Справа № 310/5610/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
25 вересня 2013 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Гагут Л.І.,
при секретарі - Вакал Н.А,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача НАСК «Оранта» - Гуменник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення коштів за страховим актом, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» коштів за страховим актом і моральної шкоди. В позові посилається на те, що він постраждав в ДТП яка сталася 18.08.2012 року. Згідно страхового акту №ОЦВ-12-13653/1, а також постанови Приморського районного суду Запорізької області №3-951/12 від 02.10.2012 року він повинен отримати від НАСК «Оранта» страхове відшкодування у розмірі 4277,92 грн. Кінцевий строк виплати - 18.01.2013 року. До теперішнього часу страхове відшкодування не сплачено. Неодноразові звернення з цього приводу до НАСК «Оранта» не дали позитивних результатів. Посилаючись на ст.536 ЦК України, ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з відповідача матеріальний збиток в загальному розмірі 8959,88грн., яка складається з суми страхового відшкодування, відсотків за користування його грошима, пені, суми додаткових збитків, які полягають у використанні найманого транспорту, а також моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав посилаючись на обставини, викладені у ньому. Додатково суду пояснив, що суму страхового відшкодування він не оскаржує, а погоджується з нею. При розрахунку відсотків за користування його грошима в сумі 4277,92 грн. використовував 20% ставку, яка застосовується в середньому при відкритті депозитного рахунку. Через несплату НАСК «Оранта» страхового відшкодування він не може відремонтувати своє авто, а припинити обслуговувати дачу також не може. Тому для поїздок довелося користуватись таксі. Розрахунок витрат на таксі підтримує. Моральну шкоду, яка спричинена незаконною несплатою страхового відшкодування з боку відповідача, оцінює в 5000 грн. Продовж року він позбавлений автомобілю, що вплинуло на матеріальний та моральний стан. Вважає, що хвилювання які він зазнав через несплату страхового відшкодування погіршили стан його здоров'я. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача НАСК «Оранта» - Гуменник С.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково оголосивши письмові заперечення (а.с.37-38).
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до страхового акту №ОЦВ-12-13653/1 ДТП яка сталася 18.08.2012 року, в наслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача, було визнано страховим випадком та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4277,92 грн., що підтверджується копією документів із страхової справи та визнається сторонами (а.с.5, 39-46).
До теперішнього часу, попри численні звернення позивача, вказана сума страхового відшкодування йому не виплачена, що також визнається представником відповідача та підтверджується письмовими доказами (а.с.6-7, 16-17).
Отже, розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування та пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно із ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.ст.29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Страховик керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Аналіз зазначених норм закону та докази досліджені у справі дозволяють дійти висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 4277,92 грн. та пені в розмірі 263,70 грн. (4277,92 грн. х 7,5% х 2 : 365 днів х 150 днів) підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів від суми 4277,92 грн. за користування коштами останнього суд дійшов наступних висновків.
Стаття 536 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування вказаної вище позовної вимоги, передбачає сплату боржником кредитору процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до розрахунку позивача, наведеному в позові, він використовує 20% ставку.
На думку суду до правовідносин, що склалися між сторонами вказана норма не може бути застосована. Єдиною санкцією за несплату страхового відшкодування в строки передбачені законодавством, яка передбачена Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є сплата пені.
В наслідок прострочення виконання страховою компанією свого зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування, на думку суду у позивача виникає право вимоги сплати такої суми з інфляційними нарахуваннями та трьох процентів річних, що передбачено ст.625 УК України. Однак позивачем така вимога не заявлена.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів від суми 4277,92 грн. в розмірі 352,33 грн. за користування коштами останнього задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення додаткових збитків у сумі 4125 грн., які полягають у використанні найманого транспорту, то з огляду на те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цієї вимоги, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 5000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до наступного.
Виходячи з положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
На підтвердження цієї частини позовних вимог позивачем не надано належних та допустимих доказів, тому суд не може дійти висновку про обґрунтованість позову в цій частині.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору також підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 76,47 грн. (а.с.1,2)
Керуючись ст.ст. 23, 536, 979, 990 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 174, 208, 212-218, 223, 294 ЦПК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код:00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-д, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Орджонікідзе, Северо-Осетія, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, суму страхового відшкодування за страховим актом №ОЦВ-12-13653/1 у розмірі 4277,92 грн., та пеню у розмірі 263,70 грн., а загалом 4541,62 грн..
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код:00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-д, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Орджонікідзе, Северо-Осетія, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, понесені ним судові витрати щодо сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі в сумі 76,47 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: Л. І. Гагут
Судове рішення № 33811026, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 25.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 310/5610/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: