Рішення № 33822619, 25.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14757/13 25.09.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 266, 27 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі-відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 266, 27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № INMKIIS100221 від 30.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 19.08.2013 року справу № 910/14757/13 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. справу було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 25.09.2013 р.

27.08.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист №7/2-28/22723 від 21.08.2013 р. в додатку до якого надається інформація стосовно Полісу №ВЕ/3096553.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. справу було передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. у зв'язку із поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. справу було прийнято до провадження суддею Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 25.09.2013 р.

За результатом повторного автоматичного розподілу справ, який проведено 24.09.2013 р. у зв'язку із обранням судді Шаптала Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, матеріали справи № 910/14757/13 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Бондарчук В.В., розгляд справи призначено на 25.09.2013 р.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, однак про дату, час та місце слухання справи були повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», назву якого відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом №1/201 замінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», та Степульонком Сергієм Гнатовичем укладено договір страхування неземного транспорту № INMKIIS100221, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ 0194 ВО.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 14.10.2010 р. на пр-ті Правди в м. Дніпропетровську, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ 0194 ВО, під керуванням Степульонка С.Г. та автомобіля КАМАЗ 5312, державний номер АЕ 2892 АС під керуванням Надтоки С.І.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» автомобіль ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ 0194 ВО.

У відповідності до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2010 р. Надтоку С.І. визнано винним у скоєні правопорушення, що сталось 14.10.2010 р. на пр-ті Правди в м. Дніпропетровську за участю автомобілів ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ 0194 ВО та автомобіля КАМАЗ 5312, державний номер АЕ 2892 АС.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту №1952-10-Л від 25.10.2010 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ 0194 ВО склала 6 409, 27 грн.

03.11.2010 р. позивачем було складено страховий акт № И-7304, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 6 266, 27 грн.

Відповідно до зазначених вище звіту та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 6 266, 27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2682 від 08.11.2010 р. (оригінал - у матеріалах справи).

Обгрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ0194ВО, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу КАМАЗ 5312, державний номер АЕ2892АС застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом № ВЕ/3096553, а також з огляду на те, що водія автомобіля КАМАЗ 5312, державний номер АЕ2892АС визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу в розмірі 6 266, 27 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Надтоки С.І. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля КАМАЗ 5312, державний номер АЕ2892АС була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом № ВЕ/3096553.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням Степульонком С.Г. автомобіля ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ0194ВО у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля автомобіля ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ0194ВО, було сплачено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» на підставі договору страхування.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля ГАЗ 2705-414 ЗНГ, державний номер АЕ0194ВО, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 28.08.2012 р. у справі №23/279.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд.40, ідентифікаційний код - 20602681), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.32, ідентифікаційний код - 33248430) 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) грн. 27 коп. - страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 27.09.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.