Рішення № 33822376, 26.09.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2013 р. Справа № 902/1247/13

Провадження № 16/902/63/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Луксор", м.Дніпропетровськ

до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", м.Хмільник Вінницької області

про стягнення 87338,58 грн. заборгованості згідно договору про закупівлю товарів

За участю представників:

позивача - Біленко М.С. (довіреність від 01.02.2012; адвокатське посвідчення №1252);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Українсько-Білоруське товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Луксор" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" 87338,58 грн заборгованості згідно договору про закупівлю товарів №59 від 03.03.2011 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.09.2013 року порушено провадження у справі №902/1247/13 з призначенням судового засідання на 26.09.2013.

26 вересня 2013 року позивачем до суду подано, крім інших документів, обопільно підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 20 травня 2013 року, в якому відповідач фактично визнав заборгованість перед ПАТ "Шаргородський маслозавод".

В судовому засіданні (26 вересня 2013 року) представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, заявлених у позові.

Відповідач на визначену судом дату (26 вересня 2013 року) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема підписом уповноваженої особи від 12.09.2013 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №22000 1236329 6.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Суд також зауважує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень жодного разу не скористалась, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 березня 2011 року між приватним акціонерним товариством "Шаргородський маслозавод" та Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) №59, відповідно до якого товариство зобов'язалось у 2011 році поставити санаторію молочні продукти, зазначені в документації з конкурсних торгів, а останній - прийняти і оплатити ці товари згідно накладних (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: масло вершкове 72,7 відсоткове - 8000 кг, кефір 2,5 відсотковий (в стаканчиках 200г) 30000 кг, молоко 2,5 відсоткове - 60000 кг.

Четвертим розділом Договору сторони визначили порядок здійснення оплати.

Так, відповідно до п.4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами накладної або поетапної оплати замовником поставлених товарів протягом 120 днів після дня отримання товарів.

До рахунка додаються: накладна, сертифікат (п.4.2. договору).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів - наступний день після отримання замовлення. Місце поставки (передачі) товарів - їдальня санаторію (п.п. 5.1., 5.2. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.7.1. договору).

На виконання умов укладеного правочину приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод" за період з червня 2011 року по жовтень 2012 року поставило відповідачу продукцію на загальну суму 369031,20 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, актом звірки взаєморозрахунків сторін тощо.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 87338,58 грн. Погоджуючись з боргом в зазначеному розмірі Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" був направлений на адресу ПАТ "Шаргородський маслозавод" лист №256 від 20.05.2013, яким надано згоду на уступлення права вимоги згідно договору №59 від 03 березня 2011 року.

21 травня 2013 року між приватним акціонерним товариством "Шаргородський маслозавод" та Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Луксор" було укладено договір №21/05-12 "про переведення (уступку) права на отримання заборгованості". За умовами п.1.2, п. 1.3 вказаного договору позивач набув право вимагати від відповідача сплати суми основної заборгованості за договором та стягнення санкцій та збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №59 від 03.03.2011 року.

28 травня 2013 року між Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Луксор" та Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" укладено додаткову угоду до договору про закупівлю товарів №59 від 03.03.2011, відповідно до якої останній зобов'язався сплатити всю фактичну суму заборгованості в рамках даного договору на умовах, що передбачені договором, новому кредитору - Українсько-Білоруському товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Луксор".

26 липня 2013 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 87338,58 грн, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення. Зазначені обставини спонукали позивача до звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склались правовідносини купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач заборгував за отриманий товар 87338,58 грн.

В силу ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем не надано документів на підтвердження погашення заборгованості згідно договору №59 від 03 березня 2011 року в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 87338,58 грн боргу підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (22000, м.Хмільник, вул.1-го Травня, буд.39; код ЄДРПОУ 08482599) на користь Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Луксор" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Плеханова, 15-Б; код ЄДРПОУ 24613753) 87338,58 грн боргу, 1746,77 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 01 жовтня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - Українсько-Білоруському ТОВ "Фірма "Луксор" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Плеханова, 15-Б);

3 - відповідачу - Центральному військовому клінічному санаторію (22000, м.Хмільник, вул.1-го Травня, буд.39)