Ухвала суду № 33820681, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6943/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтика Україна Лтд», звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 № 0027831504 про сплату штрафу за платежем "Податок на прибуток" в сумі 14 023, 70 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 09.11.2012 року № 0027831504 про сплату штрафу за платежем «податок на прибуток» в сумі 14 023,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтика Україна Лтд» зареєстровано у Печерському районі м. Києва 20.10.2000 року за № 10681200000002757, та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе 1-3, приміщення 32.

09.11.2012 року була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика Україна Лтд» (ЄДРПОУ 31110576), з питань своєчасності сплати податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року

На підставі вказаної перевірки та відповідно до вимог п.п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПКУ складено акт № 2701/15-4 та встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання на прибуток протягом 3 днів на суму 140 237, 00 грн., що тягне за собою санкції встановлені ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 2701/15-4 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 09.11.2012 року № 0027831504, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 14 023 грн. 70 кой. за платежем податок на прибуток.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0027831504 у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Відповідач своїм Рішенням про результати розгляду заперечення до акта камеральної перевірки № 40554/10/15-410 від 20.11.2012 року залишив вказаний акт без змін підтримуючи висновки, зроблені в ньому, та вказуючи на неправомірність прострочення сплати податку на прибуток підприємства.

Рішенням Державної податкової служби у місті Києві № 1676/10/12-4-09 від 19.02.2013 року та рішенням Міністерства доходів і зборів України № 1802/6/99-99-10-01-15 від 19.04.2013 року скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0027831504 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що задеклароване податкове зобов'язання в сумі 127 320 грн. сплачене позивачем вчасно та в повному обсязі, а розрахунки відповідача є хибними та сума штрафу зазначена в оскарженому податковому-повідомлені рішенні сплаті не підлягає

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.07.2012 року позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на прибуток за 1-е півріччя 2012 року, де у рядку 16 зазначена сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року 9247 гривень. Вказана сума сплачена у встановлені статтею 57 ПК строки, що не оспорюється відповідачем.

В цій же декларації у рядку 19 зазначена сума податку з доходів нерезидентів 267 605 гривень, утримана за 1-е півріччя 2012 року.

Відповідно до п. 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.»

Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги доводи позивача, що на відміну від податку на прибуток від господарської діяльності самого позивача, яка сплачується у строки визначені пунктом 57.1 Податкового кодексу, сума податку з доходів нерезидентів вноситься до бюджету не в строк, встановлений пунктом 57.1 ПК, а одночасно з виплатою такого доходу на користь нерезидента.

Так, згідно платіжних документів, поданих позивачем у суді першої інстанції, податок з доходів нерезидентів в сумі 267 605 гривень сплачено під час виплати доходу, тобто ще до подання декларації за 1 -е півріччя 2012 року. Таким чином, рядок 19 податкової декларації містить довідкові відомості про суму податку з доходів нерезидентів, яка утримується платником податків до подання декларації, в строк визначений пунктом 160.2 ПК, а не узгоджену суму грошового зобов'язання, яка вноситься до бюджету в строк, визначений пунктом 57.1 Податкового кодексу.

Разом з тим, сума податку з доходів нерезидентів 267 605 грн. нарахована і сплачена до бюджету у 1-му півріччі 2012 року наступним чином: 140 285 гривень у першому кварталі 2012 року, 127 320 гривень ( = 267 605 грн. - 140 285 грн.) - у другому кварталі 2012 року під час виплати доходів нерезиденту. Згідно затвердженої податковим органом форми декларації з податку на прибуток у рядку 17 декларації за 1-е півріччя 2012 року вказується сума податку з доходів нерезидентів за повне півріччя, а саме - 267 605 гривень. У рядку 18 цієї декларації мала бути зазначена сума податку з доходів нерезидентів утримана у 1 кварталі , а саме - 140 285 гривень. Відповідно рядок 19 декорації мав містити різницю цих значень - 127 320 гривень, суму податку з доходів нерезидентів лише за 2-й квартал 2012 року.

Але, незважаючи на те, що у поданій позивачем декларації рядок 18 не було заповнено, це не привело до викривлення узгодженої суми податкового зобов'язання за 2-й квартал 2012 року, яка вказується у рядку 16 податкової декларації.

Крім того, 22.08.2012 року позивачем подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 1-е півріччя 2012 року, в який виправлено інформаційні відомості рядків 18 і 19 (в частині податку з доходів нерезидентів, утриманих під час виплати) і ніяким чином не коригується сума узгодженого податкового зобов'язання за 1-е півріччя 2012 року, зазначена у рядку 16, яка вноситься в строки, визначені пунктом 57.1 ПК України.

Вказане підтверджує реальність справляння виплат до бюджету та свідчить про правдивість вказаних даних в поданій до відповідача уточненій податковій декларації з податку на прибуток підприємств від 22.08.2012.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками відповідача щодо прострочення на 3 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання та з самою сумою податкового зобов'язання в 140 237,00 грн. та зазначено, що контролюючим органом не була врахована уточнююча податкова декларація та зроблений хибний висновок щодо прострочення сплати податків та суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 24 вересня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.