Постанова № 33820404, 25.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" вересня 2013 р. № 2а- 820/6813/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін -Друк" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариства "Виробниче підприємство "Твін -Друк" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати не дійсним податкове повідомлення - рішення від 17 червня 2013р. № 0000532220 Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позову вказано, що податкове повідомлення - рішення № 0000532220 від 17 червня 2013 року винесене Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що Індустріальною МДПІ м. Харкова проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін -Друк" за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2013 № 2369/22-207/2345403 та якою встановлені порушення норм Податкового Кодексу України.

Судом встановлено, що працівниками Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка AT ВП «Твин Друк» (код ЄДРПОУ 23454034) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 28.05.2013 № 2369/22-207/23454034 та встановлені порушення:

1. п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.4 ст.138, п.140.2 ст.140.2; п.44.1 ст.144 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, е результаті чого встановлено заниження до сплати в бюджет податку на прибуток всього у сумі 308116 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 - 22614грн., за 3 квартал 2011 - 22614грн., за 4кв. 2011 -22614грн., за І кв. 2012 - 52729грн., за 2кв. 2012 - 48134грн., за 3кв. 2012 - 56521грн., за 4кв. 2012 -82890грн.

2. п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.4 ст.138, п.140.2 ст.140.2. п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення з податку на прибуток суму 98320 грн., тому числі: за 2 квартал 2011 - 98320 грн.

3. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлене заниження складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 471160,75 грн., у тому числі: січень 2012 року на суму - 53832,96 грн., за лютий 2012 року на суму - 15264 грн., за березень 2012 року на суму - 38122,26 грн., за травень 2012 року на суму 38204,03,0грн., за червень 2012 року на суму 32192 грн., за липень 2012 року на суму 28160,49 грн., за серпень 2012 року на суму 3931,54 грн., за вересень 2012 року на суму 76236,01 грн., за жовтень 2012 року на суму 57345,46 грн., за листопад 2012 року на суму - 73872,04 грн., за грудень 2012 року на суму - 54000 грн.

4. п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення складу податкового кредиту з податку на додану вартість всього у сумі 45957,53 грн., у тому числі: за лютий 2012 року на суму 648 грн., за березень 2012 року на суму - 5901,07 грн., за квітень 2012 року на суму - 3724,39 грн., за травень 2012 року на суму - 3333,4 грн., за червень 2012 року на суму - 3600,07 грн., за липень 2012 року на суму -1166,69 грн., за серпень 2012 року на суму - 2833,39 грн., за вересень 2012 року на суму 8866,84 грн., за жовтень 2012 року на суму 15883,68,0грн.

5. п.185.1 СТ.185, п.187.1 ст.187, п. 192.1 ст. 192, п.198.3, п.198.6- ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 517117 грн., у тому числі: січень 2012 року на суму - 53833 грн., за лютий 2012 року на суму - 15912 грн., за березень 2012 року на суму - 44023 грн. за квітень 2012 року на суму 3724 грн., за травень 2012 року на суму - 41537 грн., за червень 2012 суму 35792 грн., за липень 2012 року на суму - 29327 грн., за серпень 2012 року на суму - 6765 грн., за вересень 2012 року на суму - 85103 грн., за жовтень 2012 року на суму - 73229 грн., за листопад 2012 року на суму - 73872 грн., за грудень 2012 року на суму - 54000 грн.

AТ ВП «Твин Друк» надано заперечення від 05.06.2013 №17268/10 до акту перевірки з проханням розглянути заперечення та переглянути висновки акту перевірки із врахуванням викладених заперечень.

Розглянувши заперечення по акту перевірки та заслухавши представників AT ВП «Твін Друк», ознайомившись з матеріалами, які були надані додатками до заперечення, відповідачем було прийнято рішення, що висновки акту перевірки від 28.05.2013 № 2369/22-207/23454034 вважати наступними:

- порушено п.138.2 СТ.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, яке призвело до заниження до сплати в бюджет суми податку на прибуток на загальну суму 52755 грн., в тому числі за Ікв.2012 року у сумі - 14798 грн., за 2 кв.2012 року у сумі - 14629 грн., за Зкв.2012 року у сумі -2975 грн., за 4кв.2012 року у сумі -20353 грн.

