Ухвала суду № 33823819, 01.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/992/13-ц Головуючий у І інстанції Каліновська А.В. Провадження № 22-ц/780/4077/13 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 44 01.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

26 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Київської області про зобов"язання вчинити певні дії,

встановила:

У травні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила забов'язати Миронівську міську раду Київської області здійснити приватизацію земельної ділянки площею 0,1800 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя обґрунтовував свої висновки тим, що дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, відповідно до вимог ст. ст. 17, 18 КАС України розгляд даної справи відноситься до компетенції адміністративного суду та проводиться в порядку адміністративного судочинства.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За правилами ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно роз'яснень п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 року № 3 земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Як убачається з позовної заяви, між сторонами виник спір щодо невирішення чи відмови Миронівської міської ради у передачі позивачці спірної земельної ділянки у власність. Тобто, спір виник щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав позивачки, що виникають із земельних відносин, які регулюються ст. ст. 116, 118 ЗК України, і який відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України розглядається в порядку цивільного судочинства.

Суддя при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі не звернув уваги на зазначені обставини та вимоги закону і дійшов безпідставного висновку про те, що дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді