Постанова № 33805417, 24.09.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 919/335/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Мандзюк Максим Вячеславович, довіреність № 2 від 01.07.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Крим";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш";

представник третьої особи, Борисов Кирило Сергійович, довіреність № 441 від 12.04.13, Шульга Михайло Олександрович;

представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Транссервис"

представник третьої особи, не з'явився, публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез";

представник позивача, Петросенко Ігор Миколайович, довіреність № 14 від 28.08.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Крим";

розглянувши апеляційну скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Крим" та Шульги Михайла Олександровича

на рішення господарського суду міста Севастополя (суддів Архипенко О.М., Грицай О.С., Кравченко В.Є.) від 24 липня 2013 року у справі № 919/335/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Крим" (вул. Севастопольська, 116, с/гурт., кв. 808,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95021)

до товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" (вул. Героїв Бреста, 1а,Севастополь,99058)

треті особи: Шульга Михайло Олександрович (представник Борисов К.С.: вул.Куликове Поле 1, кв.14, м. Севастополь, 99007; пр. Октябрьської Революції, 35, кв. 36, Севастополь, 99000)

товариство з обмеженою відповідальністю "Транссервис"(пр. Володимира Маяковського, 89,Київ ,02232; вул. Воровського, буд. 24, м.Сімферополь, 95000)

публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез"(вул. Івана Кудрі, 5, м. Київ, 01042)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Синтез» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ в розмірі 3719030,40 грн, яка встановлена рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 у справі №5002-21/1629-2011, звернути стягнення на предмет іпотеки - судно «Черемош», яке має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням господарського суду міста Севастополя позов задоволено.

В рахунок погашення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ у розмірі 3191030,40 грн , у тому числі: 3156208,69 грн заборгованості за кредитом, 31212,33 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3609,38 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, встановленої рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 у справі №5002-21/1629-2011, та за договором про відступлення права вимоги за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ від 15.05.2013, звернуто стягнення на судно «Черемош», яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 і договором про відступлення прав за договорами іпотеки від 15.05.2013, і має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь, і належить товариству з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» на підставі свідоцтва про право власності на судно серії СЕ №05203, виданого 15.02.2000 Капітаном Севастопольського морського рибного порту під №89, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Не погодившись з зазначем рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та товариство з обмеженою відповідальністю „МК-Фіш" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляйними скаргами, в яких просять рішення господарського суду від 24 липня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення про затвердження мирової угоди та закрити провадження у справі.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд при винесенні рішення не врахував чинності дій вимог закону „Про іпотеку", які діяли на момент укладання договору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2013 року прийнято відмову товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" від апеляційної скарги; апеляційне провадження у частині розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" на рішення господарського суду міста Севастополя 24 липня 2013 року у справі № 919/335/13 припинено.

Не погодившись з заначеним рішенням, третя особа у справі Шульга Михайло Олександрович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суд при винесенні рішення не врахував, що забезпеченням зобов'язання по кредиту було не тільки майно відповідача, але і майно ТОВ „КМК".

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Крим" у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник Шульги Михайла Олександровича у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю „МК-Фіш" у судове засідання не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Порадившись, судова колегія відмовила у задоволенні клопотання.

Представники третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервис" та публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Синтез" у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників товариства з обмеженою відповідальністю „МК-Фіш", товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервис" та публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Синтез".

Розпорядженням від 24 вересня 2013 року у зв'язку з відпусткою суддя Гонтарь В.І. змінений на суддю Видашенко Т.С.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

17.09.2008 між Акціонерним банком «Синтез» (правонаступником якого є ПАТ «АБ «Синтез») (банк) та ТОВ «Транссервис» (позичальник) був укладений договір кредитної лінії № 03-КЮ (далі - кредитний договір) /арк.с.14-16/.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, відповідно до якої надає позичальнику кредит у гривнях на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 4500000,00 грн, а строк дії цієї лінії - з 17 вересня 2008 року по 16 вересня 2010 року включно.

Пунктом 1.4 кредитного договору встановлена процентна ставка за користування коштами кредиту - 22,0 % річних.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту позичальнику з позичкового рахунку, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту.

