Рішення № 33812434, 26.09.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/11286/13-ц

пр. № 2/759/4958/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Прохоренко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» про захист прав споживача-зобов'язання припинити дії, що вводять в оману споживача,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» про припинення дій, що порушують її право, як споживача, та вводять в оману, а саме: заборонити використовувати позначення ФЕТА на продукції власного виробництва, заборонити здійснювати продаж (реалізацію) продукції власного виробництва з нанесеним на ній позначенням ФЕТА, стягнути на її користь завдану їй моральну шкоду в сумі 1000 грн.

При цьому, посилається на те, що вона часто купувала сир під назвою ФЕТА, який споживала з чаєм або робила салати з добавленням цього сиру, і цей сир завжди був вироблений у Греції з овечого молока з добавленням козячого молока, й виробником такого сиру були різні підприємства Греції. 18.07.2013 р. вона в черговий раз придбала сир, на якому було написано ФЕТА з відбірного молока та сплатила за нього 19 грн. 99 коп. Коли вона його вдома покуштувала, то була вражена тим, що цей сир зовсім за своїм смаком не був схожий на сир ФЕТА грецького виробництва, а мав смак простого домашнього підсоленого сиру-творогу, який робиться з коров'ячого молока і нічого спільного з сиром ФЕТА грецького виробництва не має. Коли вона подивилась через лупу на дрібненькі букви, що написані на одній із сторін упаковки, то прочитала, що цей сир виготовлений з коров'ячого молока, хоч і носить чомусь назву ФЕТА, яка зазначена на всіх сторонах упаковки, крім дна. Також на упаковці такими ж дрібненькими буквами зазначено, що виробник цієї продукції-ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат», 09172, Україна. Перелік та фотографії запакованої продукції ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» виставлені на їхньому офіційному інтернет сайті httр://bmk.com.ua, серед якої є сир ФЕТА. Тим самим вона вважає, що її було введено в оману виробником цієї продукції. Коли б не було омани з боку виробника такої продукції, то вона б цю продукцію просто ніколи б не придбала. Закон України «Про захист прав споживачів» відносить таку діяльність виробника до нечесної підприємницької практики». Неправомірне використання відповідачем позначення ФЕТА на своїй продукції стало причиною придбання нею товару відповідача, який не відповідає характеристикам оригінального товару ФЕТА грецького виробництва і відповідач продає українську бринзу під чужою назвою ФЕТА, чим і ввів її в оману, як споживача. Українська бринза може бути виготовлена з овечого, козячого або коров'ячого молока, але не ФЕТА. Відповідач подає неправдиву інформацію про виробництво в Україні сиру ФЕТА, так як його продукт за своїм складом нічого спільного з грецьким сиром не має, а лише вводить споживача в оману та підтверджує недобросовісну конкуренцію з боку відповідача по відношенню до грецьких виробників справжнього сиру ФЕТА та вводить в оману споживача. Сир ФЕТА виробляється у Греції з давніх-давен. Згідно з рішенням Європейської Комісії з 2007 р. назву ФЕТА можуть мати лише сири, які вироблені у Греції з овечого та/або коров'ячого молока. Їй з боку відповідача було заподіяно моральну шкоду в 1000 грн., що виразилося у порушенні її нормального звичного життя та стану, за якого вона не змогла приготувати звичну для неї їжу, т.я. сир ФЕТА виробництва відповідача зовсім не відповідає смаковим властивостям сиру ФЕТА грецького виробництва. Із-за цього їй довелось прикладати додаткових зусиль для приготування зовсім іншої їжі, а зазначений сир виробника віддати собаці.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов ОСОБА_1

Представники відповідача проти задоволення позову заперечують, обгрунтовуючи це наступним. ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» виробляє сир м'який «Фета» з 2008 р. одним з трьох поширених у той час у ЄС методів виробництва з використанням ультрафільтрації з коров'ячого молока. За традиційної технології сир м'який «Фета» може вироблятись як з овечого, так із коров'ячого молока. У 2010 р. після набрання законної сили рішення Європейського суду у країнах ЄС про те, що сир «Фета» дійсно визнаний в якості позначення грецького походження, компаніям-виробникам країн-членів ЄС було заборонено називати Фетою аналогічний сир. Після заборони в ЄС сири з назвою «Фета» з коров'ячого молока, вироблені способом ультрафільтрації, і на сьогодні пропонуються українському споживачем цілою низкою європейських та українських виробників. ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» не змінювало назву «Фета» у зв'язку з тим, що Україна не є членом ЄС, а це рішення стосується виключно країн-членів Європейського Співтовариства, тому в Україні виконання такого рішення не є обов'язковим і у Комісії з ЄС по веденню перемовин щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС не виникло сумнівів правомірності використання назви «Фета». Товариство «Білоцерківський молочний комбінат» виробляє сир м'який «Фета» жирністю 45 % у відповідності до технічних умов, прийнятих в Україні. Назва сиру м'якого «Фета» відповідає назві, установленій ТУ У 15.5.31984307-011:2007 «Сир м'який ФЕТА» затвердженого відповідно до чинного законодавства державною установою ДП «Київоблстандартметрологія». Під час переговорів про створення Зони вільної торгівлі з ЄС у питанні про використання захищених географічних найменувань українська сторона добилася десятирічного перехідного періоду та компенсаційного пакету, над яким в даний час працюють експерти з обох сторін, і мова йде в даному випадку, й про сири фета. Жодних обговорень щодо змін рецептур цих продуктів не проводилось й змінювати назву та дизайн упаковки підприємство буде в разі вступу України до ЄС протягом перехідного періоду десяти років. Норми Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», на який посилається позивач у позові, як на правове обґрунтування своїх позвних вимог, не поширюється на фізичних осіб, а лише на суб'єктів господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією. Підприємство позивачу по справі не заподіювало моральних чи фізичних страждань, позивач до відповідача зі скаргою не звертався, не намагався в позасудовому порядку вирішити спірні питання.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 18 липня 2013 р. ОСОБА_1 придбала в магазині «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд» за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 41, серед інших продуктів харчування, сир «Premiall» Фета виробництва ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат».

Наведене підтверджується копією фіскального чеку від 18.07.2013 р. та копією фотографії упаковки сиру (а.с.7-11).

Відповідно до ст.ст. 3, 4, 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 ЦК України суд захищає цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до п.п. 4, 6 п.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

Згідно ст 2. Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» цей Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України «Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883

року", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Не знайшло свого підтвердження, що відповідач по справі порушив ст.ст. 1, 4, 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», оскільки відповідач випускає продукцію сир «Premiall» Фета на законних підставах, не порушуючи права ОСОБА_1 на придбання відповідної продукції на території України від українського виробника.

Не може суд погодитись з таким правовим обгрунтуванням позовних вимог як рішення Європейського суду справедливості від 25.10.2010 р. про те, що сир «Фета» дійсно визнаний в якості позначення грецького походження. Так, компаніям-виробникам країн-членів ЄС було заборонено називати Фетою аналогічний сир. Після заборони в ЄС сири з назвою «Фета» з коров'ячого молока, вироблені способом ультрафільтрації, і на сьогодні пропонуються українському споживачем цілою низкою європейських та українських виробників, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні упаковками сиру Фета, про що є в матеріалах справи копії фотографій (а.с.86-109).

Як пояснили представники відповідача, ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» не змінювало назву «Фета» у зв'язку з тим, що Україна не є членом ЄС, а це рішення стосується виключно країн-членів Європейського Співтовариства, тому в Україні виконання такого рішення не є обов'язковим і у Комісії з ЄС по веденню перемовин щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС не виникло сумнівів правомірності використання назви «Фета» (а.с.69).\

Як вбачається з листа Міністерства аграрної політики та продовольства України на ім'я генерального директора ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» від 24.09.2013 р., відповідно до п. 4 ст. 208 «Тимчасові заходи» проекту Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна отримала семирічний перехідний період з дати набрання чинності цією Угодою для охорони географічних найменувань та не припиняє до його завершення використання географічних зазначень для позначення та презентації визначених подібних продуктів походження з України, і, зокрема, в даному випадку, Fета (а.с.81).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити, зокрема:

- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

- дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

- виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

- стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою

Згідно п.п.7 п.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, зокрема, за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Отже, вищевказаним Законом України передбачена можливість для споживача у разі порушення його прав звернутися до суду з позовною заявою, зазначивши при цьому у позові суб'єкта господарювання сфери торговельного або іншого виду обслуговування.

Суд не знаходить підстав, встановлених Законом України «Про захист прав споживачів», за якими б позовні вимоги ОСОБА_1 могли бути задоволені, бо судом не встановлено таких підстав і вони по матеріалам справи у їх сукупності не вбачаються.

