.107);

- податкова накладна №000001-995 від 27.07.2010 року на суму 51719,54 гривень, у тому числі ПДВ 8619,92 гривень (т.2, а.с.112);

- податкова накладна №141 від 01.11.2010 року на суму 56049,98 гривень, у тому числі ПДВ 9341,66 гривень (т.2, а.с.113);

- податкова накладна №2386 від 01.12.2010 року на суму 65380,14 гривень, у тому числі ПДВ 10896,69 гривень (т.2, а.с.114).

Оплата придбаного товару, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.2, а.с.108-111): №396 від 27.07.2010 року на суму 51723,46 гривень; №548 від 01.12.2010 року на суму 56050,00 гривень; №589 від 24.01.2011 року на суму 50000,00 гривень; №601 від 14.02.2011 року на суму 38000,00 гривень.

На підтвердження використання ТОВ «Фірма «БАРС» придбаних у ТОВ «Бренд Строй» товарів у своїй господарської діяльності, а саме реалізація покупцям з метою отримання доходу позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності(т.2, а.с. 183-204):

- видаткова накладна №2124 від 02.08.2010 року на суму 3845,52 гривень, у тому числі ПДВ 640,92 гривень;

- видаткова накладна № РН-0000677 від 01.07.2010 року на суму 3000,00 гривень, у тому числі ПДВ 500 ,00 гривень;

- видаткова накладна № РН-000681 від 08.07.2010 року на суму 5000,00 гривень, у тому числі ПДВ 833,33 гривень;

- видаткова накладна №РН-0000688 від 20.07.2010 року на суму 1719,98 гривень, у тому числі ПДВ 286,66 гривень;

- видаткова накладна №РН-0000684 від 16.07.2010 року на суму 495,00 гривень, у тому числі ПДВ 82,50 гривень;

- видаткова накладна №РН-0000685 від 16.07.2010 року на суму1620,00 гривень. У тому числі ПДВ 270,00 гривень;

- видаткова накладна №2124 від 02.08.2010 року на суму 5206,08 гривень, у тому числі ПДВ 867,68 гривень;

- видаткова накладна №0000680 від 05.07.2010 року на суму 9280,00 гривень, у тому числі ПДВ 1546,67 гривень;

- видаткова накладна №РН-0001440 від 25.11.2010 року на суму 7716,00 гривень, у тому числі ПДВ 1286,00 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001439 від 25.11.10 року на суму 4284,00 гривень, у тому числі ПДВ 714,00 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001438 від 10.11.10 року на суму 14400,00 гривень, у тому числі ПДВ 2400,00 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001437 від 25.11.10 року на суму 2510,00 гривень, у тому числі 418,33 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001435 від 25.11.10 року на суму 6288,00 гривень, у тому числі ПДВ 1048,00 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001436 від 25.11.10 року на суму 6456,00 гривень, у тому числі ПДВ 1076,00 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001427 від 19.11.10 року на суму 8620,00 гривень, у тому числі 1436,67 гривень;

- видаткова накладна № РН-0001434 від 18.11.10 року на суму 3280,00 гривень, у тому числі 546,67 гривень;

- видаткова накладна №331 від 06.12.2010 року на суму 4488,00 гривень, у тому числі ПДВ 748,00 гривень;

- видаткова накладна №РН-0001446 від 06.12.2010 року на суму 3070,00 гривень, у тому числі ПДВ 511,67 гривень;

- видаткова накладна № РН-0000555 від 11.12.10 року на суму 5200,00 гривень, у тому числі ПДВ 866,67 гривень;

- видаткова накладна №РН-000554 від 13.12.2010 року на суму 2200,00 гривень,у тому числі 366,67 гривень;

- видаткова накладна №РН-000595 від 17.12.2010 року на суму 6284,00 гривень, у тому числі ПДВ 1047,33 гривень;

- видаткова накладна №РН-0000596 від 17.12.2010 року на суму 1408,99 гривень, у тому числі ПДВ 234,83 гривень;

- видаткова накладна № РН-000597 від 24.12.10 року на суму 6200,00 гривень, у тому числі ПДВ 1033,33 гривень;

- видаткова накладна №РН-000556 від 24.12.2010 року на суму 6172,00 гривень, у тому числі ПДВ 1028,67 гривень;

- видаткова накладна №РН-000629 від 31.12.2010 року на суму 4400,00 гривень, у тому числі 733,33 гривень;

- видаткова накладна №РН-000628 від 31.12.2010 року на суму 1092,00 гривень, у тому числі ПДВ 182,00 гривень;

- видаткова накладна №РН-331 від 06.12.2010 року на суму 36701,52 гривень, у тому числі ПДВ 6116,92 гривень.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

Стосовно визначення валових витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС", суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем в ньому не зазначено жодної інформації стосовно використання в господарській діяльності позивача придбаних товарів та послуг, що свідчить про відсутність підстав для визнання валових витрат завищеними за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року в загальному розмірі 1933155,00 гривень.

Разом з тим, відповідач не робить висновку про завищення валових доходів при використанні таки витрат та за операціями з реалізації товарів ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та КП «Альянс», що робить його висновки про фіктивність операцій неспроможними.

Окрім того, ДПІ у м. Сімферополі взагалі не розглядались наслідки здійснених господарських операцій, а саме: питання руху активів, змін в структурі зобов'язань та власному капіталі підприємства

Стосовно висновків відповідача, що усі операції купівлі-продажу між позивачем та контрагентами ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та КП «Альянс» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В 2009-2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В 2011 році набув чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від ПП «Севелітстрой», КП «Альянс, ТОВ «Бренд Строй» товарів, використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Фірма «БАРС», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих від ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй» товарів, та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 20.03.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро». Згідно з висновком 103/13 судово-економічної експертизи від 26.07.2013 року, що проведена судовим експертом Філенко А.С. (т.1, а.с. 116-148) висновки акту ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 6874/22-8 від 05.10.2012 року, щодо заниження податку на прибуток на суму 600878,25 гривень, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 68707,00 гривень, а також заниження податку на додану вартість у загальній сумі 402819,25 гривень, первинними документами податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Фірма «БАРС» не підтверджується.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями з КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» та ТОВ «Бренд Строй» підтверджується:

- видатковими накладними, а саме отримання товарів та за липень, листопад, грудень 2009 року від КП Альянс на суму 94796,00 гривень, у тому числі ПДВ 15799,34 гривень, отримання товарів від ПП «Севелітстрой» за період з 01.06.2010 року по 31.01.2011 року на загальну суму 1889694,75 гривень, у тому числі ПДВ 314949,13 гривень, отримання товарів від ТОВ «Бренд Строй» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на суму 173149,66 гривень, у тому числі ПДВ 28858,27 гривень.

- актом приймання - передачи виконаних робіт №б/н від 31.08.2009 року, а саме отримання у КП «Альянс» послуг (робіт) з установки та виготовленню віконних блоків з металопластику на суму 162145,20 гривень, у тому числі ПДВ 27024,20 гривень;

- податковими накладними, а саме придбання товарів за липень, листопад, грудень 2009 року від КП Альянс на суму 94796,00 гривень, у тому числі ПДВ 15799,34 гривень, придбання придбання у КП «Альянс» послуг (робіт) з установки та виготовленню віконних блоків з металопластику на суму 162145,20 гривень, у тому числі ПДВ 27024,20 гривень, придбання товарів від ПП «Севелітстрой» за період з 01.06.2010 року по 31.01.2011 року на загальну суму 1889694,75 гривень, у тому числі ПДВ 314949,13 гривень, придбання товарів від ТОВ «Бренд Строй» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на суму 173149,66 гривень, у тому числі ПДВ 28858,27 гривень.

- виписками банку, платіжними дорученнями, а саме оплата ТОВ «Фірма «БАРС» за товари та послуги отримані від КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй».

Суд, дослідивши даний висновок № 103/13 від 26.07.2013 року судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (перевірялася правильність арифметичних підрахунків і виведених підсумків, визначалася відповідність ведення бухгалтерського та податкового обліку вимогам законодавчих та нормативних актів, дані первинних документів співставлялися з їх відображенням в бухгалтерському та податковому обліку платника), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №0010482204, №0010472204 та №0010492204 не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно повернути позивачу судові витрати в розмірі 2294,00 гривень.

В судовому засіданні 27.08.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 30.08.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року №0010482204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600878 (шістсот тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 25 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової від 23 листопада 2012 року №0010492204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС», про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 68707 (шістдесят вісім тисяч сімсот сім) гривень 00 копійок.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року №0010472204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 402819 (чотириста дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень 25 копійок.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.