- порушено п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, що привело до заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 рік у сумі 40828,11 грн., у тому числі за лютий 2012 року у сумі - 648 грн., за березень 2012 року у сумі - 5901,07 грн., за квітень 2012 року у сумі -3028,39 грн., за травень 2012 року у сумі - 3333,40 грн., за червень 2012 року - 3600,07 грн., за липень 2012 року у сумі - 1166,69 грн., за серпень 2012 року у сумі - 2833,39 грн., за вересень 2012 року у сумі 4433,42 грн., за жовтень 2012 року у сумі - 15883,68 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Індустріальної МДПІ м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 17 червня 2013р. № 0000532220 за платежем «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ з вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в сумі 51035,00 гри., з яких 40828,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 10207,00 грн. сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є твердження відповідача, викладене в акті перевірки, що Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області було отримано від Основ'янської ОДПІ акт від 09.08.2012 №559/22-207/31149933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкт господарювання ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", код ЄДРПОУ 31149933 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.», та акт від 21.02.2013 Ж-190/221/31149933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", код ЄДРПОУ 31149933 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень - листопад 2012 року.». Актами Основ'янської МДПІ встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій. Таким чином в акті зроблено висновок, що отримані товарно-матеріальні цінності не призначені для використання у господарській діяльності платника податку. Тому, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Від Чугуївської ОДПІ м. Харкова було отримано акт від 15.08.2012 року №190/2211/37283793 «Пре неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «ВЕГА МАКС» (код ЄДРПОУ 37283793) щодо підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 11.03.11 по 30.06.12». Актом Чугуївської ОДПІ встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій. Таким чином, отримані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку. Тому, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було отримано акт від 18.05.2012р. №404/2201/35860325 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Рест-Профі» (код ЄДРПОУ 35860329), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 року». Актом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій. Таким чином, отримані товарно-матеріальні цінності не призначені для використання у господарській діяльності платника податку. Тому, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формальне складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження правомірності оформлення первинним документів відповідачем актом перевірки встановлено, що надані податкові накладні по контрагентам ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", код ЄДРПОУ 31149933, Приватного підприємства «ВЕГА МАКС» (код ЄДРПОУ 37283793), Приватного підприємства „Рест-Профі" (код ЄДРПОУ 35860329) складені з порушеннями та не відповідають нормам діючого законодавства п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Зазначена операція не містить у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети придбання товарно-матеріальних цінностей. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, ще платник податку не має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності AT ВП «Твін Друк» є виключно чи переважно формування податкового кредиту за рахунок іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Представлені перевірці документи не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів. Таким чином відповідачем було зроблено висновок, що підприємством перераховувались кошти та оформлювались документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріал справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом перевірка фінансово-господарської діяльності AT «ВП «Твин-Друк» була здійснена на вимогу слідчого органу в межах кримінального провадження.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи з аналізу вище зазначених положень суд приходить до висновку, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено з порушення ст. 86 ПК України.

Що стосується фактичних порушень виявлених актом вище зазначеним актом перевірки, то судом встановлено, що між АТ «ВП «Твін-Друк» та ПФ «Агроіндустрія» було укладено договір б/н від 19.03.2012 року, відповідно до якого позивачем отримано продукцію (флексографічна фарба) в березні-листопаді 2012 року від та ПФ «Агроіндустрія» на загальну суму 256 504, 68 грн., у подальшому отриману продукцію позивачем було використано у виробництві.

Також судом встановлено, що між позивачем та ПП «Вегамакс» було укладено договір надання транспортних послуг 3/02 від 03.02.2012 року, відповідно до якого позивачем отримано за період лютий-квітень 2012 року транспортні послуги на загальну суму 23696,2 грн.

Крім цього судом встановлено, що між позивачем та ПП «Рест-профі» було укладено договір № 270112 від 27.01.2012 року, у відповідності до якого позивач отримав за період з січень, березень 2012 року фарбу на загальну суму 43350,72 грн.

Суд зазначає, що сторонами по справі не заперечується факт сплати за вище зазначеними угодами, використання у власній господарській діяльності отриманих послуг та товару.

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", Приватного підприємства «ВЕГА МАКС», Приватного підприємства «Рест-Профі» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", Приватного підприємства «ВЕГА МАКС», Приватного підприємства „Рест-Профі" на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акти перевірок ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", Приватного підприємства «ВЕГА МАКС», Приватного підприємства „Рест-Профі", то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", Приватного підприємства «ВЕГА МАКС», Приватного підприємства „Рест-Профі" правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті перевірки судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", Приватного підприємства «ВЕГА МАКС», Приватного підприємства „Рест-Профі", останні знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також були платниками податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", Приватного підприємства «ВЕГА МАКС», Приватного підприємства „Рест-Профі" які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000532220 від 17 червня 2013 року винесено Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін -Друк" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000532220 від 17 червня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін -Друк" суму сплачених судових витрат у розмірі 510,35 (п'ятсот десять гривень тридцять п"ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2013 року

Суддя Спірідонов М.О.