Ухвала суду № 33820909, 24.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 2а-2679/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Турецька І.О.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області від 16.02.2012 р. № 0000192301. Стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм" судовий збір в сумі 308 грн. 49 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ритм" зареєстроване як юридична особа 03.12.1998 р. Білозерською райдержадміністрацією, із 18.12.1998 р. перебуває на обліку платників податків та зареєстрований платником ПДВ.

Позивачем було подано до ДПІ у Білозерському районі декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, у якій до складу податкового кредиту включено ПДВ у сумі 20564,88 грн. по господарським операціям із ПВКП "Аверс".

ДПІ у Білозерському районі проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ритм" з питань правомірності відображення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПВКП "Аверс" за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.02.2012 р. № 34/23-020/24751975.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. п. 198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємство зависило податковий кредит на 20564,88 за серпень 2011 року;

2. ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ "Ритм" при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України. Податковий кредит, сформований за рахунок ПВКП "Аверс" за період: серпень 2011 року є недійсним.

Під час проведення перевірки ревізором був використаний акт ДПІ у м.Херсоні від 15.11.2011 р. № 3899/23-2/24948399 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПВКП "Аверс" (код 24948399) з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2011 року".

Вказаним актом встановлено відсутність у постачальників ПВКП "Аверс" - ПП "Євро-Трейдинг" та ТОВ "Компанія Тегра" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, а тому по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників: ПП "Євро-Трейдинг" та ТОВ "Компанія Тегра" на адресу ПВКП "Аверс" та далі на контрагентів-покупців: СТОВ "Золота балка", ДСП "Агро-Форум-2", ТОВ "Мельхіор-Агро", ФГ "Магнум", СПП "Степове", ТОВ "Ритм" не встановлено руху фактичного товару та операцій з даним товаром.

В суді першої інстанції представник відповідача підтвердила, що податковим органом зроблено висновок, що оскільки всі угоди контрагента позивача ПВКП "Аверс" за серпень 2011 р. визнані нікчемними, відповідно нікчемною є і угода із ТОВ "Ритм". А тому позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 20564,88 грн. по постачальнику ПВКП "Аверс", що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі висновків акту перевірки ТОВ "Ритм" ДПІ у Білозерському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 16.02.2012 р. № 0000192301.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини між ТОВ "Ритм" та ПВКП "Аверс" виникли на підставі договору купівлі-продажу № 53 від 08.06.2011 р.

Договором передбачено, що постачальник (ПВКП "Аверс") зобов'язується поставити покупцю (ТОВ "Ритм") нафтопродукти - дизельне паливо, бензин, а покупець зобов'язується оплатити товар.

Відповідно до даного договору ПВКП "Аверс" продало ТОВ "Ритм" у серпні 2011 року нафтопродукти (дизпаливо), виписані видаткові накладні № РН-0000285 від 04.08.2011 p., № РН-0000281 від 12.08,2011 p., № РН-0000314 від 30.08.2011 р. та податкові накладні № 4 від 04.08.2011 p., № 14 від 12.08.2011 p., № 36 від 30.08.2011 p., на підставі яких ТОВ "Ритм" до складу податкового кредиту серпня 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 20564,88 грн.

Нафтопродукти були отримані ОСОБА_4 згідно довіреностей № 41 від 28.07.2011 p., № 43 від 12.08.2011 p., № 47 від 30.08.2011 р.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями № 2D від 12.08.2011 p., № 1D від 22.08.2011 p., № 1D від 23.08.2011 p., № 1D від 25.08.2011 p., № 1D від 30.08.2011 p., № 1D від 07.09.2011 p., № 1D від 09.09.2011 p. із відміткою банку про перерахування коштів.

Нафтопродукти, отримані від ПВКП "Аверс" за договором купівлі-продажу, в подальшому були реалізовані ТОВ "Ритм" кінцевим споживачам через АЗС 210 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, що належить ТОВ "Ритм" згідно свідоцтва про право власності від 25.12.2006 p., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13055401 від 26.12.2006 р.

Факт надходження та реалізації нафтопродуктів підтверджується журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС та змінними звітами АЗС за серпень 2011 р.

Договір № 9 про надання транспортних послуг від 04.01.2011 p., укладений між ТОВ "Ритм" (замовник) та ФОП ОСОБА_5.

ФОП ОСОБА_5 має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на здійснення вантажних перевезень автомобільним транспортом, строк дії - до 02.10.2012 р.

На підставі даного договору було здійснено перевезення нафтопродуктів від ПВКП "Аверс" до ТОВ "Ритм". Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними № 285 від 04.08.2011 p., № 281 від 12.08.2011 p., № 314 від 30.08.2011 р. Перевезення здійснювалось автомобілем НОМЕР_2, яку ФОП ОСОБА_5 використовує на підставі безстрокової довіреності, виданої власником ОСОБА_6

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7, який працює водієм у ФОП ОСОБА_5, вказав на те, що ним особисто протягом уже декілька років здійснювалося перевезення нафтопродуктів для ТОВ "Ритм". Нафтопродукти забиралися з бази на вул. Р.Люксембург в м. Херсоні та доставлялися на АЗС в с. Чорнобаївка, що належить ТОВ "Ритм".

Свідок ОСОБА_8 (директор ПВКП "Аверс") в суді першої інстанції пояснив, що з ТОВ "Ритм" співпрацює біля 5 років. З даним товариством укладався договір купівлі-продажу нафтопродуктів. Підтвердив, що дійсно у серпні 2011 року ТОВ "Ритм" придбало нафтопродукти, були виписані видаткові та податкові накладні.

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні від 15.11.2011 р. № 3899/23-2/24948399 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП "Аверс" на стр.17 зазначено, що ПВКП "Аверс" у декларації ПДВ за серпень 2011 р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у сумі 20564,88 грн., що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у контрагентів постачальника позивача у 2 ланцюгу необхідних умов для здійснення господарської діяльності, є необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента - ПВКП "Аверс".

Факт того, що ПВКП "Аверс" на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у м. Херсоні у акті від 15.11.2011 р. № 3899/23-2/24948399.

В ЄДРПОУ відсутній запис про відсутність ПВКП "Аверс" за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у Білозерському районі не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПВКП "Аверс" на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПВКП "Аверс", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ПВКП "Аверс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПВКП "Аверс" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Білозерському районі не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПВКП "Аверс" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПВКП "Аверс" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у Білозерському районі у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч.1-6 ст.203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 5 статі 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Вказуючи на порушення позивачем ч.5 ст.203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ПВКП "Аверс" під час вчинення правочина (підписання угоди) не мали наміру щодо його реального виконання.

Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у Білозерському районі у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договору вже після його укладення, не зупиняючись на меті укладення договору.

Податковим органом у акті перевірки визнано виконання умов договору зі сторони позивача - оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.

Оскільки нікчемність вчиненого позивачем правочина з ПВКП "Аверс" по купівлі-продажу нафтопродуктів відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ у Білозерському районі про нікчемність правочину є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Ритм".

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 107), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі № 2а-2679/12/2170, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя І.О. Турецька