Рішення № 33822499, 17.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 911/3182/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

про стягнення 46173,03 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Стамбурська І.О. (довіреність №556 від 6 серпня 2013 року);

від відповідача: Корчук І.І. (довіреність №472/03-УРБ-12 від 3 жовтня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - відповідач) про стягнення 46173,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №1575 від 30 травня 2008 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 42417,50 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 3125,48 грн. та 3% річних в розмірі 627,55 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15 серпня 2013 року та призначено справу до розгляду на 4 вересня 2013 року.

У судовому засіданні 4 вересня 2013 року оголошено перерву до 17 вересня 2013 року.

17 вересня 2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 32417,50 грн. основного боргу, 3125,48 грн. пені та 630,05 грн. 3% річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

17 вересня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) 30 травня 2008 року укладено договір поставки за №1575.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно пункту 2.10 договору передача товару постачальником і його прийняття покупцем здійснюється на підставі товарної накладної (товарно-транспортної накладної).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що оплата за товар провадиться протягом 60 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до пункту 7.2 договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно пункту 11.1 договору договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення поточного календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

Судом встановлено, що станом на день прийняття рішення у справі жодною із сторін не було виявлено бажання про розірвання даного договору, отже, даний договір вважається таким, що не припинив свою дію.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52933,18 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 23-30), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Судом встановлено, що товар, який було поставлено відповідачу на підставі зазначених накладних поставлявся позивачем на умовах договору №1575 від 30 травня 2008 року, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (том 1, а.с. 17-22).

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, в результаті чого, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 32417,50 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 32417,50 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, визначений позивачем, складає 3125,48 грн.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 2806,82 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 630,05 грн.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 562,58 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код 34761734) - 32417 (тридцять дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 50 коп. заборгованості, 2806 (дві тисячі вісімсот шість) грн. 82 коп. пені, 562 (п'ятсот шістдесят дві) грн. 58 коп. 3% річних та 1702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 13 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 20 вересня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.