У пункті 3.2 кредитного договору зазначено, що розрахунок відсотків здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траншами) кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці, але умовно у році 360 днів, тобто метод «факт/360». До періоду розрахунку відсотків включається день надання і не включається день повернення кредиту. У випадку, якщо день надання збігається з днем погашення кредиту, розрахунок відсотків здійснюється як за один повний день.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним в повному обсязі у валюті кредиту не пізніше 16 вересня 2010 року на позичковий рахунок. Позичальник сплачує відсотки за користування кредитом щомісяця на рахунок № 206800100046, не пізніше останнього робочого дня місяця, та разом з погашенням кредиту у порядку, передбаченому пунктом 4.3 цього договору. В разі несвоєчасної сплати позичальником відсотків, з наступного дня Банком розраховується пеня згідно пункту 6.4 цього договору. Сплата відсотків за користування Кредитом здійснюється у валюті, в якій надано кредит. Якщо день сплати процентів випадає на вихідний, святковий або неробочий день, то строком сплати процентів вважається наступний робочий (банківський) день. Позичальник може достроково повертати кошти кредиту за умови додержання пункту 9.1 договору.

Згідно з пунктом 4.2 кредитного договору позичальник здійснює платежі за договором у такій черговості (крім випадків, коли інша черговість доведена банком до позичальника у письмовій формі): прострочені зобов'язання за відсотками, строкові платежі за відсотками, прострочені зобов'язаний за кредитом; строкові платежі за кредитом; пеня; інші платежі за договором

Відповідно до пункту 6.3 кредитного договору, у разі порушення строків погашення кредиту відповідач на вимогу позивача сплачує позивачу (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів включаючи день сплати боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Пунктом 6.4 кредитного договору визначено, що у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій відповідач на вимогу позивача сплачує позивачу (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня та суми боргу.

Згідно з пунктом 8.2 Кредитного договору вимога про дострокове погашення кредиту направляється позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти днів з дати її одержання.

Додатковою угодою № 3 від 28 грудня 2010 року до кредитного договору сторонами цього договору визначено і погоджено умови погашення простроченої заборгованості, зокрема встановлено, що: заборгованість по договору становить 3562037,41 грн; погашення заборгованості по кредиту здійснюється щомісячно ануїтентними платежами у відповідності до графіку, визначеному додатком № 3 до даної додаткової угоди; остаточною датою погашення наявної суми заборгованості за договором є 25.12.2012.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 30.09.2008 між акціонерним банком «Синтез» (іпотекодержатель) та ТОВ «МК-ФІШ» (іпотекодавець), що є майновим поручителем ТОВ «Транссервис» (позичальник), був укладений іпотечний договір (далі - іпотечний договір) /арк.с.23-26/.

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору, він забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають із договору кредитної лінії №03-КЮ від 17.09.2008, інших договорів, які є невід'ємною частиною договору кредитної лінії №03-КЮ від 17.09.2008, укладеного між позичальником та іпотекодержателем, за умовами якого позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути наданий йому кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 4500000,00 грн, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 22% річних та в строки передбачені Кредитним договором, а також неустойку та інші штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.5 іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 іпотечного договору, та всіх видатків, передбачених кредитним договором, витрат, пов'язаних з реалізацією предмету іпотеки, та всіх додаткових майнових і немайнових обов'язків, які можуть виникнути внаслідок укладення між іпотекодержателем та позичальником в майбутньому угод в рамках кредитного договору, Іпотекодавець на умовах, передбачених договором, передає в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - судно «Черемош», яке має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ №05203, виданого капітаном Севастопольського морського рибного порту 15.02.2000 під №89, запис у державному судновому реєстрі Севастопольського морського рибного порту №89 від 15.02.2000 (пункт 1.6 Іпотечного договору).

Відповідно до пункту 1.8 іпотечного договору, за домовленістю сторін, вартість Предмету іпотеки становить 5550879,00 грн, з чим сторони погоджуються.

Пунктами 2.1-2.3 іпотечного договору встановлено, що право іпотеки виникає з моменту нотаріального посвідчення договору. Зобов'язання, забезпечені іпотекою, вважаються виконаними з моменту фактичного погашення кредиту, повної сплати відсотків, пені, збитків за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по кредитному договору позичальником. При частковому виконанні забезпеченого іпотекою зобов'язання позичальника по кредитному договору, іпотека зберігається у повному обсязі.

Згідно з пунктом 4.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, зокрема, якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

Пунктом 4.2 іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися, зокрема, шляхом продажу предмету іпотеки на біржі (з аукціону, публічних торгів).

Іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію (підпункт 4.2.1 іпотечного договору).

Договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (пункт 6.1 іпотечного договору).

30.09.2008 іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі під №5381.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 у справі №5002-21/1629-2011, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2011, стягнуто з ТОВ «Транссервис» на користь ПАТ «АБ «Синтез» заборгованість за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ у сумі 3719030,40 грн, а саме: 3494164,95 грн заборгованості за кредитом, 190043,74 грн заборгованості по відсоткам, 31212,33 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3609,38 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Листом від 16.08.2012 за вих. №990 ПАТ «АБ «Синтез» звернулось до ТОВ «Транссервис» та ТОВ «МК-ФІШ», в якому повідомило про неналежне виконання ТОВ «Транссервис» зобов'язань за кредитним договором і утворення за ним простроченої заборгованості, що встановлено у судовому порядку. В цьому ж листі ПАТ «АБ «Синтез» виклав вимогу до позичальника та іпотекодавця про негайне усунення порушення кредитного договору шляхом сплати заборгованості у розмірі 4135229,50 грн, та попередив про можливість ініціювання звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.48-49).

Утворення ТОВ «Транссервис» простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 3719030,40 грн, котра визнана рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 у справі №5002-21/1629-2011, і непогашення цієї заборгованості у встановлений вимогою ПАТ «АБ «Синтез» від 16.08.2012 строк, і стало причиною звернення останнього до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

Згідно з договором кредитної лінії ТОВ "Трансервис" зобов'язувалось добровільно повернути кредит та сплатити нараховані проценти, штрафні санкції у випадку невиконання або неналежного виконання договору кредиту.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 599 Цивільного кодексу України, статей 202, 203 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, та припиняється, згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до матеріалів справи, всупереч вимогам п.п. 1.1 договору кредитної лінії, ТОВ "Трансервис" не виконало належним чином свої зобов'язання.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року у справі № 5002-21/1629-2011 позовн задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м. Сімферополь на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», м. Київ заборгованість за кредитним договором у розмірі 3719030,40 грн., а саме: 3494164,95 грн. заборгованості за кредитом, 190043,74 грн. заборгованості по відсоткам, 31212,33 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 3609,38 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2011 року рішення залишено без змін.

Управлінням Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Автономной Республіці Крим було відкрито виконавче провадження №32519358 від 14 травня 2012 року. Проте рішення не було виконане.

Заборгованість ТОВ «Транссервис» була погашена частково шляхом її погашення поручителями боржника у розмірі 528000,00 грн.

Тому с 01.03.2013 заборгованість склала 3191030,40 грн.

Неоплачена сума заборгованості у сумі 3191030,40 грн. складається: 3156208,69 грн заборгованості за кредитом, 31212,33 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3609,38 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Відповідно до матеріалів справи, 30.09.2008 між акціонерним банком «Синтез» (іпотекодержатель) та ТОВ «МК-ФІШ» (іпотекодавець), що є майновим поручителем ТОВ «Транссервис» (позичальник), був укладений іпотечний договір (далі - іпотечний договір), який був посвідчений нотаріусом 30.09.2008 та зареєстровано в реєстрі під №5381.

Згідно з пунктом 1.5 іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 іпотечного договору, та всіх видатків, передбачених кредитним договором, витрат, пов'язаних з реалізацією предмету іпотеки, та всіх додаткових майнових і немайнових обов'язків, які можуть виникнути внаслідок укладення між іпотекодержателем та позичальником в майбутньому угод в рамках кредитного договору, Іпотекодавець на умовах, передбачених договором, передає в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - судно «Черемош», яке має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь.

Відповідно до частини першої статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Стаття 1 Закону України "Про іпотеку", передбачає, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Крім цього, частиною першою статті 20 Закону України "Про заставу" закріплено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною другою статті 590 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитним договором і договором іпотеки передбачено, що у разі невиконання позичальником відповідних положень вказаних договорів, іпотекодержатель (Банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок закладеного майна (Предмета іпотеки), переважно перед іншими кредиторами, в повному об'ємі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, заподіяних простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати щодо звернення стягнення на предмет застави і його реалізацію.

Статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржника, а у разі невиконання вимог - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з вимогами Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю продати предмет іпотеки третій особі, якщо дана умова буде відображена в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з цим, статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право продажу предмету іпотеки іпотекодержателем будь-якій третій особі на підставі рішення суду шляхом укладення договору купівлі - продажу.

Відповідно до вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги за позовом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що між ПАТ „Акціонерний банк „Синтез" та ТОВ „Крокус-Крим" були укладені договіра про відступлення права вимоги від 15.05.2013 р. за договором кредитної лінії 03-КЮ від 17.09.2008 р.(т.1 а.с.130-141); договір про відступлення права вимоги за договорами поруки від 15.05.2013 (т.1 а.с. 142-145); договір про відступлення прав за договорами іпотеки (т. 1 а.с.146-152).

Договора набувають чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення

Згідно ст. 512-514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому право вимоги стягнення на предмет іпотеки перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Крим".

З цих підстав ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03 червня 2013 року позивач був змінений на товариство з обмеженою відповідальністю „Крокус-Крим".

Довод апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Крим", що господарським судом міста Севастополя у рішенні відсутні обвязкові умови, а саме заходи щодо збереження предмету іпотеки не приймаються судом з наступних підстав.

Згідно ст. 39 Закону „Про іпотеку" суд у рішенні зазначає заходи забезпечення збереження предмету іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні. Проте позивач не надав суду заяву стосовно такої необхідності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вишевикладеного вбачається, що позивач не надав суду доказів необхідності заходів забезпечення збереження предмету іпотеки, а господарський суд міста Севастполя не вважав за потрібне зазначати такі заходи.

Довод апеляційної скарги стосовно того, що суд не врахував чинності дій вимог спеціального закону „Про іпотеку", які діяли на момент укладання договору іпотеки в вересні 2008 року та не вказав початкову ціну не приймаються судом. Так позивач в апеляційній скарзі вказує редакцію Закону України „Про іпотеку" від 15.12.2005, натомість на час укладення договору діяла редакція від 23.02.2006 року.

Згідно ст. 43 Закону „Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому

початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, господарський суд міста Севастополя правомірно вирішив початкову ціну на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стосовно доводу апеляційної скарги третьої особи Шульги Михайла Олександровича про те, що забезпеченням зобов'язання по кредиту було також майно товариства з обмеженою відповідальністю „КМК", а тому можливо звернення стягнення на майно іншого поручителя судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 20 Цивільного кодексу Укераїни право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.

Таким чином, позивач сам вирішує до кого звертатися у разі порушення права.

Довод апеляційної скарги третьої особи стосовно застосування ст. 559 Цивільного кодексу України не приймається судовою колегією.

Правовідносини між майновим поручителем та кредитором за договором іпотеки регулюються виключно нормами параграфу 6 «Застава» глави 49 Цивільного кодексу України та Законом України «Про заставу» та Законом України «Про іпотеку» і на ці правовідносини не розповсюджуються норми, які регулюють правовідносини, що пов'язані з порукою, в тому числі щодо припинення поруки.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Зі згаданої статті вбачається, що порука та застава - окремі самостійні способи забезпечення зобов'язання.

Згідно із ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Припинення іпотеки можливе тільки з підстав, визначених ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з п.6.1. іпотечного договору від 30.09.2008 сторони домовились, що договір діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору.

З вищевикладеного вбачається, що довод апеляційної скарги стосовно пропуску 6 місячного строку на звернення кредитора к поручителю необґрунтований.

Таким чином, оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційні скарги, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявники апеляційних скарг не довіли обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, з правильним встановленням всіх обставин справи а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Крим" залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Шульги Михайла Олександровича залишити без задоволення.

3.Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 липня 2013 року у справі № 919/335/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Крим" (вул. Севастопольська, 116, с/гурт., кв. 808,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95021)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Фіш" (вул. Героїв Бреста, 1а,Севастополь,99058)

3. Шульга Михайло Олександрович (Борисов К.С.: вул.Куликове Поле 1, кв.14, м. Севастополь, 99007; пр. Октябрьської Революції, 35, кв. 36, Севастополь, 99000)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссервис"(пр. Володимира Маяковського, 89,Київ ,

02232; вул. Воровського, буд. 24, м.Сімферополь, 95000)

5. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез"(вул. Івана Кудрі, 5, м. Київ, 01042)