Ухвала суду № 33816901, 19.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/1103/13-ц Провадження № 22-ц/772/2955/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.Категорія: 45Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Стадника І.М., Зайцева А.Ю.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля», апелянта ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляцій-ного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальніс-

тю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні по-

зивача відділу Держземагентства у Теплицькому районі Вінницької об-

ласті про визнання недійсним договору оренди землі,

за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальніс-тю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» ОСОБА_2 на рі-шення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 ро-ку,

В С Т А Н О В И Л А:

10 липня 2013 року ОСОБА_3 звернувся в Теплицький районний суд Він-ницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Про-довольча компанія «Зоря Поділля» ( далі - ТОВ «ПК «Зоря Поділля» ) про виз-нання недійсним договору оренди землі. Позов мотивований тим, що позивач на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 711073 є власником земельної ділянки площею 3,4189 га, що знаходиться на те- риторії Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької облас-сті та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Між сторонами у справі 14 жовтня 2010 року був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки та зареєстрований у Теплицькому відділі ДП «Центр ДЗК» 24 грудня 2010 року в державному реєстрі земель під № 041005900016. Однак договір, як виявив позивач, є недійсним через відсутність окремих його істотних умов, а саме: не зазначені кадастровий номер земельної ділянки, існу-ючі обмеження (обтяження) щодо її використання, умови передачі її у заставу та внесення до статутного фонду права оренди. Акт приймання-передачі об'єк-та оренди не містить даних договору оренди, дати передачі земельної ділянки, що теж свідчить про недійсність укладеного договору оренди землі ( а. с. 3-5 ).

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року позов задоволений в повному обсязі. Визнано договір оренди земель-ної ділянки, укладений 14 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ПК «Зо-ря Поділля», зареєстрований 24 грудня 2010 року в Теплицькому відділі ДП «Центр ДЗК» за № 041005900016 недійсним, стягнуті кошти з відповідача на користь позивача в сумі 114,70 гривень у відшкодування понесених судових ви-трат ( а. с. 55-57 ).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Про-довольча компанія «Зоря Поділля» ОСОБА_2 оскаржує його в апеляцій-ному порядку, просить дане рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові в повному обсязі. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неповного дослідження обставин справи, що мають значення для неї, невірних висновків суду про задоволення позову ( а. с. 61-65 ).

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивіль-ного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони поси-лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обстави-нам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Вказаний спір з приводу використання за призначенням спірної земельної ді-лянки, що виник і має місце між сторонами у справі, регулюється Земельним і Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення оспорюваного правочину ( 01 листопада 2010 року ) статтею 15 Закону України «Про оренду землі» були визначені істотні умови договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з яких є підставою для відмови у державній реєстрації договору, для визнання його недійсним. Судом встанов-лено, що в оспорюваному договорі оренди землі не зазначені існуючі обмежен-ня ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки, питання, які на час ук-ладення договору оренди регулювалися статтями 110-111 ЗК України, не перед-бачено умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. В акті прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки), що є невід'ємною частиною договору, не вказано договору оренди, за яким пе-редається земельна ділянка, не вказано дати підписання цього документа.

Суд прийняв до уваги, що частиною другою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відсутність в договорі оренди землі однієї з істо-

тних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання відповідно до

закону договору недійсним.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділ-

ля» ОСОБА_2 посилається на те, що всі істотні умови договору, передба-чені чинним законодавством, при укладенні оспорюваного правочину дотрима-ні завдяки значній кількості документів, доданих до договору. Зокрема, це дер-жавний акт на орендовану земельну ділянку, де вказані її кадастровий номер, розмір та місце розташування. Не зазначення в договорі підстав встановлення обмежень ( обтяжень ) орендованої земельної ділянки означає відсутність таких обмежень, а значить умова фактично присутня в договорі. Крім цього, закон не зобов'язує визнавати договори недійсними за відсутності певних істотних умов, а передбачає таку можливість, тому суд може дійти висновку про дійсність до-говору оренди навіть у випадку порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Однак, погодитися з доводами апеляційної скарги неможливо, оскільки в до-говорі оренди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_3, крім іншого, відсутні зазначення існуючих обмежень ( обтяжень ) предмета оренди, умови передачі її в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земе-льної ділянки, а згідно встановленого порядку відсутність хоча б однієї з істот-них умов є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, прийшов до висновку, що по-зов обгрунтований та доведений. Такий висновок зроблений судом з врахуван-ням позиції Верховного Суду України, викладеної у рішеннях, прийнятих за ре-зультатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, постановах Верховного Суду Ук-раїни від 04.04.2012 року у справі № 21цс12, від 18.07.2012 року у справі № 6-77цс12, роз'ясненні, викладеному в інформаційному листі Вищого спеціалізо-ваного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1391/0/4-12 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права» про те, що відсутність у договорах оре-нди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання таких догово-рів оренди землі недійсними.

Відповідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не-додержання в момент його вчинення сторонами вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дав вірну оцінку мотивам відповідача на заперечення заявленого позову як таким, що є безпідставними, не відповідаючими нормам матеріального права, якими регулюються правовідносини, що мають місце між сторонами у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або за-перечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеля-ційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Украї-ни, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» ОСОБА_2 відхили-ти.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» про виз-нання недійсним договору оренди землі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: