Ухвала суду № 33823467, 02.04.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5424/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2013 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Таврика» про визнання договору банківську вкладу недійсним, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ПАТ «Банк Таврика» про визнання договору банківську вкладу недійсним.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Окрім цього відповідно до ч. 5 вищевказаної статті до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір, як за позовну заяву, що містить позовні вимоги немайнового характеру, на підтвердження чого було надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 114,70 грн. Однак відповідно до позовних вимог, які вказані в прохальній частині позовної заяви останній просить визнати договір банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника BN №002366 від 02.07.2012 року недійсним та таким, що укладений під впливом обману та визнати зарахування коштів у сумі 12000 євро 02.07.2012 р. по фінансовому документу №23D_59 від 02.07.2012 р. строковим договором простого депозитного банківського вкладу, укладеного між ПАТ «Банк Таврика» та ОСОБА_1.

У відповідності до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Керуючись ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Всупереч вищенаведеному слід зазначити, що позивач при пред'явленні вищевказаних вимог вказує, що порушенні його права відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно Закону України "Про захист прав споживачів " від 12.05.1991 року за №1023-Х11 регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Таким чином, у випадку якщо позивач вважає, що порушенні його права, як споживача, тоді відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.96 р. заява по захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ЦПК України щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилось; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги з відповідними розрахунками і обґрунтуваннями, на докази, що підтверджують позов.

Предметом даного спору є надання відповідачем послуг спрямованих на придбання позивачем товару, укладення відповідного договору, яким на думку позивача йому спричинено збитки, обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує про те, що укладений договір є недійсним з посиланням на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та на ст.. 230 ЦК України.

Разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає реалізацію захисту прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення шкоди.

Так, позивачу необхідно було вказати, які саме права споживача порушені ПАТ «Банк Таврика», яку інформацію, яку б мали надати не надали позивачу при укладанні договору, вимоги позову привести у відповідність до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», уточнити обґрунтування та вимоги, які випливають із договірних правовідносин.

В даному випадку позивач звертається до суду з позовними вимогами майнового характеру, а саме про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину про визнання зарахування коштів строковим договором депозитного банківського вкладу, разом з тим взагалі їх необгрунтовуючи.

Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, які регулюються договором, укладеним між ними та загальними нормами зобов'язального права ЦК України.

До таких правовідносини Закон України "Про захист прав споживачів" не може застосовуватися, а тому посилання позивача на норми ст.1, 4 зазначеного закону як на правову підставу заявлених ним вимог та на підставу звільнення від сплати судового збору є помилковими.

Враховуючи вищевикладене слід звернути увагу позивача на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3.7 ст. 4 зазначеного закону розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайного характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м.Ужгород , МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до законодавства України, а саме визначити ціну позову, в національній валюті та сплатити 1 відсоток від ціни позову, але не більше 3441 грн.

Окрім цього слід зазначити, що позовна заява містить виправлення в прохальній частині, а саме в частині зарахування коштів (сума).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 119, ст. 121 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Таврика» про визнання договору банківську вкладу недійсним - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 18 квітня 2013 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.