Ухвала суду № 33816907, 12.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/674/13-ц Провадження № 22-ц/772/2195/2013Головуючий в суді першої інстанції:Рудь О.Г.Категорія: 19Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Гуцола П.П., Зайцева А.Ю.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника позивача, апелянта публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» Олішевського Д.А., відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват-

банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостій-

них вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів органу

опіки і піклування Крижопільської районної державної адміністра-

ції про звернення стягнення на іпотечне майно, виселення,

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства ко-мерційного банку «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2013 року ( а. с. 148-149 ) у позові ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на іпотечне майно, виселе-ння, відмовлено у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог. Стягнуто з банку на користь ОСОБА_4 понесені витрати на правову допомогу у сумі три тисячі гривень.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, представник ПАТ КБ «Приватбанк» Шуліка А.В. оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі ( а. с. 151-156 ). Апелянтка посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, ухваленим з порушенням норм мате-ріального та процесуального права, за недоведеності обставин, що мають значення, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на скаргу осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали останньої, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджу-ються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо-чинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що 26 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № VIGWGA0000001022 (а. c. 16-20) на суму 36464,07 долари США з кінцевим терміном повернення коштів 27 вересня 2013 року. У забезпечення виконання зобов'язань між сторонами в той же день був укладений договір іпотеки ( а. с. 24-31 ), за яким ОСОБА_4 надав в іпотеку банкові житловий будинок АДРЕСА_1. У відповідача станом на 27 лютого 2013 року має місце заборгованість за кредитним договором в сумі 5635,12 доларів США, що складається з 2442,55 доларів США заборгованості по комісії, 2894,43 долари США - пені, 298,14 доларів США - штраф. Через наявність заборгованості банк звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто житловий будинок, належний на праві власності ОСОБА_4, де зареєстровані і проживають діти відповідача: повнолітній син ОСОБА_5 та неповнолітня донька ОСОБА_7

Відмовляючи у позові ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 згідно квитанції від 12 листопада 2010 року № 890015М93 на рахунок банку сплатив залишок коштів, поточне сальдо за договором у сумі 25770,38 доларів США ( а. с. 50 ). Даний факт позивачем не оспорюється. Суд першої інстанції керувався нормами статей 531, 590, 599, 1049, 1054 ЦК України, згідно яких боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором ( підпунктом 2.4.1 кредит-ного договору, укладеного сторонами у справі, теж закріплене право пози-чальника на дострокове погашення кредиту ).

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо необ'єктивності та необгрунтованості доказів і доводів ПАТ КБ «Приватбанк», його вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, де мешкають двоє дітей ОСОБА_4, зокрема неповнолітня донька.

Відповідно до статей 526, 1054, частини 2 статті 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, вірними, такими, що відповідають положе-нням частини третьої статті 10, частин 1, 2 статті 11 ЦПК України, які визна-чають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси-лається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд прийняв до уваги, що відповідач ОСОБА_4 свої основні зобов'я-зання за укладеним з банком договором повністю добросовісно та сумлінно виконав.

У пункті 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам надано наступне роз'яснення. При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд з метою ухвалення рішення, яке б відповідало основним засадам законодавства - справедливості, добросовісності та розумності ( пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України ), має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

З огляду на вказані положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегія суддів апеля-ційного суду зауважує, що зазначена у позові загальна сума заборгованості відповідача становить 5635,12 доларів США, що по курсу НБУ станом на 27 лютого 2013 року складала 45024,59 гривні, в той час, коли договором іпотеки вартість предмета іпотеки визначена у розмірі 243085,00 гривень ( а. с. 29 ).

В межах заявленого у даній справі ПАТ КБ «Приватбанк» позову суд не вда-ється до оцінки правомірності нарахування ОСОБА_4 сум, що заз-начені у позові як борг по несплаті комісії за користування кредитом, пені та штрафів, після його повного розрахунку по поточному сальдо.

Апеляційна скарга представника ПАТ КБ «Приватбанк» не містить мотивів, що спростовували б викладене, висновки суду першої інстанції, зазначені в оскаржуваному судовому рішенні.

Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області не знаходить законних і достатніх підстав для визнання доводів апеляційної скарги такими, що заслуговують на увагу.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеля-ційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комер-ційного банку «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: