Рішення № 33811636, 01.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/802/13-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А.М.Провадження № 22-ц/780/4775/13 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 26 01.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Кулішенка Ю.М., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

05 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулось до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, станом на 10 листопада 2012 року, в розмірі 30 397,82 грн. за кредитним договором №01015477664 від 14 жовтня 2008 року, укладеним між ним ( відповідачем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс», мотивуючи це його ухиленням від виконання взятих на себе зобов'язань за правочином та придбання у зазначеного кредитора права вимоги за договором від 18 травня 2012 року.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено з посиланням на відсутність доказів по справі на підтвердження фактичного отримання відповідачем коштів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року скасувати та стягнути з ОСОБА_1 зазначену кредитну заборгованість та судовий збір.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 14 жовтня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» уклало із ОСОБА_1 кредитний договір №01015477664, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 34 350 грн. і зобов'язався сплачувати неустойку, інші передбачені платежі в сумі, строки і на умовах, передбачених правочином та повернути грошові кошти до 10 жовтня 2013 року ( а.с. 4-6 ).

У визначені терміни відповідач, не дивлячись на попередження, грошові кошти не сплачує, унаслідок чого заборгованість за правочином на 10 листопада 2012 року складає 30 397,82 грн., із яких: за кредитом - 20 746,56 грн., по відсотках - 6 120,59 грн., за комісією - 1 030,60 грн., неустойка ( штраф ) - 2 500,07 грн. ( а.с. 7, 19 ).

18 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» придбало у зазначеного кредитора право вимоги за договором від 14 жовтня 2008 року, а 05 квітня 2013 року - звернулось до суду із зазначеним позовом ( а.с. 2-3, 11-15, 16-18 ).

При розгляді справи апеляційним судом, відповідач підтвердив наявну заборгованість і не заперечував обставин укладення правочинів.

Суд першої інстанції викладеного не прийняв до уваги, зокрема, домовленості фактора та клієнта про відступлення права грошової вимоги, що не суперечить положенням ст.ст. 1077-1078 ЦК України.

Не враховані ним і положення ст. 526 ЦК України, за якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поза увагою залишились і вимоги ст. 1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 259, 526, 553, 610, 611, 1049, 1054, 1056-1, 1077-1078 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення в частині заявлених товариством вимог.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, знайшли своє підтвердження при перегляді справи судом другої інстанції.

При цьому, суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити, на підставі ст. 309 ЦПК України, заявлені позовні вимоги згідно положень ст.ст. 526, 553, 610, 611, 1049, 1054, 1056-1, 1077-1078 ЦК України, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань за названим правочином, унаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 397,82 грн., яку той має сплатити фактору.

Будь-яких доказів на її ( заборгованість ) відсутність чи обґрунтовану зміну розміру, ОСОБА_1 ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, не надав.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України, ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», суд другої інстанції також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений ним ( а.с. 2, 53 ), з дотриманням вимог зазначених норм права, судовий збір у розмірі 455,96 ( 303,97 + 151,99 ) грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» кредитну заборгованість у розмірі 30 397,82 грн. та судовий збір - 455,96 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

Ю.М. Кулішенко