Ніщо не заважало ОСОБА_1 купити у магазині 18.07.2013 р. сир ФЕТА гречеського виробництв, а не українського виробника, тобто, бути уважнішою у виборі продукції у вигляді сиру. Упаковка вищевказаного сиру містить детальну інформацію про сир,його споживчі якості, технічні умови та країну виробника. Як видно з копії факсу директора ТОВ «Фоззі-Фуд» на адресу ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат», сир Фета грецького виробництва був у продажу 18.07.2013 р. у магазині «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 41 (а.с.111).

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував даного факту.

Крім того, суд враховує при вирішенні спору, що позивач, який звертається з вимогою про припинення дій відповідача, що порушують його право, як споживача, та вводять в оману, не є власником будь-яких прав інтелектуальної власності по предмету спору.

У преамбулі Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг.

Аналіз глави V1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що регулює питання захисту прав, свідчить про те, що зацікавленими особами у правовідносинах, які врегульовані цим Законом, є власники свідоцтв на знаки для товарів та послуг та особи, які на них претендують.

Так ч.2 с. 20 цього Закону передбачено, що право вимагати припинення використання іншою особою знаку або позначення, що схожі з ним настільки, що їх можна сплутати, належить власнику цього знаку. Іншим особам, у тому числі й споживачам, такого права цим Законом не надано.

Згідно ст.492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ст.494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюється законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.499 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається, визнається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів і послуг.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Згідно з абзацем 1 п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки, позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг.

Отже, всі правовідносини, включаючи заборону відповідачу використовувати позначення ФЕТА на продукції власного виробництва, заборону здійснювати продаж (реалізацію) продукції власного виробництва з нанесеним на ній позначенням ФЕТА, з підстав порушення прав інших осіб, можуть виникати лише між особами, яким належать права інтелектуальної власності, що можуть бути порушені внаслідок реєстрації знаків для товарів і послуг, та власниками свідоцтв на такі знаки.

Суд вважає, що ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, фактично захищає не свої особисті права, а права підприємств Греції, які виробляють продукцію сир «Фета», тобто спір по суті може стосуватися не позивача, як фізичної особи, а інших відповідних гречеських суб'єктів господарювання, від яких, однак, ніяких скарг на дії ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» не поступало у зв'язку з використанням географічного позначення Fеtа на сиру, що виробляється відповідачем по справі.

Ні нормами Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ні нормами Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ні нормами Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачено такого способу захисту прав споживачів, як припинення використовувати позначення на продукції, заборону здійснювати продаж (реалізацію) продукції з нанесеним на ній певного позначення.

Таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» не було порушено право позивача по справі на одержання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого та компетентного вибору. Не можна кваліфікувати дії відповідача по справі при випуску та реалізації сиру м'якого Фета як прояв недобросовісної конкуренції чи посягання на інтелектуальну власність. Позначення для товарів і послуг відповідача по справі ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» не є схожими з іншими настільки, що їх можна сплутати, тому суд визнає, що підприємницька практика ТОВ ««Білоцерківський молочний комбінат» не є такою, що вводить в оману.

При розгляді вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач пояснює заподіяння їй відповідачем по справі моральної шкоди порушенням нормального звичного життя та стану, за якого вона не змогла приготувати звичну для неї їжу із-за властивостей сиру ФЕТА виробництва відповідача і їй довелося прикладати додаткових зусиль для приготування зовсім іншої їжі.

Позивач у позові, її представник у судовому засіданні не навели і не надали доказів, які б підтвердили вимогу про заподіяння відповідачем ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» відносно ОСОБА_1 моральної шкоди, а лише зазначили, що сир ФЕТА, що виготовлений відповідачем по справі, має інші смакові якості, ніж сир ФЕТА грецького виробництва.

Згідно ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» право споживачів на відшкодування майнової та моральної шкоди, виникає, зокрема, у разі завдання такої шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У справі не встановлено обставин і відсутні докази, з якими закон пов'язує право позивача, як споживача, на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи встановлені судом обставини, діючи відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

В силу ст.88 ЦПК України витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач при подачі позову до суду була звільнена по закону від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 16, 19, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.ст. 1, 4, 16, 21-23 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст., 2, 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст.ст. 23, 492, 494, 499, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 15, 16, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» про захист прав споживача-зобов'язання припинити дії, що вводять в оману споживача.

Витрати по справі, понесені судом, компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя