Рішення № 33805197, 26.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. Справа № 923/1013/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

про стягнення 20 384 476 грн. 78 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Бережко С.І., юрисконсульт за дов. № 14-65 від 22.03.2013 р.;

від відповідача - Польща Н. Ю., представник за довіреністю № 01-4/02 від 04.01.2013.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 20 384 476 грн. 78 коп., а саме: суму основного боргу у розмірі 17 171 163, 91 грн., 1 288 492 грн. 20 коп. пені, 7% штрафу у розмірі 1 201 981 грн. 47 коп., 68 684 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 654 154 грн. 54 коп., відповідно до умов договору № 118-ПР-33 про закупівлю природного газу, укладеного сторонами 16 лютого 2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти стягнення основної суми заборгованості не заперечує. Однак, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1 288 492 грн. 20 коп. пені, 7% штрафу у розмірі 1 201 981 грн. 47 коп., 68 684 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 654 154 грн. 54 коп.є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що відносно ПАТ «Херсонська ТЕЦ» порушено справу № 12/19-Б-П від 18 січня 2011 р. про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діяв з 18.01.2011 р. по 23.04.2013 р.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

16 лютого 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) був укладений договір про закупівлю природного газу № 118-ПР-33.

Згідно з цим договором, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов'язується поставити публічному акціонерному товариству "Херсонська теплоелектроцентраль" імпортований природний газ, а публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" зобов'язане прийняти і оплатити газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п.1.1 договору газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що продавець передає покупцеві в період з 01 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. газ в обсязі до 31 600 тис.куб.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509 грн. 00 коп., без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 61 грн. 12 коп., всього з ПДВ 366 грн. 72 коп.

Згідно з п.4.1. Договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України.

Згідно п. 7.3. Договору у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання п. 1.2. Договору позивач поставив протягом березня - квітня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 4 351,647 тис. м3 , на загальну суму 17 171 163,91 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.03.2012 року на суму 15 573 188,84 грн. від 30.04.2012 р. на суму 1 597 975,07 грн. (а.с.17-18).

Таким чином, позивачем передано відповідачу 4 351,647 тис. м3 природного газу на загальну суму 17 171 163,91 грн.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", у порушення п. 4.1 Договору не здійснив оплату за спожитий природний газ у встановлені строки, у зв'язку з чим згідно з п. 7.3 Договору публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснено нарахування пені у розмірі 1 288 492 грн. 20 коп. та 1 201 981 грн. 47 коп. 7% штрафу.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 654 154 грн. 54 коп. та 68 684 грн. 66 коп. індексу інфляції.

Оскільки між сторонами по справі уклались господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац 3 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.01.2011 р. за заявою ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було відкрито провадження по справі № 12/19-Б-11 про банкрутство ПАТ "Херсонська ТЕЦ". Цією ж ухвалою судом запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України "про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 зазначено: "Статтею 19 Закону врегульовано правовідносини, пов'язані із застосуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів, який має на меті зупинення виконання грошових зобов'язань конкурсних кредиторів та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Цією статтею розширено порівняно з попередньою редакцією Закону правові наслідки введення відповідного мораторію. Зокрема, зупиняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги до боржника (у тому числі на предмет застави), зупиняється перебіг строку позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми. Виконання грошових зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію здійснюється під контролем арбітражного керуючого, а виконання майнових зобов'язань - під контролем господарського суду шляхом винесення відповідної ухвали у справі про банкрутство про звернення стягнення на майно боржника" (пункт 15).

Провадження у справі про банкрутство № 12/19Б-11 було припинено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р., залишено без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 р.

Отже, протягом періоду з 18.01.2011 р. по 23.04.2013 р. діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Херсонська ТЕЦ". Таким чином, штрафні санкції за період до 23.04.2013 р. нараховані позивачем безпідставно, в супереч вимог ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, враховуючи наведену норму та умови пункту 7.3 договору, що зобов'язання ПАТ "Херсонська ТЕЦ" за договором " 118-ПР-33 виникли у квітні 2012 р. з урахуванням дії мораторію, нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу у розмірі 7% від суми боргу є неправомірними.

Згідно розрахунків ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахування інфляційних витрат здійснено за період з 16.11.2012 р. по 15.01.2013 р., тобто за час, протягом якого діяв мораторій. Таким чином, нарахування інфляційних витрат також є неправомірним.

За розрахунком відповідача, штрафні санкції, нараховані за зобов'язаннями ПАТ "Херсонська ТЕЦ", можуть складати 3% річних у сумі 131 253, 55 грн. Відповідач просить суд зменшити розмір річних.

Відповідно до пункту три частини першої статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги6 ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 ГК України).

Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 17 171 163, 91 грн. та 3 % річних у розмірі 131 253, 55 грн.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р 26003301012029 в ХОУ ПАТ "Ощадбанк" в м. Херсоні, МФО 352457, код ЄДРПОУ 00131771) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, р/р 26002301921 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) суму основного боргу у розмірі 17 171 163 грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 31 253 грн. 55 коп. та 58 414 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 30.09.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська