Рішення № 33822556, 23.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2013 р.Справа № 916/1939/13

За позовом: Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю;

до відповідачів: 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укралкотрейд";

2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО";

про стягнення 47 569, 15 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Румянцев О.С. - довіреність № 5 від 08.01.2013 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укралкотрейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО", в якій просить стягнути солідарно з відповідачів основний борг у розмірі 35 537,87 грн., пеню у розмірі 2 285,14 грн., штраф у розмірі 3 553,79 грн., 40 % річних у розмірі 6 192,35 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" умов укладеної між сторонами по справі Дистриб'юторської Угоди №777 від 26.12.2011р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлену продукцію, а також невиконання ТОВ "ВИН АГРО", як поручителем, грошових зобов'язань за ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд", що виникли з названої дистриб'юторської угоди.

Одночасно із позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд", а також рухоме та нерухоме майно ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд".

Ухвалою суду від 24.07.2013р. було порушено провадження у справі № 916/1939/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засідання 21.08.2013 р. судом у задоволенні клопотання про забезпечення позову було відмовлено, оскільки позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не було надано доказів сплати судового збору, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укралкотрейд", у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал за юридичною адресою підприємства (а.с.36,43), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО", у судові засідання також не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (а.с.34,42), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 р. між НВП "НИВА" у вигляді ТОВ (Компанія) та ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" (Дистриб'ютор) було укладено Дистриб'юторську Угоду № 777, відповідно до якої Компанія зобов'язується передати, а Дистриб'ютор прийняти та оплатити продукцію у відповідності до умов даної угоди. Угода вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2011 р. (п. 11.1. Угоди). Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Угоди не менше ніж за один місяць до спливу строку його дії Угода пролонгується на той же строк (п. 11.2. Угоди) (а.с.15-21).

Відповідно до п. 1 Угоди кількість та асортимент продукції, поставленої по даній Угоді, визначається сторонами в товарних накладних, які є невід'ємною частиною даної Угоди. Загальний асортиментний список продукції, що продається, зазначений у додатках до Угоди, які є його невід'ємною частиною. Сумою Угоди є сума всіх поставок.

Датою отримання продукції є дата приймання продукції на склад дистриб'ютора. Факт отримання продукції на склад Дистриб'ютора підтверджується відмітками на товаросупровідних документах (ТТН, видаткові накладні, тощо), після приймання продукції Компанії на склад Дистриб'ютора претензії по кількості та якості не приймаються (п. 4.9.3. Угоди).

Згідно п. 4.9.4. право власності на поставлену продукцію переходить до Дистриб'ютора після фактичного отримання продукції, про що останнім ставиться відповідна відмітка у накладній на отримання продукції.

Відповідно до п. 6.1. Угоди Компанія надає Дистриб'ютору відстрочку платежу не більше ніж на 45 календарних днів з моменту отримання продукції Дистриб'ютором.

Оплата за продукцію здійснюється Дистриб'ютором шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Компанії (п. 6.2. Угоди).

26.12.2011р., у якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укралкотрейд" за дистриб'юторською угодою № 777, між НВП "НИВА" у вигляді ТОВ (Кредитор) та ТОВ "ВИН АГРО" (Поручитель) було укладено Договір поруки № 0126/11, відповідно до якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за належне виконання ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" його зобов'язань, що виникли з пунктів 1.1., 6.1., 7.1. Дистриб'юторської Угоди № 777 від 26.12.2011р.

Відповідно до п.1.3. Договору поруки у разі невиконання ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" зобов'язань по п. 1.1., 6.1., 7.1. Дистриб'юторської Угоди № 777 від 26.12.2011р. Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором солідарно.

Поручитель відповідає перед Кредитором по заборгованості по вказаному договору у розмірі не більше 50 000 грн. (п. 1.4. Договору Поруки).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Дистриб'юторської Угоди НВП "НИВА" у вигляді ТОВ було поставлено ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" продукцію на загальну суму 35 537,87 грн., що підтверджується видатковою накладною (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" не розрахувалось за поставлену продукцію, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі (35 537,87 грн.).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки при настанні у Боржника строку оплати по договору та невиконанні Боржником своїх зобов'язань по вказаному договору в частині оплати, Кредитор повідомляє про це Поручителя.

Згідно з п. 2.2 Договору поруки поручитель зобов'язаний у триденний термін з моменту отримання повідомлення від Кредитора виконати вимоги Кредитора по даному договору шляхом перерахування суми вимоги на рахунок Кредитора, вказаний у повідомленні.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2013р. позивачем було вручено ТОВ "ВИН АГРО" вимогу про сплату останнім у триденний термін з моменту отримання цієї вимоги заборгованості ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" у розмірі 35 537,87 грн. Однак, зазначена вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачі, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надали.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення солідарно з боржника - ТОВ "Торговий дім "Укралкотрейд" та поручителя - ТОВ „ВИН АГРО" суми основного боргу у розмірі 35 537,87 грн. цілком обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів пені у розмірі 2 285,14 грн. та 40 % річних у розмірі 6 192,35 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. Угоди у разі порушення строків оплати/поставки товару, винна сторона сплачує, зокрема, пеню у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення. Крім того, за порушення виконання грошових зобов'язань Дистриб'ютор зобов'язаний сплатити Компанії 40 % річних від простроченої суми платежу.

Між тим, відповідно до ст.343 ГК України та ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996р. пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого нарахування.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені та 40% річних, наведений позивачем у позовній заяві, вважає розрахунок НВП "НИВА" у вигляді ТОВ вірним та вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги про стягнення штрафу у сумі 3 553,79 грн., суд вказує наступне.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до ст. 82 та ст. 111-28 ГПК України, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 7.1. Угоди у разі порушення строків оплати/поставки товару, винна сторона сплачує, зокрема, штраф 10% від вартості кожної неоплаченої/непоставленої партії товару. Вказана умова включена до договору за погодженням обох сторін.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, з урахуванням наявності факту прострочення оплати, суд вважає розрахунок позивача вірним та вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, а також, приймаючи до уваги стягнення з відповідача пені та 40% річних, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді штрафу до 2 000 грн.

Приймаючи до уваги, що спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій відповідачів, витрати по сплаті судового збору покладаються солідарно на відповідачів, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укралкотрейд" (62459, Харківська область, с.Ржавець, вул. Калініна, 36, код ЄДРПОУ 37846710) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (65101, м. Одеса, вул. 25-Чапаївської дивізії, 6-В, код ЄДРПОУ 34253750) основний борг у розмірі 35 537 /тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім/ грн. 87 коп., пеню у розмірі 2 285 /дві тисячі двісті вісімдесят п'ять/ грн. 14 коп., 40 % річних у розмірі 6 192 /шість тисяч сто дев'яності дві/ грн. 35 коп., штраф у розмірі 2 000 /дві тисячі/ грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.09.2013 р.

Суддя Щавинська Ю.М.